пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
30 квітня 2025 року Справа № 903/103/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької районної військової адміністрації, м. Луцьк,
до відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,
відповідача 2: Приватного підприємства “Домініон Ло», м. Луцьк,
відповідача 3: Державного підприємства “Укрриба», м. Київ
про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, зобов'язання повернути об'єкт оренди
В засіданні брали участь:
від позивача: Шолкова О.В.
від прокуратури: Костюк Н.В.
від відповідачів: Зміян М.В., Гаврищук А.О.
28.01.2025 через підсистему «Електронний суд» позовна заява Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької районної військової адміністрації до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Приватного підприємства “Домініон Ло», Державного підприємства “Укрриба» про:
- визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 №1394, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Приватним підприємством “Домініон Ло» та Державним підприємством “Укрриба».
- зобов'язання Приватного підприємства “Домініон Ло» повернути Державному підприємству “Укрриба» гідротехнічні споруди, що є об'єктом оренди за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 №1394 та розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 площею 74,75 гектарів.
Ухвалою суду від 03.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 03 березня 2025 року на 11:30 год.
Відповідачі ухвалу суду отримали 03.02.2025.
Строк для подання відзиву - по 18.02.2025.
13.02.2025 на адресу суду надійшов відзив ДП “Укрриба», згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Вказує, що чинним законодавством не визначено чіткого порядку дій під час набуття права оренди на гідротехнічні споруди та водний об'єкт в комплексі з земельною ділянкою і не визначено пріоритетного значення щодо надання в оренду кожного з цих об'єктів. Спірний договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 №1394, який був укладений відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна», не суперечить нормам законодавства та не може бути визнаний недійсним з підстав, вказаних у позовній заяві.
ПП “Домініон ЛО» у відзиві від 18.02.2025 позовні вимоги заперечує. Вказує, що після того, як в судовому порядку визначено приналежність земельної ділянки, встановлено дійсного розпорядника землі, на якій знаходяться гідротехнічні споруди, ПП “Домініон ЛО» звернулося до Луцької районної військової адміністрації з заявою про надання в оренду земельної ділянки (копія заяви № 18- 10/24 від 18.10.2024 року додається). Однак, станом на день підписання даного відзиву, жодних відповідей про надання в оренду чи про відмову в наданні в оренду земельної ділянки від Луцької районної державної адміністрації Волинської області на адресу підприємства не надходило. Підприємством було вжито усіх необхідних заходів з метою укладення договору оренди землі з розташованим на ній водним об'єктом. Відтак, жодних прав чи інтересів позивача порушено не було. В силу нормативного регулювання природоохоронного законодавства, земельна ділянка з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 взагалі не може бути об'єктом оренди для використання в рибогосподарських потребах. Тому прокурор, представляючи інтереси власника земельної ділянки, обрав неефективний спосіб захисту, оскільки визнання недійсним договору оренди жодним чином не вплине на права та інтереси позивача. Позовні вимоги прокурора, заявлені фактично в інтересах державного підприємства, слід залишити без розгляду.
Волинська обласна прокуратура у відповіді на відзив ПП “Домініон ЛО» зазначає, що передача гідротехнічних споруд окремо, без землі та водойми, не тільки суперечить нормам закону, а й унеможливлює їх практичне використання. Без контролю над водним об'єктом та земельною ділянкою орендар не зможе ані обслуговувати споруди, ані застосовувати їх для цілей аквакультури. Оскільки гідротехнічні споруди не мають самостійного значення без доступу до водойми та земельної ділянки і призначені виключно для обслуговування водного об'єкта в цілях аквакультури, то в разі, якщо водойма не може використовуватися для рибогосподарської діяльності через охоронний статус заказника, ці споруди втрачають будь-яку практичну користь і, відповідно, також не можуть бути об'єктом оренди. Порушення інтересів Луцької районної військової адміністрації проявляється у незаконному використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів, несплаті орендної плати за користування як земельною ділянкою так і водними об'єктами, а також суперечить вимогам щодо управління об'єктами природно-заповідного фонду. У даній справі прокурор визначив одним із відповідачів ДП “Укрриба», як одну із сторін правочину, що порушує інтерес держави в особі Луцької районної військової адміністрації, а тому твердження відповідача, що прокурором пред'явлено позов в інтересах державного підприємства є необґрунтованим. Крім того, варто наголосити, що посилання відповідача у відзиві на те, що він не здійснює господарської діяльності та не використовує земельну ділянку з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418, не мають правового значення для вирішення цієї справи.
Суд протокольною ухвалою від 03.03.2025 підготовче засідання відклав на 10.03.2025 об 12 год 30 хв з метою надання учасникам можливості скористатися своїм правом на подання заяв по суті спору.
04.03.2025 надійшов відзив РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, згідно якого позовні вимоги заперечує.
ДП “Укрриба» у поясненнях від 06.03.2025 зазначає, що об'єктами оренди за цим законом можуть бути гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм та гідротехнічних споруд для цілей аквакультури. ЗУ “Про аквакультуру» встановлюється пріоритетна передача гідроспоруд рибогосподарської технологічної водойми на неконкурентних засадах, без проведення аукціону для фізичних та юридичних осіб, які орендують рибогосподарські технологічні водойми відповідно до договору оренди землі в комплексі з розташованими на ній водними об'єктами, в той час як Законом України “Про оренду державного та комунального майна» передбачено передачу орендарям гідроспоруд через аукціон. Згідно з наданих до позовної заяви відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 вказана земельна ділянка відноситься до категорії земель водного фонду з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб. З наданих до позовної заяви відомостей про вказану земельну ділянку вбачається, що відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, не зареєстровані.
Згідно з частиною 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 статті 119 ГПК України).
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 у cправі № 916/3022/21.
Частина 3 стаття 119 ГПК України передбачає, що, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, строк, встановлений законом, підлягає поновленню, у той час як строк, встановлений судом, підлягає продовженню.
Зважаючи на викладене та положення статей 116 і 119 ГПК України, оскільки процесуальний строк на подання відзиву встановлений судом, а не законом, суд міг би продовжити означений строк за умови якби від відповідача 1 до закінчення цього строку надійшла заява про продовження.
Клопотання про продовження строку для подання відзиву від РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях на адресу суду не надходило.
Враховуючи, що РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях не дотримано строку встановленого судом для подання відзиву, а клопотання про продовження такого строку не подано до закінчення цього строку, суд протокольною ухвалою від 10.03.2025 відзив РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях залишив без розгляду та надав можливість подати письмові пояснення, підготовче засідання відклав на 19.03.2025 о 12 год 00 хв.
10.03.2025 надійшли пояснення РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, згідно яких позовні вимоги заперечує. Вказує, що відповідачем-2 вчасно сплачується орендна плата за використання майна, здійснюється страхування майна, здійснюються витрати на утримання майна, забезпечується його збереження, як це передбачено договором оренди. Передача в оренду державного майна здійснюється на конкурсній основі через електронну торгову систему, що виключає можливість порушень. Прокурор зазначає, що гідротехнічні споруди не можуть бути передані в оренду окремо від земельної ділянки, однак передача в оренду нерухомого майна державної власності здійснюється незалежно від правового статусу земельної ділянки. Закон не містить обмежень щодо передачі в оренду гідротехнічних споруд окремо від земельних ділянок. Таким чином, передача в оренду гідротехнічних споруд без одночасної передачі земельної ділянки не суперечить чинному законодавству. У разі визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 № 1394, на думку регіонального відділення, інтереси держави будуть порушені, а не захищені, як цього вимагає прокурор.
ДП “Укрриба» у письмових поясненнях від 14.03.2025 вказує, що Луцька районна військова адміністрація не має повноважень щодо управління, розпорядження чи контролю за гідротехнічними спорудами, які розташовані на зазначеній земельній ділянці. Оскільки укладення договору оренди гідротехнічних споруд не входить до компетенції районної державної адміністрації, а договір оренди укладено між Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та ПП “Домініон ЛО», Луцька районна військова адміністрація не володіє підставами для ініціювання судового визнання недійсності цього договору. Право на управління державним підприємством “Укрриба» виникло у Фонду державного майна України з дати затвердження акта приймання-передачі. У Луцької районної військової адміністрації відсутнє порушене право по укладеному договору, так само як і не порушені інтереси держави, оскільки даний договір укладено належними сторонами, які є суб'єктами державного управління та наділені повноваженнями здійснення контролю за використанням орендарями державного майна.
