09 травня 2025 р. Справа № 440/3321/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 (головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол) у справі №440/3321/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі по тексту - ГУНП в Полтавській області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати висновок ГУНП в Полтавській області від 09 лютого 2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану щодо інспектора-снайпера взводу №2 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Полтава" ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 ;
- зобов'язати ГУНП в Полтавській області призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2023 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 29.03.2024 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Головне управління Національної поліції в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки при вирішенні справи судом не було взято до уваги всі обставини справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.03.2024 року у даній справі.
Зазначає про відсутність територіальної ознаки (обставини перебування ОСОБА_2 на момент смерті на території, на якій ведуться (велися) бойові дії) на виникнення права у позивача, як матері загиблого поліцейського ОСОБА_2 , на одноразову грошову допомогу, у розмірі, встановленому п.2 Постанови №168, як того вимагають у своїй сукупності положення Постанови №168 та Порядку №376.
Вважає, що ГУНП в Полтавській області правомірно дійшло до висновку про відсутність підстав у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Вказує на те, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи допущено порушення норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Позивачка скористалася правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому, висловлюючи незгоду із доводами, викладеними у скарзі, просила суд апеляційної інстанції, відмовити у задоволенні скарги відповідача та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя Катунов В.В., судді: Чалий І.С., Подобайло З.Г.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №440/3321/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 заяви суддів Катунова В.В., судді: Чалого І.С., Подобайло З.Г. про самовідвід у справі №440/3321/23 задоволено. Адміністративну справу №440/3321/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді: Бегунц А.О., Присяжнюк О.В.
Відповідно до ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 проходив службу в органах Національної поліції України, зокрема з 18.08.2021 до 27.02.2022 на посаді інспектора-снайпера взводу №2 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", згідно наказу ГУНП в Полтавській області від 18.08.2021 року №403 о/с "По особовому складу" .
Наказом ГУНП в Полтавській області від 24.02.2022 року №329 "Про забезпечення охорони об'єктів критичної інфраструктури в Полтавській області" з метою залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, посилення охорони об'єктів критичної інфраструктури, зокрема, наказано командиру БПСПОП " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Головного управління Національної поліції для забезпечення цілодобової охорони військового аеродрому в/ч НОМЕР_1 відрядити з 24 лютого до особливого розпорядження 43 працівники підпорядкованого підрозділу; командиру БПОП Головного управління Національної поліції для забезпечення цілодобової охорони Полтавського обласного комунального підприємства "Аеропорт - Полтава" відрядити з 24 лютого до особливого розпорядження в достатній кількості працівників підпорядкованого підрозділу.
Відповідно до Списку особового складу БПСПОП " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", залученого до охорони військового аеродрому НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремої бригади армійської авіації сухопутних військ Збройних Сил України) лейтенанта поліції інспектора-снайпера ОСОБА_2 було залучено до охорони військового аеродрому НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 01.03.2022 року, виданого Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),
Наказом ГУНП в Полтавській області від 05.10.2022 року №866 створена спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку, що трапився 26.02.2022 року з інспектором-снайпером взводу №2 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_2 (далі по тексту - Спеціальна комісія), за результатами спеціального розслідування складено акт №21, затверджений 23.11.2022 року начальником ГУНП в Полтавській області Є. Рогачовим (а.с.70-74, т.1).
Актом встановлено, що на виконання вимог наказу ГУНП від 24 лютого 2022 року №239 "Про забезпечення охорони об'єктів критичної інфраструктури в Полтавській області" у період часу з 24 лютого 2022 року по 26 лютого 2022 року працівники БПСПОП ГУНП, згідно із розрахунку були залучені до несення служби з охорони аеродрому, який розташований на території військової частини НОМЕР_1 . 26 лютого 2022 року близько 13.30 год. до ГУНП надійшла інформація про те, що на території військової частини НОМЕР_1 , у місці дислокації сил БПСПОП відбулась стрільба з вогнепальної зброї із двома загиблими та одним пораненим поліцейськими. Згідно з довідкою про причину смерті від 01 березня 2022 року №275 причиною смерті ОСОБА_2 встановлена травма серця. Свідоцтвом про смерть від 01 березня 2022 року № НОМЕР_3 зафіксована дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проведена судова-медична експертиза тіла ОСОБА_2 обласним бюро СМЕ Полтавської ОДА (висновок СМЕ від 17 червня 2022 року №234-а). Згідно з висновком службового розслідування від 12 квітня 2022 року, дисциплінарна комісія вважає, що під час подій 26 лютого 2022 року в діях поліцейських відсутні ознаки дисциплінарного проступку. Спеціальною комісією проаналізовано нормативно-правову базу та встановлено, що поліцейські БПСПОП " ІНФОРМАЦІЯ_1 " перебували на території військової частини НОМЕР_1 , оскільки наказом ГУНП в Полтавській області від 24 лютого 2022 року №239 були залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, посилення охорони об'єктів критичної інфраструктури. Згідно з Указом Президента України №79/2022 "Про відзначення державними нагородами України", за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановлено нагородити посмертно лейтенанта поліції ОСОБА_2 орденом "За мужність" ІІІ ступеня. За висновками комісії по даному факту проведено службове розслідування та складено висновок від 12 квітня 2022 року, затверджений начальником ГУНП ОСОБА_3 , в якому встановлено, що в діях лейтенанта поліції ОСОБА_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку. Спеціальна комісія кваліфікувала, що інспектор-снайпер взводу №2 роти №1 БПСПОП "Полтава" ГУНП в Полтавській області лейтенант поліції ОСОБА_2 загинув в період проходження служби під час виконання службових обов'язків (підпункт 1 пункту 7 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 року №705.
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю загиблого ОСОБА_2 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .
05.01.2023 року Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради на ім'я ОСОБА_1 видано посвідчення, згідно з яким позивачка має право на пільги, встановлені для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.
17.01.2023 ОСОБА_1 звернулась до начальника ГУНП в Полтавській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 із додатками: копією паспорта, копією картки ФО-ПП (ІПН), копією свідоцтва про смерть, копією постанови медичної ВЛК МВС, копією свідоцтва про народження, довідкою про несудимість, рахунком та реквізитами банку АТ "Ощадбанк" (зареєстрована у ВДЗ ГУНП 18.01.2023, №В-9).
За наслідками розгляду вказаної заяви складений висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, який затверджений 09.02.2023 року заступником начальника ГУНП в Полтавській області полковником поліції Б. Реутовим.
Листом ГУНП в Полтавській області від 14.02.2023 року №29/В-9 позивачці повідомлено про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ №168.
Позивачка, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню висновок ГУНП в Полтавській області від 09.02.2023 року про відмову їй у призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану щодо інспектора-снайпера взводу №2 роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Полтава" ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовною заявою.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний висновок є необґрунтований, прийнятий без урахування усіх істотних обставин, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України (далі - поліція), статус поліцейських, порядок проходження служби в поліції визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII “Про Національну поліцію» (далі по тексту - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону №580-VIII поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно зі статтею 2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина перша статті 8 Закону № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан, який діяв, як станом на час спірних правовідносин, так і на даний час.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Запровадження в Україні воєнного стану стало підставою для реалізації поліцейськими відповідних повноважень, передбачених Законом №580-VIII.
Так, серед основних повноважень поліцейських, характерних для воєнного стану, стаття 23 Закону №580-VIII передбачає наступні: участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості (пункт 24 частини першої); здійснення у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України, боротьби з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями (пункт 34 частини першої).
Окрім того, норма ст.24 Закону №580-VIII наділяє поліцію додатковими повноваженнями, виконання яких може бути покладене на поліцію виключно законом, а саме у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості; у ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони, органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві; під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Приписи ст.46-1 Закону №580-VIII передбачають особливості застосування поліцейськими поліції особливого призначення зброї та бойової техніки під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України. Так, поліцейські поліції особливого призначення під час дії воєнного стану в разі залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, а також при виконанні завдань щодо участі в обороні держави мають право застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку в установлених для з'єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України порядку та випадках.
