09 травня 2025 року справа № 711/5792/17
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, Міністерства соціальної політики України, Черкаського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - Департамент, відповідач-1), Міністерства соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики, відповідач-2), в якому, з урахуванням уточненого позову у редакції від 15.09.2017, просить:
- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради в частині відмови позивачці у заміні ліжка з механічним приводом на ліжко з електричним приводом;
- визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України в частині відмови позивачці у заміні ліжка з механічним приводом на ліжко з електричним приводом та у відмові оплатити як розпорядник коштів придбання позивачці ліжка з електричним приводом;
- зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради поновити відомості про ОСОБА_1 , як про особу з інвалідністю у Централізованому банку даних проблем з інвалідністю та сформувати заявку про виготовлення ліжка з електричним приводом для дострокової заміни ліжка з механічним приводом;
- зобов'язати відповідачів замінити ліжко з механічним приводом, яким на даний час користується ОСОБА_1 , на інше ліжко з електричним приводом;
- зобов'язати Міністерство соціальної політики України придбати (оплатити як розпорядник коштів) ліжко з електричним приводом для позивачки.
В обґрунтування позову представниця позивачки зазначила, що позивачка є особою з інвалідністю І “А» групи, яка 27.10.2014 була забезпечена ліжком з механічним приводом. У подальшому, відповідно до індивідуальної програми реабілітації міжрайонної МСЕК від 29.04.2016, МСЕК визнала позивачку такою, що потребує ліжка з електричним приводом, у зв'язку із чим Департамент звернувся до Мінсоцполітики із питання щодо заміни позивачці ліжка. Натомість Мінсоцполітики відмовило у забезпеченні позивачки іншим ліжком з підстав того, що ліжка з механічним та електричним приводом мають однакові технічні характеристики, відрізняються лише механізмом управління, а індивідуальна програма реабілітація має лише рекомендаційний характер. Позивачка вважає таку відмову протиправною та зазначає, що відповідно до п. 2, 49 Порядку № 321 від 05.04.2012 інваліди забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до індивідуальної програми реабілітації. Технічні та інші засоби реабілітації, видані інваліду, можуть бути достроково замінені на підставі медичних показань, що підтверджуються висновком МСЕК або ЛКК, рішенням ВЛК.
Ухвалою від 18.07.2017 суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси відкрив провадження у адміністративній справі.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 2 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
За результатами касаційного перегляду справи постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 - скасовано, справу № 711/5792/17 направлено на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 10.12.2021 та передана шляхом автоматизованого розподілу на розгляд судді Гараню С.М., у зв'язку з чим ухвалою від 14.12.2021 суддя Гарань С.М. прийняв її до свого провадження та ухвалив здійснювати її розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 11.01.2022 суд залучив до участі в адміністративній справі № 711/5792/17 в якості співвідповідача Черкаське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
24.01.2022 представник Департаменту подав до суду відзив на позов у якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що згідно п. 11 Порядку № 321 від 05.04.2012 ліжка з ручним регулюванням не підлягають заміні на ліжка з електричним регулюванням.
31.01.2022 представниця позивача подала відповідь на відзив у якій, зазначила, що у спірних правовідносинах положення Порядку № 321 від 05.04.2012 слід застосовувати у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.
01.02.2022 представник Мінсоцполітики подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав, аналогічних викладеним у відзиві на позов Департаменту.
02.02.2022 представниця позивача подала відповіді на відзиви відповідачів-1 та 2 у якій звернула увагу на висновки Верховного Суду у цій справі у постанові від 24.11.2021.
10.02.2022 представник Черкаського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що на момент виникнення спору, повноваження щодо обліку, видачі направлень покладались на органи соціального захисту населення, а відділення Фонду не мали жодних повноважень щодо забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації.
14.02.2022 представниця позивача подала відповідь на відзив відповідача-3 у якій зазначила, що Фонд мав бути залучений до участі у справі, оскільки саме Черкаське відділення мало оплатити ТОВ “Світ літньої людини та реабілітації» виготовлення ліжка з електричним приводом.
Ухвалою від 28.03.2023 суддя Гаврилюк В.О. прийняв справу до свого провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_1 встановлено першу групу інвалідності за загальним захворюванням, що підтверджується довідкою МСЕК від 24.02.2010 Серія ЧЕР № 018623.