Заслухавши пояснення сторін, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 19.03.2025 долучив подані учасників судового процесу пояснення до матеріалів справи, закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 02.04.2025.
У судовому засіданні 02.04.2025 оголошено перерву до 07.04.2025 о 14 год 00 хв.
07.04.2025 надійшло клопотання ДП “Укрриба» про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.
У судовому засідання 07.04.2025 учасники справи проти відкладення розгляду справи по суті не заперечили, у зв'язку з чим, суд протокольною ухвалою від 07.04.2025 розгляд справи по суті відклав на 14.04.2025 о 14 год 30 хв.
14.04.2025 на адресу суду надійшло клопотання ДП “Укрриба» про розгляд справи без участі його представника. У задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання сторонам можливості підготуватися до судових дебатів, суд протокольною ухвалою від 14.04.2025 розгляд справи по суті відклав на 30.04.2025 о 14 год 30 хв.
У судовому засіданні учасники судового процесу дали пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Системне тлумачення положень ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України і ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Якщо ж суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду). Зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Проте процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 виснував, що здійснення захисту неналежним чином проявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Таким чином, як невиконання, так й неналежне виконання своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави уповноваженим суб'єктом є рівнозначними підставами для здійснення такого захисту прокурором (див., зокрема постанову Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 916/1329/24).
Згідно висновку, наведеного у п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва". Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 922/5002/21 звернув увагу на те, що "критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, має визначатися судом з урахуванням великого кола чинників. До таких чинників відноситься, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення або про можливе порушення інтересів держави та вжиті ним заходи з моменту виникнення такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави. Схожі за змістом висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 913/124/10, від 08.04.2021 у справі № 925/11/19.
У постанові від 04.07.2023 у справі № 922/1394/21 Верховний Суд виснував, що у випадку якщо за обставинами справи вбачається, що відповідному органу було відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але такий орган не здійснював та/або не здійснює захист порушених інтересів, то, у такому випадку вимога про надання відповідному органу "розумного строку" для самостійного реагування на порушення і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи (див. також постанови Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 926/14/19, від 14.07.2021 у справі № 911/3211/19).
Волинська обласна прокуратура звернулася з листом від 13.12.2024 №15-1858ВИХ-24 до Луцької районної військової адміністрації з проханням надати інформацію про причини не вжиття адміністрацією заходів щодо визнання недійсним укладеного договору оренди нерухомого майна; проінформувати чи вживатимуться заходи цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду (а.с. 63).
Луцька районна військова адміністрація у листі від 23.12.2024 №4441/18/2-24 повідомляє Волинській обласній прокуратурі, що адміністрація не має повноважень щодо управління, розпорядження чи контролю за гідротехнічними спорудами, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418. Оскільки укладення договору оренди гідротехнічних споруд не входить до компетенції районної державної адміністрації, а договір оренди укладено між РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та ПП «Домініон», Луцька районна військова адміністрація не володіє підставами для ініціювання судового визнання недійсності цього договору. У разі виявлення порушень інтересів держави чи необхідності представництва таких інтересів в суді, Луцька районна військова адміністрація готова надати необхідне сприяння в межах повноважень (а.с. 64).
У листі від 16.01.2025 №15-80ВИХ-25 Волинська обласна прокуратури повідомляє Луцьку районну військову адміністрацію про ініціювання пред'явлення позову в інтересах держави в особі Луцької районну військової адміністрації. Роз'яснено, що наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень (а.с. 65).
Таким чином, прокуратурою обґрунтовано обізнаність та бездіяльність компетентного, на думку прокуратури, органу щодо захисту порушених таких інтересів упродовж розумного строку.
Водночас, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).
Статтею 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до суб'єктів управління об'єктами державної власності віднесено, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 5-2 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об'єктами державної власності, у тому числі віднесено здійснення методологічного та, у межах власних повноважень, нормативно-правове забезпечення питань управління об'єктами державної власності, зокрема щодо інвентаризації та обліку державної власності, оцінки ефективності управління об'єктами державної власності, захисту майнових прав держави.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагенство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об'єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
Відповідно до покладених на нього завдань Держрибагенство здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (підпункт 67 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд", до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, з метою організації ефективного використання гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Волиньрибгосп» с. Рокині (а.с. 101-102).