Колегія суддів враховує, що з характером професійної діяльності поліцейських, як працівників правоохоронного органу, пов'язується також їх особливий правовий та соціальний захист.
Так, з метою забезпечення виконання повноважень, покладених на поліцію, статтею 62 Закону №580-VIII передбачено гарантії професійної діяльності поліцейського; зокрема, держава гарантує поліцейському право на отримання соціального і правового захисту, передбаченого Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина десята).
Одним із заходів соціального захисту поліцейського є виплата одноразової грошової допомоги як у разі загибелі (смерті) поліцейського, так і у випадку втрати поліцейським працездатності (ст.97 Закону №580-VIII).
При цьому, у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану питання про виплату соціального забезпечення поліцейських, зокрема додаткової винагороди за виконання відповідних повноважень, та одноразової грошової допомоги в разі загибелі чи смерті поліцейського, набули нового правового унормування і змісту.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 “Про введення воєнного стану в Україні» та №69 “Про загальну мобілізацію», враховуючи необхідність вирішення багатьох невідкладних питань, пов'язаних із запровадженням воєнного стану, виконанням завдань щодо подолання збройної агресії та захисту держави, мобілізаційних та низки інших процесів, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту - постанова КМУ №168), положеннями якої врегулював деякі особливості окремих виплат (в тому числі одноразової грошової допомоги), зокрема для поліцейських, як осіб, які безпосередньо були залучені до виконання зазначених завдань.
Приписами 1 постанови КМУ №168 (в редакції, чинній на момент подання позивачкою заяви про виплату одноразової грошової допомоги), зокрема, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абз.1 п.2 постанови КМУ №168 сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1- 1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян рф або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Абзац шостий пункту 2 Постанови КМУ №168 передбачає, що виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відтак, слід дійти висновку, що у вказаних вище нормах йдеться про особливий вид виплати - одноразової грошової допомоги сім'ям осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в тому числі поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).
При цьому, виходячи з буквального змісту абз.1 п.2 постанови КМУ №168 слід дійти висновку, що Кабінет Міністрів України при установленні права сімей загиблих осіб на одноразову грошову допомогу не визначає інших умов її виплати, окрім факту смерті особи у період воєнного стану.
Водночас, інший вид допомоги - одноразова грошова допомога сім'ям осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), також пов'язаний з воєнним станом.
Однак, на відміну від допомоги сім'ям загиблих осіб, приписи абз.6 п.2 Постанови КМУ №168 передбачено низку умов для виплати такої одноразової грошової допомоги, а саме: 1) наслідкова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), яке спричинило смерть особи; 2) часова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) саме в період воєнного стану; 3) функціональна умова - отримання поранення під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; 4) територіальна умова - перебування безпосередньо в районах ведення (здійснення) зазначених у пункті 3 дій, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора; 5) функціонально-часова - отримання поранення у період здійснення зазначених у пункті 3 дій; 6) наслідково-часова умова - настання смерті особи не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва).
Пунктом 2-1 постанови КМУ №168 передбачено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема, порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
Відтак, Кабінет Міністрів України уповноважив Міністерство внутрішніх справ України визначити порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги під час дії воєнного стану.
Так, МВС наказом від 21 червня 2022 року №376 затвердило Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану (далі по тексту - Порядок №376).
Приписи п.1 Порядку №376 визначають механізм оформлення документів і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №168 у разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану, які брали участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, а також поліцейських, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних обставин під час дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відтак, передбачені у Порядку №376 умови виплати одноразової грошової допомоги безпосередньо пов'язані з переліком однакових обставин, за наявності яких може мати місце як загибель, так і смерть поліцейського, як підстава для виплати такої допомоги.
Таким чином, Порядок №376 фактично уточнив і деталізував положення абз.1 п.2 постанови КМУ №168 щодо обставин, які вона сама не містить, але вони логічно випливають з її змісту та мети у правовому регулюванні цього кола питань.
Колегія суддів враховує правові висновки зроблені Верховним Судом в постанові від 29.03.2024 у даній справі, який, направляючи справу №440/3321/23 на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав, що судами не встановлено/досліджено, чи загибель ОСОБА_2 , яка сталася у м. Полтава 26 лютого 2022 року, відповідає обставинам, що вказують на виникнення права у членів сім'ї загиблого поліцейського на одноразову грошову допомогу, у розмірі встановленому пунктом 2 Постанови №168, а саме: чи настала смерть поліцейського під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (відповідність функціональній ознаці); чи перебував він на момент смерті безпосередньо в районах здійснення вказаних заходів (відповідність територіальній ознаці); чи настала смерть поліцейського у період здійснення зазначених заходів (відповідність часовій ознаці), як того вимагають у своїй сукупності положення Постанови КМУ №168 та Порядку №376.
Надаючи правову оцінку наведеному вище та правомірності оспорюваного висновку ГУНП в Полтавській області від 09.02.2023 про відмову позивачці у призначенні одноразової грошової допомоги, колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , разом з іншими працівниками поліції 24.02.2022 з метою залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, посилення охорони об'єктів критичної інфраструктури був відряджений для забезпечення цілодобової охорони військового аеродрому в/ч НОМЕР_1 , що вбачається з наказу ГУНП в Полтавській області від 24.02.2022 року №329 "Про забезпечення охорони об'єктів критичної інфраструктури в Полтавській області" наказано командиру БПСПОП " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", списку особового складу БПСПОП " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", залученого до охорони військового аеродрому НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окремої бригади армійської авіації сухопутних військ Збройних Сил України) (а.с.69, а.с.93 т.1).
Колегія суддів зазначає, що зміст цього наказу вказує на те, що метою відрядження цих працівників є саме залучення останніх до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, посилення охорони об'єктів критичної інфраструктури.
За визначенням, що міститься у ст.1 Закону України “Про національну безпеку України» від 21.06.2018 року №2469-VIII національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз; загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України.
Відтак, встановлення (посилення) охорони об'єктів критичної інфраструктури є одним із заходів правового режиму воєнного стану, який запроваджується компетентними органами з метою відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 станом на 26.02.2022 здійснював дії, пов'язані із виконанням відповідних завдань (завантаження та транспортування до місця розташування військового аеродрому заготовленого озброєння та продуктів, що встановлено в Акті № 21 спеціального розслідування нещасного випадку від 23.11.2022), отже його загибель 26.02.2022 на території військового аеродрому настала саме під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, що відповідає функціональній ознаці, необхідній для встановлення права членів сім'ї загиблого поліцейського на одноразову грошову допомогу, право на яку в даному випадку є спірним.
Окрім того, аналізуючи, чи настала загибель поліцейського ОСОБА_2 під час його перебування безпосередньо в районах здійснення вказаних заходів (виконанні дій), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора (перелік не вичерпний) (територіальна ознака), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-XII район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Так, наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 13.03.2022 №84 “Про визначення районів бойових дій» визначено області, які визнаються районами бойових дій з 24.02.2022, 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, з 01.03.2022 по 04.03.2022, 05.03.2022, 06.03.2022, з 07.03.2022 по 09.03.2022, з 10.03.2022 по 12.03.2022, згідно якого Полтавська область не була віднесена до районів бойових дій.
Окрім того, колегія суддів зауважує, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 було затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, до якого не включено Полтавську область.
Надалі до вказаного наказу вносилися зміни, а 27.12.2022 наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022.
У свою чергу, Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» прийнято на виконання Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» від 06.12.2022 №1364, якою було установлено, зокрема, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; до переліку включається тимчасово окупована російською федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022, також не включає населені пункти Полтавської області.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на факт того, що смерть поліцейського ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто на третій день повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що загальновідомим фактом є те, що на початку військової агресії були обстріли в першу чергу військових об'єктів, аеродромів, зокрема, 24.02.2022 був обстріл миргородського військового аеродрому, постраждало троє військових (https://np.pl.ua/2022/02/zranku-obstrilialy-viyskovyy-aerodrom-u-myrhorodi-postrazhdaly-troie-viyskovykh-lunin/).
25.02.2022 неподалік Пирятина (Полтавська область) ворожий вертоліт обстріляв колону української військової техніки, через обстріл четверо військових загинули (https://poltava.to/news/64916/).