При повторному огляді міжрайонною МСЕК № 2 від 18.07.2014 позивачці встановлено першу “А» групу інвалідності від загального захворювання, безтерміново за діагнозом: “Енцефаломієлополірадикулонейропатія, хронічного прогредієнтного перебігу, зі змішаним тетрапарезом (вираж. у верхніх кінцівках та грубим у н/к), атактичним порушенням окоруховими порушеннями, астено-невротичним синдромом, порушення функції тазових органів за центральним типом (натужуванням при сечевипусканням та дефекації), стійким помірним больовим синдромом, вираженим порушенням функції верхніх кінцівок, грубим порушенням функції ходи, міодистрофічними змінами (ЕНМГ 2011п. та біопасії м'язів), синдром БАС».
Згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда від 18.07.2014 МСЕК позивачці рекомендовано ліжко підйомник код 18.12 згідно додатку до Постанови КМУ № 321 від 05.04.2012.
27.10.2014 ОСОБА_1 була забезпечена ортопедичним ліжком з механічним приводом.
12.08.2015 міжрайонною МСЕК № 2 розглянуті медичні документи ф.088/о, які надійшли із КНП “Третя Черкаська міська поліклініка ЧМР» для корекції індивідуальної програми реабілітації позивачки через погіршення стану здоров'я. Пунктом 7 Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1312 від 12.08.2015 комісією рекомендовано в якості індивідуального засобу реабілітації, зокрема, ліжко з електричним приводом код 18.12, що підтверджено висновком ЛКК від 28.08.2015 № 304.
02.09.2015 ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Соснівського району із заявою про дострокову заміну ліжка з механічним регулюванням на ліжко з електричним приводом.
Департамент соціальної політики Черкаської міської ради у Централізованому банку даних проблем з інвалідністю сформував заявку до ТОВ “Світ Літньої Людини та Реабілітації» та зробив замовлення № 197/15-1 від 02.09.2015 на ліжко з електроприводом, яку направлена ТОВ “Світ Літньої Людини та Реабілітації» 30.09.2015.
29.04.2016 міжрайонною МСЕК № 2 за медичною документацією за ф.088/о, яка надійшла із КНП “Четверта міська поліклініка ЧМР» для повторної корекції Індивідуальної програми реабілітації інваліда, комісією визначено Індивідуальну програму реабілітації інваліда № 1487, якою рекомендовано забезпечення позивачки, зокрема, ліжком з електричним приводом код 18.12.
Індивідуальна програма реабілітації ОСОБА_1 № 1487 від 29.04.2016 надійшла до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради 04.05.2016 (вх. № 2505/284/004/07).
30.08.2016 ОСОБА_1 повторно звернулася до УСЗН Соснівського району із заявою про дострокову заміну ліжка з механічним регулюванням на ліжко з електричним приводом.
Листом від 20.10.2016 № 595/19/7116 Мінсоцполітики повідомило ДСЗН Черкаської ОДА повідомило, що ліжка з механічним та електричним приводом мають однакові технічні характеристики, відрізняються лише механізмом управління, а індивідуальна програма реабілітації має лише рекомендаційний характер.
Дії відповідачів-1, 2 в частині відмови у заміні ліжка з механічним приводом на ліжко з електричним приводом та щодо відмови його оплатити позивачка вважає протиправними, а тому звернулась в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України № 875-ХІІ від 21.03.1991 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ), Законом України № 2961-IV від 06.10.2005 “Про реабілітацію інвалідів в Україні» (далі - Закон № 2961), Порядком забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю а інших окремих категорій населення, переліку таких засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 (далі - Постанова № 321), Положенням про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 757 (далі - Положення № 757).
Стаття 3 Конституції України визнає здоров'я людини найвищою соціальною цінністю в Україні.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 875-XII особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 2 Закону № 875-ХІІ визначено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.
Стаття 4 Закону № 875-ХІІ передбачає, що діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об'єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об'єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров'я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.
Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.
Статтею 5 Закону № 875-ХІІ визначено, що порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями.
За приписами ст. 38 Закону № 875-ХІІ особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.
Відповідно до частини дев'ятої статті 38 Закону № 875-ХІІ порядок та умови забезпечення інвалідів лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, а також переліки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.
За змістом статті 26 Закону № 2961 держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі меблів та оснащення, та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
Перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює питання порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю та визначає перелік технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю є Постанова № 321 (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 Постанови № 321 особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до індивідуальної програми реабілітації.
