09 травня 2025 року Чернігів Справа № 640/8375/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТАРСЬКТРАНС» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії,
13.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ШАХТАРСЬКТРАНС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить:
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 №Ю-4824-25;
зобов'язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці особового рахунку платника шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності у ТОВ «ШАХТАРСЬКТРАНС» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованої за період з 01.08.2014 по 01.03.2015.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно висунуто оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки), оскільки частина сум про сплату боргу (недоїмки) за вересень - листопад 2019 року вже були включені до вимог про сплату єдиного соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) за листопад 2019 року від 07.11.2019 № Ю-4824-25, яка оскаржується до суду, та за грудень 2019 року від 05.12.2019 № Ю-4824-25, проте всупереч пункту 9 розділу 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449) та пункту 14 статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), відповідач не зупинив застосування санкцій за оспорюваною у цій справі вимогою. Окрім того, позивач, з посиланням на пункт 9-4 розділу VIIІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI, зазначає, що оскільки він до 29.12.2018 знаходився на обліку в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, тобто на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, він є звільненим від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, зокрема, щодо сплати єдиного внеску за період з 01.08.2014 по 01.03.2015.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С. від 22.05.2020 відкрито провадження у цій справі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, заперечуючи проти заявлених позовних вимог вказує, зокрема, на те, що ТОВ «Шахтарськтранс» знаходиться на обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, тому позивач не звільнений від сплати єдиного внеску, а тому оскаржувана вимогу про сплату боргу (недоїмки) сформована правомірною.
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 справу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Дубіній М.М., у зв'язку з чим ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 17.03.2025 було прийнято до свого провадження справу № 640/8375/20 за вищевказаним позовом.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
ТОВ «Шахтарськтранс» (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 33467331), зареєстровано за адресою: Україна, 69001, Запорізька області, місто Запоріжжя, вул. Перемоги, будинок 2, перебуває в стані припинення з 07.04.2025, підстава: Внесення СР про визнання ЮО банкрутом; номер запису: 1011271410042004008.
Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 10.02.2020 №Ю-4824-25 на підставі статті 25 Закону № 2464-VI та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів від ТОВ «Шахтарськтранс» вимагається сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 404 058, 24 грн, яка складається з штрафу у розмірі 170,00 грн та недоїмки 1 403 888, 24 грн.
Також судом встановлено, що така заборгованість позивача виникла станом на 31.01.2020, у яку увійшли: самостійне нарахування платником єдиного внеску від 20.09.2019 № 9216371760, термін сплати 20.09.2019 на суму 144 901, 90 грн; самостійне нарахування платником єдиного внеску від 21.10.2019 № 9245595321, термін сплати 21.10.2019 на суму 335 210, 86 грн; донарахування позивачу штрафних санкцій по єдиному внеску згідно із рішенням від 10.10.2019 №0000155107 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації єдиного внеску в розмірі 170, 00 грн; нарахування єдиного внеску у розмірі 331 924,06 грн з терміном сплати 20.11.2019 згідно декларації від 20.11.2019 №9276599045; самостійне нарахування платником єдиного внеску від 20.12.2019 № 9307505267, термін сплати 20.12.2019 на суму 313 970, 20 грн; самостійне нарахування платником єдиного внеску від 20.01.2020 № 9332212611, термін сплати 20.01.2020 на суму 277 881, 22 грн.
Не погоджуючись із цією вимогою позивач 20.02.2020 оскаржив її до ДПС України, проте рішенням від 25.03.2020 № 10715/6/61999-00-08-06-01-06 відповідач залишив скаргу позивача від 20.02.2020 № 10/02-20 без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 №Ю-4824-25 - без змін.
Вважаючи цю вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частина третя статті 9 Закону № 2464-VI встановлює, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Пункт 7 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI визначає, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно до положень частин першої - четвертої статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки (абзац третій частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI).
Пунктом 9 розділу 7 Інструкції № 449 також передбачено, що оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом доходів і зборів або судом рішення у справі.
Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми боргу (недоїмки).
В обґрунтування протиправності оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) позивач зазначає, що ТОВ «Шахтарськтранс» до 29.12.2018 знаходилось на обліку Маріупольської об'єднаної державної інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, що, на думку позивача, є підставою для звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI.
