08 травня 2025 року
Київ
справа №240/1411/22
адміністративне провадження №К/990/18163/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі №240/1411/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "БІО МЕД СКЛО" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
29.04.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена через підсистему «Електронний суд» 29.04.2025.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. У порушення вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
За змістом касаційної скарги скаржник наводить висновки стосовно належного до сплати розміру судового збору за подання касаційної скарги, проте, відповідний документ про його сплату до скарги долучено не було. Відсутні відомості про його долучення і за змістом додатків до касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 - не більше 60560 грн).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн).
Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2022 році. Постановою апеляційного суду позов задоволено і визнано протиправним та скасовано податкового повідомлення-рішення від 20.08.2021 №00079250707 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на 14478595 грн, тобто задоволено вимогу немайнового характеру (постанова Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №817/1737/17).
Відповідно, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 4962 грн (2481 грн х 200%).
Водночас згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», ГУ ДПС має надати докази сплати судового збору в сумі 3969,60 грн (4962 грн х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах, у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Проте, скаржник не наводить обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених при оскарженні судових рішень на підставі означеної підстави касаційного оскарження. Так, у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування того: яку саме норму матеріального права неправильно було застосовано апеляційним судом; який саме висновок апеляційного суду, на переконання скаржника, є неправильним; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися.
За змістом касаційної скарги ГУ ДПС наводить фактичні обставини справи, встановлені судами у цій справі, та висловлює незгоду з наданою апеляційним судом правовою оцінкою цим обставинам, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частиною четвертою статті 328 КАС України.
Так, зокрема, скаржник вказує, що умови договорів позики, укладені позивачем з пов'язаними особами, були значно сприятливішими, ніж умови договорів кредитування з непов'язаними особами, а також тривала несплата позик та відсотків за ними за умови наявності фінансової спроможності підприємства, призводила до збільшення показника витрат підприємства та зменшення податкового навантаження. Водночас, оцінюючи такі доводи скаржника, апеляційний суд виснував, що нараховані відсотки за договорами позик не мали впливу на фінансовий результат ПрАТ "БІО МЕД СКЛО" до оподаткування податком на прибуток у 2015 році. Показники витрат до оподаткування податком на прибуток підприємств не збільшувалися, оскільки витрати за нарахованими відсотками були виключені платником податку самостійно. У касаційній скарзі відсутнє будь-яке обґрунтування помилковості висновків апеляційного суду в цій частині із посиланням на відповідну підставу касаційного оскарження судових рішень, що передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.
В касаційній скарзі ГУ ДПС наголошує, що позивач не обґрунтував обрання методу трансфертного ціноутворення та неможливість застосування за пріоритетністю методу ціни перепродажу та методу «витрати плюс», обрав одразу метод порівняльної неконтрольованої ціни та змінив його в подальшому на метод чистого прибутку, обмежившись лише твердженням про те, що такий метод використовується групою компаній HGI, і не пояснивши, яке відношення до цієї групи компаній має ПрАТ "БІО МЕД СКЛО", що входить до зовсім іншої групи компаній Yioula. Водночас, в оскаржуваній постанові апеляційний суд виснував, що у 2017 році компанія Yioula Glassworks S.A. була перейменована на HGI Hellenic Glass Industry S.A. Також суд апеляційної інстанції зауважив, що у спірному випадку застосування контролюючим органом методу «витрати плюс» до контрольованих операцій між позивачем та пов'язаними особами є недоцільним з огляду на відмінність умов контрольованих і неконтрольованих операцій, і такі відмінності відповідачем не було скориговано, а також з урахуванням відмінності функціонального профіля постачальника товарів в порівнюваних операціях. Скаржник не вказує, в чому полягає помилковість таких висновків апеляційного суду.
За змістом касаційної скарги скаржник також фактично висловлює незгоду із врахуванням апеляційним судом висновку експерта від 31.01.2025 №165892/23-72. Проте, не зазначає, в чому полягає порушення апеляційним судом норм процесуального права в цій частині з посиланням на відповідну норму частини четвертої статті 328 КАС України та частини другої статті 353 КАС України.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає за доцільне запропонувати ГУ ДПС подати уточнену касаційну скаргу, у якій чітко викласти свою позицію, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права та яких саме у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов) щодо кожного висновку, який слугував підставою для задоволення позову.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі №240/1411/22 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом;
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко