09 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/5980/24 пров. № А/857/21127/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року (суддя- Ковальчук В.Д., ухвалене в м. Луцьк) у справі № 140/5980/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
06 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.04.2024 № ПШ 003737.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржила Державна служба України з безпеки на транспорті, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову якою в задоволені позову відмовити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його в силі.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведена рейдова перевірка (місце перевірки: 40 км а/д Н-22, с. Війниця; дата і час перевірки: 03.04.2024, 14:00), про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.04.2024 № 002590.
Актом рейдової перевірки встановлено, що водій ОСОБА_2 здійснював керування транспортним засобом марки DAF FACF 65.300, н. з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , та зафіксовано порушення статті 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: під час надання послуг з перевезення вантажів відсутня товарно-транспортна накладна із зазначенням обов'язкових реквізитів; порушення режиму праці та відпочинку водієм 02.04.2024, чим порушено статті 18, 34, 48 Закону № 2344-ІІІ.
Відповідач 04.04.2024 надіслав позивачу рекомендованим листом (вручений 16.04.2024) повідомлення від 04.04.2024 №28723/22/24-24 про розгляд 29.04.2024 з 10 по 12 годину справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, виявлених під час рейдової перевірки.
Постановою в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.04.2024 № ПШ 003737, за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: товарно-транспортної накладної або іншого передбаченого законодавством документа на вантаж, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 вказаного Закону, до перевізника ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Позивач вважаючи таку постанову відповідача протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про транспортно-експедиторську діяльність», “Про транзит вантажів», інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до частин сімнадцятої, вісімнадцятої, двадцять першої статті 6 Закону № 2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.
Абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 1567), передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Пунктами 20, 21 Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Пунктами 25 - 27 Порядку № 1567 врегульовано, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржуваною постановою від 29.04.2024 № ПШ 003737 до позивача як перевізника застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн на підставі акта рейдової перевірки від 03.04.2024 № 002590, яким зафіксовано, зокрема, порушення статті 48 Закону № 2344-ІІІ, яке полягає у тому, що під час надання послуг з перевезення вантажів відсутня товарно-транспортна накладна із зазначенням обов'язкових реквізитів. Крім того, відповідач вважає позивача належним суб'єктом відповідальності за вказане порушення з огляду на ту обставину, що транспортний засіб DAF FACF 65.300, н. з. НОМЕР_1 , яким здійснювалося перевезення, зареєстрований за ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не врахував, що вказаний транспортний засіб на підставі договору оренди транспортного засобу № 01/06-22 від 01.06.2022 та акта прийому-передачі предмета оренди (автомобіля) від 01.06.2022 згідно з договором № 01/06-22 від 01.06.2022 на момент проведення рейдової перевірки перебував у тимчасовому користуванні у ТОВ “Вербена». Вказаним автомобілем користувач ТОВ “Вербена» здійснював транспортування товару крупа перлова (25 кг) кількістю 800 кг та вартістю 6640,00 грн, про що під час рейдової перевірки надано водієм інспектору копію видаткової накладної №99 від 03.04.2024. При цьому, керування даним транспортним засобом здійснював ОСОБА_2 , який з 09.06.2022 працює на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ “Вербена», про що свідчить копія наказу (розпорядження) №Вб000000030-000000185 від 08.06.2022 про прийняття на роботу.
Таким чином. на момент здійснення рейдової перевірки 03.04.2024 автомобіль DAF FACF 65.300, н. з. НОМЕР_1 , хоч і належав позивачу на праві власності, проте перебував у користуванні ТОВ “Вербена», та вказаним автомобілем керував водій ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з ТОВ “Вербена».
Отже, 03.04.2024 на момент проведення рейдової перевірки фактичне перевезення вантажу здійснювалося водієм ТОВ “Вербена», у користуванні якого знаходився належний позивачу автомобіль марки DAF FACF 65.300, н. з. НОМЕР_1 , та саме вказане товариство в розумінні статті 1 Закону № 2344-ІІІ є автомобільним перевізником, на яке було покладено обов'язок під час перевезення вантажу забезпечити водія ТТН на вантаж.
Відтак, під час здійснення рейдової перевірки 03.04.2024 позивач не здійснював перевезення вантажу, а тому не є автомобільним перевізником та суб'єктом відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 60 вказаного Закону.
Суд першої інстанції підставно відхилив доводи відповідача про те, що позивач на час проведення рейдової перевірки не забезпечив водія транспортного засобу зокрема документами, які підтверджують право користування транспортним засобом іншою особою (договором оренди, тимчасовим реєстраційним талоном на транспортний засіб тощо), оскільки вказаний транспортний засіб вибув із користування позивача на підставі договору оренди транспортного засобу № 01/06-22 від 01.06.2022 та акта прийому-передачі предмета оренди (автомобіля) від 01.06.2022, а тому саме користувач (орендар) зобов'язаний забезпечувати водія транспортного засобу необхідними документи для перевезення вантажу, в тому числі документами, що підтверджують право користування цим транспортним засобом.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів вжиття держаним інспектором Укртрансбезпеки заходів щодо встановлення належного перевізника, зокрема не надано суду відеозапису з відеокамери перевіряючого, з якого можна простежити, що інспектор пропонував водію надати докази перебування транспортного засобу у користуванні іншої особи, відмінної від свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також перебування у трудових відносинах з відповідною особою (перевізником).
Представник позивача вказує на те, що водієм під час рейдової перевірки було повідомлено інспектора хто є належним перевізником. Також інспектором не вчинено заходів щодо перевірки інформації хто є перевізником товару, вказаного у видатковій накладній №99 від 03.04.2024, яка була надана інспектору під час проведення рейдової перевірки. У вказаній видатковій накладній покупцем визначено “Вербена».
Неналежне з'ясування всіх обставин під час рейдової перевірки призвело до помилкового висновку про вчинення саме власником транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт.
При цьому, ненадання позивачем під час розгляду відповідачем справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не позбавляє можливості скористатися правом захисту своїх прав у порядку звернення до суду.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.04.2024 № ПШ 003737 прийнята протиправно, оскільки під час здійснення рейдової перевірки 03.04.2024 позивач не здійснював перевезення вантажу автомобілем марки DAF FACF 65.300, н. з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ТОВ “Вербена», водій якого здійснював керування цим транспортним засобом під час здійснення перевезення вантажу, у зв'язку із чим позивач не є автомобільним перевізником та суб'єктом відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 60 вказаного Закону.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 140/5980/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга