Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 травня 2025 року Справа№640/17672/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордванс» (01013, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 42738516) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРДВАНС» (далі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві відповідно до якого просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2022 №0102750707.
В обґрунтування позову зазначає таке.
Податковим органом проведено фактичну перевірку за результатами якої складено відповідний акт, де установлено порушення Товариством п. 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме відсутність найменування товару, що реалізувався позивачем через РРО, однак вказане не відповідає дійсності, оскільки фіскальний чек, що був виданий при контрольній розрахунковій операції містив найменування товару, що реалізувався - «сигарети з фільтром» та відповідний код УКТ ЗЕД.
Більш того, зазначає позивач, код УКТ ЗЕД, який міститься у чеку відображає безпосередньо сам товар, а саме «сигарети з фільтром», після чого власна назва «Rotmans». Саме з таким найменуванням ця продукція постачається кінцевому споживачу.
Водночас, відповідальність передбачена за таке порушення, визначена п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», настає виключно у зв'язку із проведенням розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування.
Позивач здійснив попереднє програмування найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, при цьому відсутність повної назви товару, а саме слова «сигарети» не створює склад правопорушення.
Також позивач вважає, що наказ відповідача на проведення перевірки суперечить вимогам законодавства, а проведена фактична перевірки є - протиправною.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 відкрито провадження у справі, розгляд визначено проводити у порядку письмового провадження.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/18350/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецькому окружному адміністративному суду від 07.04.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Запропоновано учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання цієї ухвали надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин у цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також у разі врегулювання спору.
Запропоновано відповідачу подати з дотриманням вимог ст. 162 КАС України відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 261 КАСУ) із наданням доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень, вчинених дій або заяву про визнання позову.
Наявний у матеріалах справи відзив на позовну заяву свідчить про незгоду відповідача із доводами позивача та містить прохання у позові відмовити, з огляду на таке.
Податковим органом проведено фактичну перевірку за місцем проведення Товариством господарської діяльності та установлено порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме установлено, що режим програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно із УКТ ЗЕД для підакцизних товарів використовується із порушенням - копії фіскальних чеків, у яких платником не зазначено найменування товару, а саме (сигарети) тютюнові вироби ELS (одноразові електронні сигарети), ТВЕН сигарети тощо.
Згідно вимог ст. 215 ПК України сигарети з фільтром належать до підакцизних товарів та мають код товару згідно з УКТ ЗЕД - 2402 20 90 20.
Фактичні обставини встановлені судом у справі.
Товариство є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 42738516, адреса місця знаходження: 28008, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., місто Олександрія, проспект Соборний, будинок, 77 (станом на теперішній час).
ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку Товариства (кіоск за адресою м. Київ, Харківське шосе 152) за результатами якої складено акт від 30.05.2022 (реєстраційний номер 12475/26/15/07/42738516, далі - акт перевірки).
Вказаним актом установлено використання реєстратора розрахункових операцій з порушенням режиму попереднього програмування найменування цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Таким чином, порушено п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
14 червня 2022 року відповідачем прийнято ППР № 0102750707, яким на підставі акта перевірки від 30.05.2022 установлено порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п.7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 100,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказаного ППР рішеннями ДПС України від 31.08.2022 № 10053/G/99-00-06-03-01-06 скаргу Товариства залишено без задоволення, а спірні ППР - без змін.
У матеріалах справи також наявні:
наказ ГУ ДПС у м. Києві від 26.05.2022 № 1601-п, яким наказано провести протягом травня-червня 2022 року фактичні перевірки суб'єктів господарювання з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою цін фіксованих цін, граничних цін;
додаток до вказаного наказу, де рахується Товариство - об'єкт перевірки кіоск за адресою м. Київ, вул. Декабристів, зуп. ст. м. «Харківська».
направлення на перевірку від 27.06.2022 № 4655/26-15-07-07-01, № 4656/26-15-07-07-01, видані на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 26.05.2022 № 1601-п, яка буде проводитися з 27.05.2022 тривалістю 10 діб, з відміткою про вручення продавцю.
фіскальний чек за результатами контрольної закупки на суму 74,00 грн.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Першочерговим спірним питанням у цій справі, є оцінка судом доводів позивача щодо протиправності проведення фактичної перевірки в аспекті того, що наказ ГУ ДПС у м. Києві від 26.05.2022 № 1601-п не уповноважує контролюючий орган на проведення контрольної розрахункової операції.
Так, зі змісту вказаного наказу судом установлено, що останній прийнято на підставі, зокрема, пп.80.2.5, пп.80.2.2 ст. 80 ПК України, п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення ПК України з метою проведення протягом червня-липня 2022 року фактичних перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою цін фіксованих цін, граничних цін.
Підстава: доповідна записка управління контролю за розрахунковими операціями від 26.05.2022 № 476/26-15-07-07-00-12.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Суд звертає увагу, що у вказаному вище наказі ГУ ДПС у м. Києві підстави для призначення перевірки сформульовані таким чином: «На підставі статті 20 та підпункту 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями».
У резолютивній частині наказу сформульована підстава для проведення фактичних перевірок - доповідна записка управління контролю за розрахунковими операціями від 26.05.2022 № 476/26-15-07-07-00-12.
Тому суд вважає, що названа доповідна записка у розумінні підпункту пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.
Окрім того, право контролюючого органу на проведення контрольної розрахункової операції передбачено п. 80.4 ст. 80 ПК України, відповідно до якого перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Ураховуючи викладене, суд відповідні покликання позивача відхиляє.
Щодо ППР від 14.06.2022 № 0102750707
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР. Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР).
З наведеного слідує, що суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована приписами розділу V цього Закону, зокрема, фінансова санкція за вказане порушення передбачена статтею 17 Закону №265/95-ВР.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
У спірному випадку до позивача застосовані штрафні санкції у зв'язку із відсутністю обов'язкового реквізиту - найменування товару.
Приписами статті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: ідентифікатор еквайра на торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного-засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ" (рядок 15); напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакцїї в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис "Касир" (рядок 17); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ" (рядок 18).
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення.
Відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 27.03.2025 у справі № 560/15692/23.
Суд дослідив наявний у матеріалах справи фіскальний чек, виданий Товариством (м. Київ, вул. Декабристів «зупинка ст. м. «Харківська») та установив, що такий містить код УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром) та найменування товару «ротм» (далі - нерозбірливо, прим суду).
Таким чином суд вважає, що фіскальний чек містить найменування товару зі скороченням, і таке зазначення назви у фіскальному чеку дозволяє ідентифікувати товар, який реалізується.
До того ж, перед назвою реалізованого товару «Ротманс» у чеку зазначено код УКТ ЗЕД, який відображає безпосередньо вид товару, а саме, код "2402209020" це сигарети з фільтром.
Отже посилання відповідача щодо не зазначення найменування підакцизного товару не відповідають дійсності та спростовуються вищенаведеним.
Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №640/17692/22.
Установлення даного факту є підставою для висновку суду про обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та, як наслідок задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оспорюваного у справі ППР.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордванс» (01013, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 42738516) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.06.2022 № 0102750707.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,Київ, код ЄДРПОУ44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордванс» (01013, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 42738516) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення
Повний текст рішення суду складено 09.05.2025.
Суддя І.В. Буряк