Справа № 503/2738/24
Провадження № 3/503/197/25
09 травня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 323441 складеного 11 грудня 2024 року, ОСОБА_1 , 11 грудня 2024 року о 07 год 15 хв керував транспортним засобом "ВАЗ 2106" д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Від його захисника - адвоката Москаленка Р.А. до суду надійшли письмові заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення. У поданих запереченнях захисник зазначає, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає. Зазначає, що під час керування транспортним засобом ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння та не мав жодних ознак, які б вказували на таке сп'яніння, не порушував правил дорожнього руху та був безпідставно зупинений поліцейським. Після зупинки поліцейським йому не було повідомлено причину зупинки, а також ознаки, які давали б поліцейському вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Поліцейський просто запропонував водію пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння. У відповідь на таку пропозицію ОСОБА_1 зазначив, що не вживає алкогольні напої вже двадцять років, оскільки має онкологічне захворювання горла, а також обмежений у часі, так як поспішає на роботу. При цьому поліцейським не було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як не було роз'яснено і його права передбачені ст. 268 КУпАП. На підтвердження своїх доводів, захисником також було надано до суду посвідчення, яким підтверджується, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а також висновок ЛКК, яким підтверджено, що ОСОБА_1 має онкологічне захворювання та пройшов шість курсів поліхіміотерапії.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати, зокрема, чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом або чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
До протоколу, який надійшов до суду, доданий, зокрема, диск з відеозаписом. На даному відеозаписі зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт зупинки транспортного засобу поліцейським. На прохання водія повідомити причину зупинки транспортного засобу, поліцейський почав вигадувати можливі причини зупинки, так і не повідомивши з яких підстав він зупинив транспортний засіб. Також, не повідомивши ознак, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. У відповідь на таку пропозицію ОСОБА_1 запитав, для чого це потрібно, він їде на роботу і не вживає алкогольні напої вже двадцять років, оскільки має онкологічне захворювання горла та нещодавно пройшов курс хіміотерапії. Не зважаючи на нерозуміння ОСОБА_1 підстав для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським йому не було роз'яснено наслідків відмови від проходження такого огляду.
Тобто, у даному випадку відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не була пов'язана із бажанням останнього уникнути відповідальності, а пов'язана з діями працівника поліції, який не роз'яснив йому наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбачені ст. 130 КУпАП.
Також слід зазначити, що відеозапис закінчується запитанням поліцейського, чи буде ОСОБА_1 розписуватись у протоколі та після відповіді, що не буде, бажає йому щасливої дороги. На відеозаписі, який є безперервним, не зафіксовано факт складання поліцейським протоколу, що викликає обґрунтований сумнів з приводу того, що протокол складався у присутності водія, що він мав можливість ознайомитись зі змістом протоколу, а також, що йому було роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП.
Крім того, за правилами ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейський в порушення зазначених вимог не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а навпаки побажав йому щасливої дороги, що взагалі ставить під сумнів наявність самої події правопорушення.
Згідно з роз'ясненнями п.24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".
У рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст. 6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15.05.2008).
З цього випливає, що обов'язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Отже, враховуючи встановлені фактичні обставини справи виникає розумний сумнів з приводу достовірності відомостей, внесених у протокол про адміністративне правопорушення.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Факт можливого керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, як зазначено в протоколі, не є безумовною підставою для притягнення його до відповідальності.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Оскільки вина ОСОБА_1 не доведена належними доказами, то провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, особою щодо якої її винесено або її захисником, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.С. Сердюк