Відповідно до Акту приймання-передачі гідротехнічних споруд від 04.07.2003, затвердженого наказом Державного департаменту рибного господарства України від 29.07.2004 №210, на баланс Державного підприємства «Укрриба» передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, з метою організації ефективного використання гідротехнічних споруд згідно переліку, наведеному у Додатку №1, у тому числі гідротехнічні споруди ставів №1-3, зимувальних ставів №1-6 смт. Рокині Луцького р-ну, з інвентарними номерами: 028, 029, 030, 031. Майно закріплено за ДП «Укрриба» на праві повного господарського відання (а.с. 103-107).
ДП "Укрриба" належить до сфери управління Держрибагентства та підзвітне йому.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 910-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності» затверджено перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій і пакетів акцій (часток), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, які передаються із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна, до якого включено ДП «Укрриба».
Єдиний майновий комплекс ДП «Укрриба» передано із сфери управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до сфери управління Фонду державного майна України, про що 07.06.2024 затверджено відповідний Акт приймання-передачі.
Враховуючи вищевикладене, право на управління державним підприємством «Укрриба» виникло у Фонду державного майна України з дати затвердження акта приймання-передачі.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Наказом Фонду державного майна України №1500 від 02.07.2024 затверджено зміни до статуту ДП «Укрриба», шляхом викладення його у новій редакції (а.с. 202-214).
Згідно п. 1.1 статуту ДП «Укрриба», підприємство є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України. Згідно з пунктом 7.1. майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
Судом встановлено, що 19.07.2022 відбувся електронний аукціон №LLE001-UA-20220629- 45259 про передачу в оренду державного нерухомого майна: гідротехнічних споруд зимувальних ставів 1-6, Луцький р-н, смт. Рокині, ставу №1 Рокині Луцький р-н, смт. Рокині, ставу № 2 Рокині Луцький р-н, смт. Рокині, ставу № 3 Рокині Луцький р-н, смт. Рокині за адресою: Волинська область, Луцький район, смт. Рокині. Організатор аукціону: Регіональне відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинських областях. Переможцем цього електронного аукціону визнано ПП «Домініон Ло» (а.с. 30-32).
09.08.2022 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1394 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (орендодавцем), Приватним підприємством «Домініон Ло» (орендарем) та Державним підприємством «Укрриба» (балансоутримувачем нерухомого майна) (а.с. 33-39).
Згідно умов розділу 1 договору об'єктом оренди є гідротехнічні споруди зимувальних ставів 1-6, Луцький р-н, смт. Рокині, ставу №1 Рокині Луцький р-н, смт. Рокині, ставу № 2 Рокині Луцький р-н, смт. Рокині, ставу № 3 Рокині Луцький р-н, смт. Рокині за адресою: Волинська область, Луцький район, смт. Рокині (п. 4.1). Балансова залишкова вартість визначена на підставі фінансової звітності балансоутримувача та становить 73 731,63 грн (п. 6.1). Майно може бути використане орендарем за будь яким цільовим призначенням на розсуд орендаря (п. 7.1). Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 810 грн без ПДВ, з яких 30 % сплачується балансоутримувачу, а 70 % до Державного бюджету. (п.п. 9.1, 16). Договір укладено на строк, який розпочинається з дати набрання ним чинності на період дії воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану (п. 12.1).
Згідно розділу 2 договору до складу орендної плати не входить витрати на утримання орендованого майна, а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному п. 6.5 цього договору (п. 3.1). Договір набирає чинності в день його підписання сторонами (п.12.1).
Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 балансоутримувач - Державне підприємство «Укрриба» передало орендарю - Приватному підприємству «Домініон Ло» нерухоме майно, а саме, визначений договором оренди нерухомого майна №1394, об'єкт оренди, що перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України (а.с. 40-41).
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади.
У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах .
В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Волинська обласна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Луцької районної військової адміністрації до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Приватного підприємства “Домініон Ло», Державного підприємства “Укрриба» про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 №1394, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Приватним підприємством “Домініон Ло» та Державним підприємством “Укрриба»; зобов'язання Приватного підприємства “Домініон Ло» повернути Державному підприємству “Укрриба» гідротехнічні споруди, що є об'єктом оренди за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 №1394 та розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 площею 74,75 гектарів.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що гідротехнічні споруди зимувальних ставів 1-6 та ставів №№ 1- 3, що є предметом зазначеного договору оренди, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 площею 74,75 га, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру ще 12.12.2012 з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб. Проте, умови договору оренди об'єктів нерухомого майна (гідротехнічних споруд) №1394 від 09.08.2022 не містять інформації щодо користування земельною ділянкою, на якій розташоване це майно, а також не зобов'язують орендаря оформити право оренди на земельну ділянку. Вказує, що використання гідротехнічних споруд за укладеним договором оренди нерухомого майна є неможливим без використання земельної ділянки, на якій вони розташовані.
Судом встановлено, що 12.12.2012 до Державного земельного кадастру внесені відомості про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 площею 74,75 га, яка розташована в межах населеного пункту смт. Рокині Луцького району, відноситься до земель - землі водного фонду, цільове призначення: 10.07 Для рибогосподарських потреб (а.с. 24).
02.08.2024 здійснено державну реєстрацію речового права на зазначену земельну ділянку за власником Луцькою районною державною адміністрацією, номер відомостей про речове право: 56264545, що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 20-21).
Прокурор зазначає, що порушення інтересів Луцької районної військової адміністрації, як власника земельної ділянки, на якій розташовані гідротехнічні споруди, проявляється у незаконному використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів, несплаті орендної плати за користування земельною ділянкою.
Проте, правомірність користування ПП «Домініон» земельною ділянкою з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 площею 74,75 га, на якій розташовані гідротехнічні споруди, як і підставність набуття прав на таку земельну ділянку взагалі не є предметом розгляду та дослідження у даній справі.
Розділом 2 договору оренди від 09.08.2022, визначено, що до складу орендної плати не входить компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою.
Із листа Головного управління ДПС У Волинській області №10228/503-20-04-01-05 від 11.11.2024 слідує, що у ПП «Домініон Ло» відсутні будь-які зареєстровані речові права на нерухоме майно за адресою Луцький р-н смт. Рокині та земельну ділянку з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418, податкова звітність з плати за землю за 2022-2024 роки до Луцької ДПІ підприємством не подавалася, плата за землю не сплачувалась (а.с. 57).
Суд зазначає, що формально зміст позову зводиться і до захисту прав на земельну ділянку і до захисту права на об'єкт нерухомого майна, втім фактично позовні вимоги заявлені щодо відновлення права саме Фонду державного майна України, до сфери управління якого передані спірні гідротехнічні споруди, які є державною власністю, та такі вимоги не здатні здійснити захист прав землевласника, оскільки вимоги про повернення земельної ділянки, її звільнення, усунення перешкод у її користуванні, тощо не є предметом даного судового розгляду.
З матеріалів справи не вбачається існування між сторонами спору щодо права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 площею 74,75 га.
У судовому засіданні представник ПП «Домініон Ло» зазначив, що з моменту укладення спірного договору підприємством не здійснювалася господарська діяльність з риборозведення та не використовувалася земельна ділянка з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418, у зв'язку із існуванням судового спору з приводу визначення дійсного розпорядника земельної ділянки (справа №903/1328/23).
Судом встановлено, що 25.12.2023 заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся до суду позовом в інтересах держави в особі Луцької районної військової адміністрації до Луцької міської ради про повернення земельної ділянки та скасування реєстрації права комунальної власності.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.02.2024 у справі №903/1328/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного суду від 05.06.2024, позов задоволено. Усунуто перешкоди Луцькій районній військовій адміністрації у здійснення права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом зобов'язання Луцької міської ради повернути Луцькій районній військовій адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 площею 74,75 гектарів. Скасовано державну реєстрацію прав комунальної власності на земельну ділянку площею 74,75 га з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418.
02.08.2024 Луцька РДА зареєструвала право власності на зазначену земельну ділянку.
18.10.2024 ПП «Домініон Ло» звернулося з письмовою заявою до Луцької районної державної адміністрації про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418, оскільки останнє є орендарем гідротехнічних споруд, розташованих на вказані земельній ділянці (а.с. 124).
Рішення про надання/відмову в наданні в оренду земельної ділянки в матеріалах справи відсутнє. Як пояснила представниця Луцької районної військової адміністрації, що заява ПП «Домініон Ло» від 18.10.2024 дотепер не розглянута.
