Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/1721/25
Провадження №2/552/1330/25
іменем україни
09.05.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їх представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод»,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
В позовній заяві посилалась на те, що з 02 січня 2023 року по 19 серпня 2024 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем Приватним акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод». 19 серпня 2024 року звільнена з роботи за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. Під час її перебування в трудових відносинах з відповідачем їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 81567,70 грн.
При звільненні розрахунок з нею проведено не було.
Судовим наказом Київського районного суду м. Полтави від 19.11.2024 року у справі № 553/3620/24 з ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» стягнуто на її користь заборгованість по нарахованій але не виплаченій заробітній платі у розмірі 81567,70 грн.
Вказаний судовий наказ був пред'явлений на виконання до Київського ВДВС у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. І у результаті примусового виконання виконавчого документа 27.01.2025 р. на її картку було зараховано Київським ВДВС у місті Полтаві Східного МУМЮ 81567,70 грн. заборгованість по заробітній платі (ВП 76830619).
Згідно довідки ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» середньоденна заробітна плата позивача становить 758,14 грн.
Період затримки ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» розрахунку з позивачем становить з 20.08.2024 р. (наступний день за днем звільнення) по 27.01.2025 р. (день остаточного розрахунку) і становить 161 календарних днів.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 122060,54 грн., із розрахунку: 758,14 грн. (середньоденна заробітна плата) х 161 календарних дні.
За заявою позивача 12.02.2025 р. судом видано судовий наказ № 552/1021/25 про стягнення з боржника середнього заробітку.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 25.02.2025 р. судовий наказ був скасований за заявою боржника.
Заборгованість по заробітній платі була виплачена позивачу ОСОБА_1 27.01.2025р. у порядку примусового виконання судового наказу. Компенсація за втрачений дохід у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати роботодавцем виплачена не була.
Тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.08.2024 р. по 27.01.2025 р. включно у розмірі 122060,54 грн.
Також просила зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за весь період існування заборгованості, у порядку, встановленому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору та на правничу (правову) допомогу.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтава від 10 березня 2025 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Цією ж ухвалою витребувано у Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» докази, а саме: розрахунок виплаченої 27.01.2025 р. заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 із зазначенням сум та початку періоду виникнення заборгованості та розрахункові листи по заробітній платі ОСОБА_1 за період січень 2023 р. - серпень 2024 р.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Інші заяви по суті справи або клопотання сторони суду не подавали.
Вивчивши та дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд зазначає наступне.
Статтею 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно із ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод».
19 серпня 2024 року ОСОБА_1 звільнена на підставі наказу №ПТМ00000196 від 19 серпня 2024 року за угодою сторін згідно п. 1 ст.36 КЗпП України (а.с. 15).
На час звільнення позивача відповідач не виплатив їй заробітну плату у розмірі 81567,70 грн.
Вказана обставина підтверджується розрахунковими листками ОСОБА_1 за січень 2023 року - січень 2025 року виданими ПрАТ «ПТМЗ», з яких вбачається, що на час звільнення позивача заборгованість відповідача перед нею по заробітній платі становила 81567,70 грн.
19 листопада 2024 року Київським районним судом м.Полтави видано судовий наказ у справі №553/3620/24, яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій та не виплаченій заробітній платі, у розмірі 81567,70 грн. (а.с. 21).
Судовий наказ від 19 листопада 2024 року №553/3620/24 перебував на примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавче провадження №76830619.
Постановою начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28 січня 2025 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням (а.с.16).
27 січня 2025 року сума заборгованості перерахована на рахунок позивача ОСОБА_1 (а.с. 7).
Таким чином період затримки розрахунку при звільненні становить з 20.08.2024 року (наступний день за днем звільнення) по 27.01.2025 року (день остаточного розрахунку), тобто 5 місячів 6 робочих днів.
За ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст.117,237-1цьогоКодексуроз'яснив, що за ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з абз. 1 п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Позивачем розмір її середньоденної заробітної плати обраховано у розмірі 122060,54 грн, що не відповідає приписам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, відповідно до якого середній заробіток обраховується, виходячи з кількості робочих днів.
Позивач же суму середнього заробітку обрахувала з кількості календарних днів за час затримки розрахунку при звільненні.
Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 п. 8 Порядку).
Обраховуючи середній заробіток позивача, суд виходить з даних довідки ПрАТ «ПТМЗ» №ПТМ 00000006 від 05.02.2025 року.
Як підтверджується довідкою №ПТМ 00000006 від 05.02.2025, середньоденна заробітна плата становить 758,14 грн (по робочих днях) (а.с. 19).
При цьому середньомісячна кількість робочих днів становить 22 робочих дні:
(20+23)/2 = 21,5 днів, тобто з заокругленням - 22 дні.
Відповідно, середньомісячна заробітна плата становить:
22 р.д. х 758,14 грн = 16679,08 грн.
Період затримки: 5 міс. 6 роб. днів.
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача становить:
16679,08 грн х 5 міс. + 6 р.д. х 758,14 грн = 83395,40 + 4548,84 = 87944,24 грн.
Тому, розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що сума середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, становить 87944,24 грн.
Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Обставина порушення відповідачем строків виплати позивачу заробітної плати підтверджена дослідженими в справі доказами та не оспорюється відповідачем.
Тому суд приходить до висновку, що є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за весь період існування заборгованості, у порядку, встановленому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Таким чином позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Питання про судові витрати суд вирішує у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 976,49 грн. та витрат на оплату професійної правничої допомоги 8000 грн, а всього 11211,20 грн (а.с. 4, 10, 22, 12-14).
При цьому судовий збір підлягав сплаті у розмірі 968,96 грн. (1211,20 грн. х коеф. 0,8).
Тому до розподілу судом прийнято судові витрати позивача у розмірі 968,96 грн. + 8000 грн. = 8968,96 грн.
Позов судом задоволено на 72%.
Тому з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 6457,65 грн (8968,96 грн х 72%).
Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 87944,24 грн, на відшкодування понесених позивачем судових витрат - 6457,65 грн, а всього стягнути 94401,89 грн (дев'яносто чотири тисячі чотириста одна гривня вісімдесят дев'ять копійок).
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 6, код ЄДРПОУ 00110792.
Повне судове рішення виготовлено 09 травня 2025 року.
Головуючий О.А.Самсонова