09 травня 2025 р.Справа № 520/35304/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Макаренко Я.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 по справі № 520/35304/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Колегія суддів зазначає, що, як вбачається із заявлених позовних вимог та частини позову, в якій позивачу відмовлено (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні) і, відповідно, яка ним оскаржується, то предметом апеляційного перегляду у даній справі є саме рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні частини вимог щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 висловилася, зокрема, щодо того, чи можна вважати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні заробітною платою, та зазначила, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Висновок аналогічного змісту про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати міститься у постанові Великої Палати від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Отже, підстав звільнення від сплати судового збору за вимогу про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до закону, не встановлено.
Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення вимог наведеної статті, заявником не додано документ про сплату судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028 гривень.
Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України Про судовий збір, зокрема частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір, встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що судом першої інстанції відмовлено в частині нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 138435,54 грн., а тому ціна позову становить в частині, яка оскаржується 138435,54 грн.
З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, при цьому апеляційна скарга сформована через систему "Електронний суд".
Із врахуванням вищевикладеного, а також враховуючи, що скаржником апеляційну скаргу подано в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення становить 1661,23 (138435,54 грн. х 1% х 150 % х 0,8).
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для усунення вищезазначених недоліків.
У відповідності до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Також суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328, 329, 331 КАС України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 по справі № 520/35304/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 1661,23 грн. на реквізитами: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди та надання безпосередньо до суду платіжного доручення (квитанції тощо) протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 статті 298 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Я.М. Макаренко