Крім того, Луцька районна військова адміністрація у листі від 23.12.2024 №4441/18/2-24 повідомляє Волинській обласній прокуратурі, що адміністрація не має повноважень щодо управління, розпорядження чи контролю за гідротехнічними спорудами, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418. Оскільки укладення договору оренди гідротехнічних споруд не входить до компетенції районної державної адміністрації, а договір оренди укладено між РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та ПП «Домініон», Луцька районна військова адміністрація не володіє підставами для ініціювання судового визнання недійсності цього договору (а.с. 64).
Таким чином, визначений прокурором позивач - Луцька районна військова адміністрація не має повноважень на управління, розпорядження чи контролю за гідротехнічними спорудами, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418, тобто не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах.
Питання землекористування є окремим та потребує самостійного судового дослідження, та не є предметом розгляду в межах даної справи з визначеним прокуратурою суб'єктним складом про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1394 від 09.08.2022.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.
Якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.
У п.114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) зазначено: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з позивачкою в тому, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити».
А тому, встановлення судом обставини звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову, а не залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, як помилково вважає суд першої інстанції (зазначений висновок підтверджується позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 26.08.2020 у справі №911/2032/17, а також іншими постановами Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №923/560/18, від 10.04.2019 у справі №909/569/18, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, від 16.04.2019 у справі №925/650/18.)).
Ураховуючи вищевикладене та те, що позивач Луцька районна військова адміністрація не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, а також те, що саме Фонд державного майна України є суб'єктом, який уповноважений державою управляти нерухомим майном - гідроспорудами, які передані в оренду на підставі оспорюваного договору оренди нерухомого майна №1394 від 09.08.2022, тобто захист прав держави в межах даного спору неможливий без участі в статусі позивача саме Фонду державного майна України, в особі якого держава здійснює функції власника спірних гідротехнічних споруд, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької районної військової адміністрації у справі №903/103/25 в частині визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 №1394, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Приватним підприємством “Домініон Ло» та Державним підприємством “Укрриба».
Крім того, у позовній заяві Волинська обласна прокуратура, звертаючись в інтересах держави в особі Луцької районної військової адміністрації у справі №903/103/25, просить зобов'язати Приватне підприємство “Домініон Ло» повернути Державному підприємству “Укрриба» гідротехнічні споруди, що є об'єктом оренди за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 №1394 та розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 площею 74,75 гектарів.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Вказаним законом прямо заборонено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Нормами абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
В порушення прямої заборони, наведеної в абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" позовні вимоги у даній частині фактично заявлені прокурором в інтересах державного підприємства, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Навпаки, Державне підприємство «Укрриба» згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державним підприємством, самостійною юридичною особою, з відповідною процесуальною дієздатністю, яка дозволяє самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 906/853/17, від 16.04.2024 №916/913/22.
Таким чином, наявне фактичне звернення прокурора в інтересах ДП «Укрриба» не відповідає викладеному в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3337/16-ц, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21, від 16.08.2022 у cправі № 905/820/21 висновку про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Адже за змістом положень статті 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні, комунальні підприємства чи підприємства об'єднань громадян, які не мають статусу суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 №904/192/22.
Отже, позовні вимоги прокурора, заявлені фактично в інтересах державного підприємства, слід залишити без розгляду.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовної вимоги в частині визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 №1394, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Приватним підприємством “Домініон Ло» та Державним підприємством “Укрриба» правові підстави, визначені ст. 129 ГПК України щодо покладення на відповідачів витрат по сплату судового збору, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. У задоволенні позовних вимог Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької районної військової адміністрації у справі №903/103/25 в частині визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 №1394, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Приватним підприємством “Домініон Ло» та Державним підприємством “Укрриба» - відмовити.
2. Позовні вимоги Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької районної військової адміністрації у справі №903/103/25 в частині зобов'язання Приватного підприємства “Домініон Ло» повернути Державному підприємству “Укрриба» гідротехнічні споруди, що є об'єктом оренди за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.08.2022 №1394 та розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0722855200:02:001:1418 площею 74,75 гектарів - залишити без розгляду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено
09.05.2025
Суддя С. В. Бідюк