Справа № 600/5151/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
09 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІД ОІЛ» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
представником позивача, подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути на його користь понесені судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 30 000грн.
Відповідно до додаткового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року заяву задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІД ОІЛ» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.
У задоволені решти вимог заяви - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення заяви.
Так, ч. 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
В силу ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача адвокатом Керницькою І.Р. до розглядуваної заяви додано первинні документи, які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу, та у яких наведений детальний опис робіт (наданих послуг).
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Положеннями ч. 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно наявних у матеріалах справи доказів, позивачем та адвокатом погоджено те, що вартість послуг правової допомоги становить у фіксованому розмірі 30000,00 грн. (пункт 2 акту №4 від 21.02.2025 року приймання-передачі виконаних робіт (наданих послу) до договору про надання правничої допомоги від 16.01.2024 року №21).
Нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Дослідивши надані суду докази, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір витрат на правову допомогу, який підлягає стягненню, біль-ніж обґрунтований. Одночасно, частину додаткового рішення, якою було фактично відмовлено у визначенні іншого розміру понесених судових витрат, колегія суддів не переглядає через відсутність його оскарження позивачем.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.