65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4678/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/4678/24,
за позовом: Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570);
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 );
про стягнення 56 444,58 грн, -
1. Суть спору.
21.10.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№4792/24) Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до відповідача - ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 56 444,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем кредитного договору № б/н від 28.01.2022, укладеного між сторонами шляхом надіслання підписаної заяви-приєднання, в частині повернення кредитних коштів.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 23.10.2024 відкрито провадження у справі № 916/4678/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
В даній ухвалі суд запропонував відповідачу подати до суду у строк до 14.11.2024 відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України; додати до відзиву докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду. Запропонував позивачу подати до суду у строк до 28.11.2024 відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України; надіслати копію відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачам одночасно з надісланням відповіді суду; відповідні докази надіслання надати до суду. Запропонував відповідачу подати до суду у строк до 12.12.2024 заперечення, оформлені відповідно до вимог ст.ст.167, 184 ГПК України, надіслати копію заперечень та доданих до них доказів позивачу одночасно з надісланням заперечень до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.
Про вказане сторін було повідомлено шляхом направлення копії ухвали суду до електронного кабінету позивача та на зареєстроване місце проживання відповідача, однак ОСОБА_1 ухвалу суду вручено не було у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, про що свідчить довідка про причини повернення поштового відправлення наявна в матеріалах справи.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), Рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою Судова повістка, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто поштовим відділенням зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі № 915/1015/16.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Враховуючи, що адреса реєстрації відповідача є територією яка перебувала під тимчасовою окупацію військ рф в період з 04.03.2022 по 04.10.2022, та територією на якій можливі активні бойові дії (04.10.2022 - до тепер), господарський суд направив ухвалу суду від 24.10.2024 до Міністерства соціальної політики України в якій просив надати відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи - Винник Рити Іванівни, РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 виданий 06.11.2018 органом 6527.
У відповідь на даний запит, Мінсоцполітики надало відповідь в якій зазначило, що станом на 06.11.2024 в ЄІБД ВПО відсутня інформація щодо запитуваної особи ОСОБА_1 .
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідачів, суд вважає, що в ОСОБА_1 є належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК".
У якості обгрунтування позовних вимог, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" зазначає, що 28.01.2022 Фізичною особою-підприємецем Винник Ритою Іванівною через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг “КУБ».
Таким чином, між Відповідачем та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено кредитний договір №Б/Н, який за своєю правовою природою є договором приєднання.
28.01.2022 на підставі укладеного договору, Банком було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою 20637052215516
Відповідно до витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 28.09.2022 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як зазначає позивач, 15.12.2022 ФОП Винник Р.І. було надано Заяву-анкету про зміну умов договору, підписану із використанням електронного цифрового підпису, з проханням здійснити реструктуризацію заборгованості за послугою “КУБ» кредитний договір №б/н від 15.09.2022 на наступних умовах: строк кредиту: продовжується до 01.09.2025, графік погашення: 2022 рік - по 0,5 % від сальдо щомісячно, 2023 - по 1% від сальдо щомісячно, далі - рівними частинами щомісячно, нараховані та несплачені до дати реструктуризації проценти/комісії: сплата рівними частинами протягом 12 місяців.; проценти, що будуть нараховуватись з дати реструктуризації, сплачуються в повному обсязі щомісяця.; Розмір процентної ставки: 0,0001% до 31.12.2022 року (включно). Надалі починаючи з 01.01.2023 року - діючий відповідно до п. 1.4 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги. Дана реструктуризація заборгованості була погоджена банком.
Як зазначає позивач, в порушення відповідних умов Договору та приписів законодавства, відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії. На момент звернення до суду заборгованість за кредитом становила 56 444,58 грн.
3.2. Аргументи Винник Рити Іванівни.
ОСОБА_1 своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористалася, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір який виник між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та Винник Ритою Іванівною за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
Як слідує з матеріалів справи, 28.01.2022 Фізична особа-підприємець Винник Рита Іванівна через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" від 28.01.2022. (т.1, а.с.11-31)
Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.2. Умови та правила надання послуги «КУБ»» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» pb.ua. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Як слідує з Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", істотними є наступні умови кредитного договору (далі - Заява про приєднання):
Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.
Розмір кредиту: 100000 грн., строк кредиту - 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. У період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1.6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1.4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором - 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.
Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, Клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, Клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 1.7. Договору Сторони узгодили, що в разі:
- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.2.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.2.6.2., п.3.2.2.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту.
Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості.
Відповідно до п.1.10. Договору зміни й доповнення до цього Договору можуть здійснюватися як шляхом підписання окремих додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну листами. Банк надає Клієнту пропозиції щодо зміни істотних умов Договору у спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення повідомлення Клієнту, а саме: шляхом направлення повідомлень електронною поштою, у Системі «Приват24 для бізнесу», повідомлення у месенджерах. В разі, якщо Клієнт не надасть Банку письмове повідомлення про відхилення пропозиції Банку щодо зміни істотних умов Договору у строк 10 календарних днів з дня направлення повідомлення, зміни до істотних умов вважаються узгодженими Сторонами та не потребують укладення додаткових угод.
Згідно п. 1.6. Договору передбачено, що погашення заборгованості за кредитом відбувається щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - Клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, Клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід'ємною частиною Договору.
28.01.2022 на підставі укладеного договору, Банком було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується банківською випискою №20637052215516 по рахунку відповідача, копія якої наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.51-56).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 28.09.2022 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.65-67).
15.12.2022 ФОП Винник Р.І. було підписано заяву-анкету про зміну умов договору, підписану із використанням електронного цифрового підпису.
Із заяви-анкети про зміну умов договору вбачається, що умови реструктуризації кредиту за договором КУБ від 28 січня 2022 року передбачають продовження терміну кредиту до 1 вересня 2025 року. Погашення заборгованості здійснюється за схемою: у 2022 році передбачена мінімальна виплата у розмірі 0,5% від залишку заборгованості щомісяця, у 2023 році ця сума збільшується до 1% від залишку, а починаючи з 2024 року виплати мають відбуватися рівними частинами щомісяця до завершення строку кредиту. Процентна ставка до кінця 2022 року складала - 0,0001%, з 1 січня 2023 року вона діє за стандартними умовами, які визначені у правилах кредитування (т.1, а.с.31-35).
Вищезазначена заява про зміну умов договору ФОП Винник Р.І. була погоджена банком, що вбачається копії протоколу рішення про довгострокову реструктуризацію по кредиту №33036575. (т.1,а.с.36-38).
Також із наданої виписки, а також розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що часткове погашення кредиту перед АТ КБ "ПРИВАТ-БАНК", шляхом списання з банківського рахунку Винник Р.І. 43 555,42 грн., останню сплату відповідачем здійснено 01.10.2024, натомість частина кредиту в розмірі 56 444,58 грн. залишається непогашеною.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Враховуючи, що 28.09.2022 ФОП Винник Ритою Іванівною припинено підприємницьку діяльність за власним рішенням, що встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з урахуванням чого відповідачем у даній справі є фізична особа, суд перш за все вважає за необхідне надати оцінку питанню юрисдикції даного спору.
Так, відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За змістом статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої ст. 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, від 09.10.2019 у справі 127/23144/18.
Згідно зі ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
Статтею 26 ЦК України передбачено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки, як учасник цивільних відносин.
З наведених норм законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, відповідно до якої право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа-підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право-і дієздатністю, та не обмежує їх.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15.
Відповідно до ст. 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив господарську юрисдикцію спору відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін.
Щодо правовідносин які склалися між сторонами спору суд зазначає наступне:
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За частиною 3 статті 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; засвідчення чинності відкритого ключа - процедура формування сертифіката відкритого ключа; засіб електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згідно з ч.4 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Як було встановлено судом, 28.01.2022 ФОП Винник Рита Іванівна через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" від 28.01.2022.
Нормами ст. 345 ГК України, визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Як слідує з Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", істотними є наступні умови кредитного договору (далі - Заява про приєднання): банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.
Розмір кредиту: 100 000,00 грн., строк кредиту - 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. У період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1.6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1.4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). Проценти за користування кредитом у разі виникнення простроченних зобов'язань за кредитним договором - 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.
Також відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
15.12.2022 ОСОБА_1 було підписано заява-анкета про зміну умов договору, підписану із використанням електронного цифрового підпису.
Із заяви-анкети про зміну умов договору вбачається, що умови реструктуризації кредиту за договором КУБ від 28 січня 2022 року передбачають продовження терміну кредиту до 1 вересня 2025 року.
При цьому, судом враховано, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.
Таким чином, суд зазначає, що суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість вимог АТ КБ "ПРИВАТ-БАНК" про виникнення у ОСОБА_1 обов'язку з дострокового повернення суми непогашеного кредиту. Водночас доказів виконання такого обов'язку матеріли справи не містять.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», унормовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 за №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 за №75.
Відтак із вищенаведених норм законодавства, суд доходить висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, КГС ВС у постанові від 20.07.2023 по справі №910/15194/20 (п.56-59) дійшов такого ж висновку.
Дослідивши надані позивачем розрахунки та виписку з банківського рахунку відповідача, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом, 28.01.2022 АТ КБ "ПРИВАТ-БАНК" здійснив перерахування грошових коштів в розмірі 100000,00 грн. на банківський рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується банківською випискою № НОМЕР_3 по рахунку відповідача.
Також із зазначеної виписки вбачається, що відповідачем здійснено часткове погашення кредиту перед позивачем, шляхом списання з рахунку відповідача 43 555,42 грн., останню сплату відповідачем здійснено 01.10.2024, натомість частина кредиту в розмірі 56 444,58 грн. залишається непогашеною.
Здійснивши дослідження наявних в матеріалах справи доказів, суд доходить висновку про арифметичну правильність наведених позивачем розрахунків та про їх обґрунтованість.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТ-БАНК" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за сумою кредиту в розмірі 56444,58 грн. є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані відповідачем під час розгляду справи, відтак, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Винник Рити Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 56 444/п'ятдесят шість тисяч чотириста сорок чотири/грн 58 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 09 травня 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська