Ухвала від 09.05.2025 по справі 947/19689/20

Справа № 947/19689/20

Провадження № 6/517/2/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.

секретаря судового засідання Грабовій І.Г.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження

встановив:

Представник АТ «Ощадбанк» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом заміни боржника його правонаступником, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом №947/19689/20, виданим 26.05.2021 Фрунзівським районним судом Одеської області про стягнення зі ОСОБА_4 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 22 224,08 грн та судового збору в розмірі 2 102,00 грн, а саме: боржника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступників - малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах яких діятиме мати ОСОБА_1 , а також на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у межах вартості майна, отриманого у спадщину.

В заяві посилається на те, що заочним рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 05 січня 2021 року у справі № 947/19689/20 позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 22 224, 08 грн. та судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн. На підставі вищевказаного рішення судом було видано виконавчий лист № 947/19689/20 від 05 січня 2021 року.

10 червня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа.

У листопаді 2024 року з матеріалів виконавчого провадження АТ «Ощадбанк» стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер.

21 листопада 2024 року АТ «Ощадбанк» надіслано до Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області заяву кредитора з вимогою до спадкоємців померлого ОСОБА_2 , де на підставі даної заяви заведена спадкова справа № 164/2024.

ОСОБА_4 з ОСОБА_1 проживали однією сім'єю та мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Протягом шести місяців, починаючи з дня відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_1 , як особа, яка проживала однією сім'єю зі ОСОБА_4 та як матір малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у відповідності до ч. 3 ст. 1268 та ч. 4 ст. 1273 ЦК України, не заявила про відмову від спадщини після померлого ОСОБА_2 .

Тому вважають, що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також їх матір ОСОБА_1 є належними спадкоємцями за законом та такими, що прийняли спадщину після померлого ОСОБА_2 .

В результаті чого виникає необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні боржника ОСОБА_2 за виконавчим листом виданим на примусове виконання рішення № 497/19689/20 від 05 січня 2021 року Фрунзівським районним судом Одеської області на правонаступників - малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діятиме мати ОСОБА_1 , а також на ОСОБА_1 .

В судове засідання представник заявника АТ «Ощадбанк» не з'явився, але надав суду заяву, в якій просить вимоги заяви задовольнити в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява АТ «Ощадбанк» підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 05 січня 2021 року у справі № 947/19689/20 позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 22 224, 08 грн. та судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн. (а.с. 6-8).

На підставі вищевказаного рішення судом було видано виконавчий лист № 947/19689/20 від 05 січня 2021 року (а.с. 9).

10 червня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа (а.с. 10-11).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00047976697 від 14.11.2024 року (а.с. 12-13).

Згідно з ч. 3 ст. 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

21 листопада 2024 року АТ «Ощадбанк» надіслано до Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області Заяву кредитора з вимогою до спадкоємців померлого ОСОБА_2 за № 55/5.6-06/142370/2024 від 19.11.2024 року (а.с. 21-22).

Згідно листа Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області № 673/02-14 від 28.11.2024, вбачається, що заява кредитора отримана нотаріальною конторою 28.11.2024 року, зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції за № 587/02-14 та у книзі обліку спадкових справ за № 499. У листі також зазначено, що на підставі Заяви кредитора АТ «Ощадбанк» заведена спадкова справа №164/2024. Крім того вказано, що спадкоємці боржника будуть повідомлені про вимоги кредитора у разі звернення до нотаріальної контори (а.с. 24).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 403739491 від 14.11.2024 вбачається, що у власності ОСОБА_2 знаходиться житловий будинок загальною площею 103 кв.м., житловою площею 46,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Згідно довідки Перехрестівського старостинського округу Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 27.02.2025 року № 51, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною вище адресою станом на 03.10.2021 року (дата смерті боржника) та на теперішній час зареєстровані і проживають наступні особи: ОСОБА_1 (1983 р. н.), ОСОБА_6 (2001 р. н.), ОСОБА_7 (2003 р. н.), ОСОБА_8 (2006р. н.), ОСОБА_3 (2013 р. н.), ОСОБА_5 (2016р. н.) (а.с. 25).