Одним з видів меблів, як засобів реабілітації для інвалідів, є ліжка.
Пунктом 12 Постанови № 321 передбачено, що ліжками з ручним регулюванням або з електричним приводом та протипролежневими матрацами забезпечуються особи з інвалідністю, постраждалі внаслідок антитерористичної операції та діти з інвалідністю з числа постійно лежачих, що підтверджується відповідним записом в індивідуальній програмі реабілітації чи висновком ЛКК, рішенням ВЛК.
Суд установив, що 27 жовтня 2014 року позивачка була забезпечена за кошти державного бюджету ліжком (ортопедичне функціональне) виробництва ТОВ “Світ літньої людини та реабілітації».
Разом з цим, п. 49 Постанови № 321 встановлено, що технічні та інші засоби реабілітації, видані інваліду, дитині-інваліду, іншій особі, можуть бути достроково замінені на підставі, зокрема, медичних показань, що підтверджуються висновком МСЕК або ЛКК, рішенням ВЛК.
Тобто, позивачка має право на заміну ліжка за наявності відповідного висновку МСЕК або ЛКК, рішення ВЛК.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду висловлені у постанові від 24.11.2021 у цій справі.
Порядок призначення спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, допоміжних засобів для особистої рухомості, переміщення та підйому, меблів та оснащення, визначено Порядком призначення технічних засобів реабілітації відповідно до функціональних можливостей особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, постраждалого внаслідок антитерористичної операції, затвердженим наказом Мінсоцполітики від 11.04.2017 № 602 (був чинним на час виникнення спірних правовідносин).
Розділом ІІІ Порядку № 602 передбачалось, що спеціальні засоби для самообслуговування та догляду, допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому, меблі та оснащення (далі - ТЗР), визначені Переліком технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321, призначаються відповідно до цього Порядку.
ТЗР призначаються за встановленими рекомендаціями і протипоказаннями стосовно їх призначення, вказаними у цьому Порядку, з урахуванням функціональних можливостей користувачів.
Згідно з рекомендаціями стосовно призначення ліжка з електричним приводом - захворювання, травма опорно-рухового апарату, загальні захворювання, наслідки хірургічних втручань, що супроводжуються зниженням загальної рухової активності та відсутністю здатності користувача самостійно сидіти чи стояти, потреба в частій зміні положення тіла в ліжку, для постійно лежачих користувачів зі здатністю самостійно керувати електроприводом за допомогою верхніх кінцівок.
Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 757 та визначає механізм виконання та фінансування індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.
Відповідно до п. 2 Положення № 757 індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (далі - індивідуальна програма) - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, строків реабілітаційних заходів з визначенням порядку, місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей особи з інвалідністю та дитини з інвалідністю.
Згідно з п. 3 Положення № 757 індивідуальна програма розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 №1686 (1686-2006-п) (Офіційний вісник України, 2006 р., № 50, ст. 3311).
Відповідно до п. 8 Положення № 757 індивідуальна програма розробляється за участю особи з інвалідністю чи законного представника дитини з інвалідністю фахівцями МСЕК або ЛКК із залученням в межах компетенції спеціалістів закладів охорони здоров'я, органів соціального захисту, державної служби зайнятості, органів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального захисту інвалідів та інших органів, які провадять діяльність у сфері реабілітації осіб з інвалідністю.
Згідно з п. 9 Положення № 757 порядок складання індивідуальної програми затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики, МОН, Мінсім'ямолодьспортом.
Відповідно до п. 11 Положення № 757 індивідуальна програма готується у двох примірниках, які підписуються головою МСЕК або ЛКК та завіряються її печаткою. Перший примірник індивідуальної програми видається особі з інвалідністю чи законному представнику дитини з інвалідністю, а другий примірник залишається у МСЕК або ЛКК.
МСЕК або ЛКК надсилає засвідчені в установленому порядку копії індивідуальної програми лікувально-профілактичному закладу, органу праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю, а у разі потреби - реабілітаційній установі, учасникам реабілітаційного процесу та навчальним закладам.
Суд встановив, що міжрайонна МСЕК № 2 визначила Індивідуальну програму реабілітації інваліда від 29.04.2016 № 1487, якою рекомендувала забезпечити позивачку ліжком з електричним приводом код 18.12.