Так, приписами відповідно до пункту 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Суд зауважує, що пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI не вимагає надання будь-якого сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення платника від сплати ЄСВ, необхідним є лише подання до органу фіскальної служби заяви, складеної в довільній формі.
Посилання у вказаному пункті на порядок списання недоїмки, передбачений Податковим кодексом України, стосується лише здійснення самої процедури/порядку списання недоїмки (питання щодо чого у межах даної справи не вирішується). У свою чергу підтвердженням існування підстав для звільнення платника від сплати ЄСВ відповідно до зазначеного пункту є виключно знаходження платника на обліку в органах фіскальної служби, що розташовані на території населених пунктів, визначених відповідним переліком, де проходить АТО, та подання ним відповідної заяви до контролюючого органу.
З аналізу зазначених приписів чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що закон пов'язує звільнення платників єдиного внеску від обов'язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо своєчасності та повноти сплати єдиного внеску, з фактом перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за визначеним переліком.
Разом з тим, перебування платника єдиного внеску, місцезнаходження якого зареєстроване на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, на обліку в органі доходів і зборів, який розташований поза межами території проведення антитерористичної операції, - виключає звільнення такого платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VІ. До такого висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду зразкової справи №812/292/18 (рішення від 30.03.2018, залишене без змін постановою Великої палати Верховного Суду від 06.11.2018).
До того ж, з 13.02.2020 пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI виключено на підставі Закону України від 14.01.2020 №440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що з 01.01.2019 ТОВ «Шахтарськтранс» знаходилось на обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби; відповідно до наданого відповідачем розрахунку заборгованості, зазначеної в оскаржуваній вимозі, ТОВ «Шахтарськтранс» заборгованість позивача по єдиному соціальному внеску виникла за вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень 2020 року.
Оскільки ТОВ «Шахтарськтранс» знаходилось на обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, тому з 01.01.2019 у відповідача були підстави для застосування штрафу та нарахування пені за несвоєчасну сплату зобов'язань з єдиного соціального внеску. Отже, доводи позивача у цій частині є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються документально та нормативно.
Суд відхиляє доводи позивача щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної вимоги у зв'язку з тим, що відповідно до положень законодавства строки сплати фінансових санкцій зупиняються на період оскарження рішення, яким ці фінансові санкції донараховано, з огляду на таке.
Так, відповідно до пункту 9 розділу 7 Інструкції №449 оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом доходів і зборів або судом рішення у справі.
Проте, зазначені норми не передбачають скасування рішення самим органом доходів і зборів у випадку його оскарження у судовому порядку платником єдиного внеску.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці особового рахунку платника шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності у ТОВ «Шахтарськтранс» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованої в період з 01.08.2014 по 01.03.2015, суд зазначає, що названі норми Закону № 2464-VI не скасовують обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надають можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, оскільки зміст норми пункту 9-3 (у подальшому пункту 9-4) розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI не скасовує взагалі обов'язків платників єдиного внеску, а лише на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану дає можливість не виконувати обов'язки, визначені у частини другої статті 6 Закону № 2464-VI, в зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову у вказані частині.
При цьому, суд враховує те, що ТОВ «Шахтарськтранс» (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 33467331), перебуває в стані припинення з 07.04.2025, підстава: Внесення СР про визнання ЮО банкрутом; номер запису: 1011271410042004008, проте, стан припинення юридичної особи - це правовий статус, який підприємство набуває після прийняття рішення про його ліквідацію, у цьому випадку через процедуру банкрутства. Це означає, що підприємство більше не функціонує як звичайний суб'єкт господарювання, але ще не повністю завершило процес ліквідації в розумінні частини п'ятої статті 104 Цивільного кодексу України, відповідно до якої юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, оскільки в цей період підприємство не може займатися звичною комерційною діяльністю, але повинно виконати низку дій, необхідних для завершення своєї діяльності.
Таким чином, на думку суду, відповідачем доведено правомірність оскаржуваної вимоги та дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Шахтарськтранс» не підлягає задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАХТАРСЬКТРАНС» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марія ДУБІНА