26.02.2022 у Полтаві над військовим аеродромом збили 4 ворожих дрони (https://poltava.to/news/64927/).
У ніч з 26 на 27 лютого у Полтавській області військові знищили понад 200 одиниць російської техніки, серед них були переважно танки (https://poltava.to/news/64943/).
Відтак, на території Полтавської області в перші дні війни мали місце обстріли, в тому числі з ворожого вертоліту, просування колон російських військових.
При цьому, наказ Головнокомандувача Збройних Сил України, який визначив райони бойових дій, під час воєнного стану від 13.03.2022 №84 “Про визначення районів бойових дій», який вперше визначав райони бойових дій, прийнятий пізніше ніж відбулися події на військовому аеродромі у м. Полтаві, під час яких загинув ОСОБА_2 .
Враховуючи обставини, які мали місце на території Полтавської області під час перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, зважаючи на те, що нормативні документи, які визначали межі бойових дій, окупованих територій прийнято пізніше події, що відбулася із ОСОБА_2 , а відтак не можуть погіршувати становище осіб, права яких залежать від оцінки цих обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що загибель ОСОБА_2 26.02.2022 під час виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони під час воєнного стану на території військового об'єкту відповідає територіальній ознаці, тобто можливим є вважати, що загибель поліцейського настала під час його перебування безпосередньо в районах здійснення вказаних заходів (виконанні дій). При цьому, перелік територій, перебування на яких законодавством прирівнюється до перебування безпосередньо в районах здійснення відповідних заходів, не є вичерпним.
Доводи апеляційної скарги про відсутність територіальної ознаки (обставини перебування ОСОБА_2 на момент смерті на території, на якій ведуться (велися) бойові дії) на виникнення права у позивача, як матері загиблого поліцейського ОСОБА_2 , на одноразову грошову допомогу, у розмірі, встановленому п.2 Постанови №168, як того вимагають у своїй сукупності положення Постанови №168 та Порядку №376, є необґрунтованими та не узгоджуються із наведеними вище висновками суду.
Окрім того, колегія суддів також вважає обґрунтованими посилання суду першої інстанції на акт спеціального розслідування нещасного випадку від 23.11.2022 №21, який стався 26.02.2022 близько 13:00 з інспектором-снайпером взводу №2 роти №1 БПСПОП "Полтава" ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 (Форма Н-1 (ПВ)), в якому міститься правильна кваліфікація нещасного випадку, а саме: "...в період проходження служби під час виконання службових обов'язків" (а.с.23, т.1).
Зважаючи на те, що смерть поліцейського настала у період здійснення заходів із забезпечення з національної безпеки і оборони, наявна відповідність часовій ознаці, яка передбачена положеннями постанови КМУ №168 та Порядку №376.
Відтак, наведене вище вказує, що загибель ОСОБА_2 відповідає сукупності обставинам, що вказують на виникнення права у членів сім'ї загиблого поліцейського на одноразову грошову допомогу у розмірі, встановленому п.2 постанови КМУ №168.
Колегія суддів також враховує, що судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справах №440/3711/23, №440/3709/23 визнано право батька та дружини загиблого ОСОБА_2 на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, передбаченої п.2 постанови КМУ №168.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.12.2021 року у справі №1840/2970/18 одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії.
В даному випадку висновок Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 09.02.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх істотних обставин, та всупереч вимогам чинного законодавства.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведені висновки, колегія суддів вважає, що відповідачем не було доведено (доказано) правомірність власного рішення, що є предметом оскарження у даній справі.
З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги щодо правомірності вказаного висновку, оскільки його було прийнято з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у відповідності до вимог постанови КМУ №168 та Порядку №376 та відсутності правових підстав для призначення позивачці одноразової грошової допомоги, є необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду про визнання протиправним та скасування висновку Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 09.02.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов'язання Головне управління Національної поліції Полтавській області призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, передбачену п.2 постанови КМУ №168.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції при вирішенні даної справи норм процесуального права, а саме ст.242 КАС України, є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого обґрунтованого підтвердження у ході апеляційного перегляду даної справи.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду у даній справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №440/3321/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц О.В. Присяжнюк