Справа № 367/13282/24
Провадження №3/367/207/2025
Іменем України
12 лютого 2025 року м. Ірпінь Київської області
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Лещенко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.51 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.12.2024 року серії ВАД №241495: встановлено, що 02.12.2024 року, близько 21 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «АТБ», що знаходиться по вул. Тарасівській, буд. 22-В таємно викрав з полиці магазину пляшку «Джина в кількості 0,5 мл вартістю без ПДВ 167 гривень 90 копійок, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст. 51 КУпАП;
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час розгляду справи сповіщений належним чином СМС-повідомленням за номером телефону, вказаному у протоколі про адміністративне правопорушення, який містить особистий ОСОБА_2 та шляхом надсилання поштового відправлення за вказаною у протоколі адресою місця проживання ОСОБА_1 . Клопотань про відкладення справи суду не надсилав. Відповідно до ст. 268 КУпАП справу розглянуто за його відсутності.
Відповідно до позицій Верховного суду для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Вручення повісток є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення).
Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, яке підтверджується наступними та досліджених судом доказами; протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №241495 від 11.12.2024 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення таабо іншу події від 11.12.2024 року; поясненням ОСОБА_3 ; копією довідки загальної суми викраденого товару від 11.12.2024 року.
Відповідно до ч.1ст.51 КУпАП відповідальність настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до ч. 3 ст.51 КУпАП викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставиною, що пом'якшує відповідальність суддя відповідно до п.1 ч. 1 ст 34 КУпАП не виявлено, обставини, що обтяжують відповідальність, суддею не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або більш суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн., який відповідно дост. 40-1 КУпАП сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.9, 23, 33, 34 ч.1 п.1, 36 ч.2, 40-1, 51 ч. 1 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови х правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: О.В. Лещенко