ОСОБА_4 з ОСОБА_1 проживали однією сім'єю та мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 0049836668 та № 00049836630 (а.с. 26-29).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Оскільки рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 05.01.2021 у справі №947/19689/20 залишається невиконаним, заборгованість за кредитним договором - непогашеною, представник заявника був вимушений звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» (далі- Закон № 1404- VIII), у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 1404-УІІІ, діти та особи, визнані судом недієздатними, реалізують свої права та виконують обов'язки, пов'язані з виконавчим провадженням, відповідно до вимог закону через своїх законних представників.

Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-УІП, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувана або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто, підставою заміни стягувана внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто, здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2022/2-182/11 від 21.12.2022; у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-7763/10 від 08.02.2022).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилом ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із - спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Крім того, ч. 4 ст. 1268 ЦК України встановлено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 1273 ЦК України, передбачено, що Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, в розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у відповідності із статтею 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, тому відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що протягом шести місяців, починаючи з дня відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_1 , як особа, яка проживала однією сім'єю зі ОСОБА_4 та як матір малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у відповідності до ч. 3 ст. 1268 та ч. 4 ст. 1273 ЦК України, не заявила про відмову від спадщини після померлого ОСОБА_2 .

Отже, малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також їх матір ОСОБА_1 є належними спадкоємцями за законом та такими, що прийняли спадщину після померлого ОСОБА_2 .

У постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 686/5377/18 суд дійшов висновку, що з урахуванням імперативної норми статті 442 ЦПК України заміна сторони виконавчого провадження може бути проведена судом до моменту повного виконання рішення суду. Серед іншого, у своїй постанові від 11.10.2023 у справі №523/2357/20 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові № 2-НІ48/09 від 25.04.2018 зазначив, що під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувана або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Верховний Суд у складі об'єднаної Палати КЦС 23.01.2019 у справі № 2-2697/11 дійшов висновку про те, що обов'язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців. При цьому Верховним Судом зазначено, що приписи вимог ст. ст. 1281 та 1282 ЦК України щодо спеціального порядку та строків пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник за боргами спадкодавця. При вирішенні процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд з'ясовує наявність матеріальних і процесуальних підстав правонаступництва, а межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем при виконанні судового рішення згідно вимог ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження».

У постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 640/6274/16-ц (провадження № 61-25487св18) та від 19.02.2020 у справі № 607/98/17 (провадження № 61-27515св18) зроблено висновки про те, що доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.

Конституційний суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямований на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11- рп/2012), а також Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Оскільки, наявні для заміни померлого боржника ОСОБА_2 на його спадкоємців: малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в інтересах яких діятиме мати ОСОБА_1 , а також на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у межах вартості майна, отриманого у спадщину, в свою чергу, відповідно до правил статті 442 ЦПК України є підставою для заміни сторони її правонаступником.

Керуючись, ст.ст. 1216, 1268, 1282, 1296 ЦК України, ст.ст. 18, 442 ЦПК України, ст.ст. 15, 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

Заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв Віталій Олександрович, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом №947/19689/20, виданим 26.05.2021 Фрунзівським районним судом Одеської області про стягнення зі ОСОБА_4 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 22 224,08 грн та судового збору в розмірі 2 102,00 грн, а саме: боржника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступників - малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах яких діятиме мати ОСОБА_1 , а також на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у межах вартості майна, отриманого у спадщину.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд Одеської області.

Суддя:

Попередній документ
127235947
Наступний документ
127235949
Інформація про рішення:
№ рішення: 127235948
№ справи: 947/19689/20
Дата рішення: 09.05.2025
Дата публікації: 13.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Захарівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.05.2025)
Дата надходження: 30.04.2025
Розклад засідань:
26.10.2020 11:30 Фрунзівський районний суд Одеської області
01.12.2020 11:00 Фрунзівський районний суд Одеської області
16.12.2020 09:00 Фрунзівський районний суд Одеської області
05.01.2021 10:00 Фрунзівський районний суд Одеської області
09.05.2025 08:00 Фрунзівський районний суд Одеської області