09 травня 2025 року
м. Київ
справа № 440/10522/24
адміністративне провадження № К/990/17837/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №440/10522/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі керівника юридичної особи Колесник Наталії Юріївни, щодо винесення висновку від 20.03.2024 про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, актового запису про народження у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження за №00007699635 від 23.12.2009 16603643, винесеного Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
- скасувати висновок від 20.03.2024 про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, актового запису про народження у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження за № 00007699635 від 23.12.2009 16603643, винесений Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
- зобов'язати Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження за №00007699635 від 23.12.2009 16603643: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: в розділі: 5.Реєстрація актового запису про народження:
А) Відомості про актовий запис: Орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис: Центральний відділ реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області; в даному пункті слід внести зміни наступного тексту: Міський ЗАГС м.Полтава Міського Виконкому депутатів трудящих;
Б) Місце народження: Україна, Полтавська обл., м. Полтава; в даному пункті слід внести зміни наступного тексту: УРСР/СРСР, Полтавська область, м. Полтава;
У витягу (на другій сторінці) в розділі: відомості про батька:
А) Громадянство:- - - -; в даному пункті слід внести зміни наступного тексту: СРСР;
Б) Місце проживання: АДРЕСА_1 ; в даному пункті слід внести зміни наступного тексту: АДРЕСА_1 ;
Відомості про матір:
А) Громадянство:- - - -; в даному пункті слід внести зміни наступного тексту: СРСР;
Б) Місце проживання: АДРЕСА_1 ; в даному пункті слід внести зміни наступного тексту: АДРЕСА_2 ;
Підстава запису відомостей про батьків: свідоцтво про укладення шлюбу Центральний відділ реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції 26.09.1969 а/з № 2039 Державна реєстрація народження проведена відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України; в даному пункті слід викласти у наступній редакції: Підстава запису відомостей про батьків: свідоцтво про укладення шлюбу Полтавського міського бюро РАГС 26.09.1969 а/з № 2039 Державна реєстрація народження проведена відповідно до статті 17 Закону СРСР «Про затвердження основ законодавства союзу РСР та союзних республік про шлюб та сім'ю».
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025, позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 25.04.2025 засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 28.04.2025.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Разом з цим, Суд звертає увагу скаржника, що в силу вимог частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Крім того, Верховним Судом установлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 вирішено здійснювати розгляд справи №440/10522/24 у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, заявник має обов'язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Проте жодної обставини, визначеної пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, позивачем у касаційній скарзі не зазначено.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, та невикладення позивачем підстав для касаційного оскарження судового рішення у даній справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №440/10522/24 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко