м. Вінниця
09 травня 2025 р. Справа № 120/15621/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: ІНФОРМАЦІЯ_1 про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на протиправність рішення відповідача, оформленого протоколом від 11.11.2024 № 18/3, яким йому відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Представник відповідача правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
ОСОБА_1 , з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звернувся 28.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років.
До заяви позивач долучив копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; картки фізичної особи - платника податків; свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 ; посвідчення багатодітної родини НОМЕР_6 ; довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, видану Брацлавською селищною радою.
За результатами розгляду вищевказаного звернення позивачу повідомленням Відповідача від 18.11.2024 № 7427 проінформовано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За результатами розгляду заяви протоколом від 11.11.2024 № 18/3 Комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у зв'язку із відсутністю свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного відповідно до Додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Позивач не погоджується з рішенням, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з таких мотивів.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який наразі триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 р., №69/2022 оголошено загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Перелік необхідних документів, які підтверджують право на відстрочку військовозобов'язаного, передбачено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560.
Так, для підтвердження права на відстрочку за пунктом 3 частиною 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов'язані подають наступні документи:
свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
За обставин справи позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації з причин того, що в нього на утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років.
Як встановлено з матеріалів справи 14.06.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений шлюб.
Дружина позивача має трьох дітей від попереднього шлюбу з ОСОБА_3 .
Відповідно до частини 2 та 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 Сімейного кодексу України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Відтак, батьки повинні утримувати неповнолітню дитину. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій формі.
В свою чергу, обов'язок з утримання у мачухи, вітчима неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, виникає виключно, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
З позовної заяви суд встановив, що біологічним батьком ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є ОСОБА_3 .
Щодо доводів позивача, що посвідчення багатодітної сім'ї серії НОМЕР_6 від 15.05.2023 засвідчує факт, що діти перебувають, проживають та утримуються у сім'ї ОСОБА_7 , суд зауважує, що таке посвідчення є підставою на отримання пільг, що надаються багатодітним сім'ям відповідно до Закону України "Про охорону дитинства" та не підтверджує факт перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років.
Також позивач надав довідку про склад сім'ї від 20.11.2024 № 858 Брацлавської селищної ради, у якій зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають та пов'язані спільним побутом (сімейні відносини): ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ..
Однак, вказана довідка підтверджує факт спільного проживання, а не обов'язок утримання позивачем дітей дружини.
Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що оскільки обов'язок по вихованню та утриманню дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приписами Сімейного кодексу України покладено на їх батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , а відповідно до ч. 1 ст. 260 Сімейного кодексу України ОСОБА_1 реалізовує таке право на добровільних засадах, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що на позивача, за обставин цієї справи, розповсюджуються положення п. 3 ч. 1 статті 23 Закону № 3543-XII.
До аналогічних висновків також дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді подібних до спірних правовідносин у постанові від 03.10.2024 у справі № 160/17962/23.
За таких обставин твердження позивача про перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не надано доказів перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, відмова відповідача у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як чоловіка, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, є правомірною.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позову.
Враховуючи, що у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено, підстави для присудження на користь позивача понесених при розгляді справи судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 )
Суддя Комар Павло Анатолійович