Справа № 761/9217/25
Провадження № 1-кс/761/11547/2025
06 травня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , від участі в розгляді клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про накладення арешту в межах кримінального провадження № 22024000000000375 від 29.04.2024 року (справа № 761/9217/25, провадження № 1-кс/761/6652/2025)
В провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказана заява.
Свою заяву адвокат ОСОБА_3 мотивує тим, що в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про накладення арешту в межах кримінального провадження № 22024000000000375 від 29.04.2024 року (справа № 761/9217/25, провадження № 1-кс/761/6652/2025).
Захисник зазначає, що слідча суддя ОСОБА_4 розглядала аналогічне клопотання в межах даного кримінального провадження. Також зазначає, що слідча суддя ОСОБА_4 під час розгляду даного клопотання порушила вимоги КПК України, зокрема щодо строку розгляду клопотання та порядку його розгляду.
Вказане на думку заявника ставить під сумнів неупередженість слідчого судді ОСОБА_4 , що може перешкодити ухваленню законного судового рішення по справі №761/9217/25.
Враховуючи викладене заявник просить відвести слідчу суддю ОСОБА_4 від розгляду вказаного клопотання.
Заявник в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Інші учасники судового розгляду, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду заяви в судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши доводи заяви та матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. 75 та ст. 76 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Так, поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року,у справі №5-15п12).
У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультаційної Ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Будь-яких обставин, які б вказували на упередженість слідчого судді ОСОБА_4 , не встановлено.
Зокрема, розгляд слідчим суддею ОСОБА_4 схожих клопотань жодним чином не свідчать про її упередженість, та не може бути підставою для її відводу від розгляду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про накладення арешту в межах кримінального провадження № 22024000000000375 від 29.04.2024 року (справа № 761/9217/25, провадження № 1-кс/761/6652/2025).
Крім того розгляд клопотання відбувався у повній відповідності до вимог КПК України.
Отже, підстав, які вказані в ст.ст. 75, 76 КПК України, в судовому засіданні не встановлено, що, на переконання судді, свідчить про відсутність правових підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75,76, 80-81
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , від участі в розгляді клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про накладення арешту в межах кримінального провадження № 22024000000000375 від 29.04.2024 року (справа № 761/9217/25, провадження № 1-кс/761/6652/2025) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1