Індивідуальна програма реабілітації ОСОБА_1 № 1487 від 29.04.2016 надійшла до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради - 04.05.2016 (вх. № 2505/284/004/07, а.с. 58 Тому 3).
За таких обставин, позивачка має право на заміну ліжка відповідно до вищевказаної Індивідуальної програми реабілітації.
Відповідно до п. 23 Порядку № 321 (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), органи соціального захисту населення вносять у триденний строк після надходження індивідуальної програми та/або висновку МСЕК, ЛКК, рішення ВЛК до банку даних інформацію про показання для забезпечення інваліда, дитини-інваліда, іншої особи технічними та іншими засобами реабілітації.
Суд встановив, що відповідно до відомостей Централізованого банку даних з проблем інвалідності, дані позивачки наявні у вказаній системі (а.с. 56 Тому 3).
Відповідно до п. 40 Порядку № 321 у разі коли замовлення технічного засобу реабілітації інвалідом, постраждалим внаслідок антитерористичної операції, дитиною-інвалідом або їх законним представником здійснюється у органі соціального захисту населення, він надсилає направлення зазначеному в заявці підприємству.
Інформація про надсилання направлення підприємству працівниками органу соціального захисту населення вноситься протягом трьох робочих днів до банку даних.
Суд встановив, що для виконання заключення ЛКК КНП “Третя Черкаська міська поліклініка» № 304 від 28.08.2015 щодо необхідності заміни ОСОБА_1 ліжка ортопедичного з механічним приводом на ліжко з електричним приводом, УСЗН Соснівського району сформувало направлення від 30.09.2015 № 6546/28-1/01-11/07 (а.с. 55 Тому 1) та надіслало заявки для виготовлення технічних засобів реабілітації, серед інших, позивачки до ТОВ “Світ Літньої Людини та Реабілітації».
У подальшому, листом від 31.05.2016 № 159/19/71-16 (а.с. 58 Тому 1) Мінсоцполітики повідомило Департамент соціального захисту населення Черкаської ОДА, що за наслідками комісійного розгляду медичної справи ОСОБА_1 встановлено, що заключення ЛКК № 304 від 28.08.2015 щодо необхідності заміни ліжка ортопедичного з механічним приводом на ліжко з електричним приводом видане не правомірно.
Листом від 23.06.2017 № 6000/28-5/09 Департамент соціальної політики Черкаської міської ради повідомив представницю позивачки, що після отримання відповіді Мінсоцполітики Департамент видалив з ЦБІ направлення щодо забезпечення ОСОБА_1 ліжком з електричним приводом.
Аналіз встановлених обставин вказує на те, що Департамент соціальної політики Черкаської міської ради видалив з ЦБІ направлення від 30.09.2015 № 6546/28-1/01-11/07 щодо забезпечення позивачки ліжком з електричним приводом у зв'язку із висновком уповноваженого органу про неправомірність видачі КНП “Третя Черкаська міська поліклініка» заключення ЛКК № 304 від 28.08.2015 щодо необхідності заміни ліжка ортопедичного з механічним приводом на ліжко з електричним приводом.
Разом з тим суд врахував, що Індивідуальна програма реабілітації ОСОБА_1 № 1487 від 29.04.2016 надійшла до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради 04.05.2016 (вх. № 2505/284/004/07, а.с. 58 Тому 3). У свою чергу, у матеріалах справи відсутні докази неправомірності видачі МСЕК № 2 вказаної ІПР. За таких обставин, Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, отримавши ІПР № 1487 від 29.04.2016, мав сформувати направлення та надіслати заявку позивачки для виготовлення технічних засобів реабілітації, згідно вказаної ІПР до відповідного підприємства.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази формування Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради направлення та надіслання заявки позивачки для виготовлення технічних засобів реабілітації, згідно ІПР МСЕК № 2 № 1487 від 29.04.2016 до відповідного підприємства, що вказує на протиправну бездіяльність відповідача-1 у цій частині.
За таких обставин суд вважає за доцільне визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо формування направлення та надіслання заявки позивачки для виготовлення технічних засобів реабілітації, згідно ІПР МСЕК № 2 № 1487 від 29.04.2016 до ТОВ “Світ літньої людини та реабілітації».
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивачки суд врахував, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 362 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 “Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліки таких засобів» (далі - Порядок), якими змінено механізм забезпечення технічними засобами реабілітації, а функцію створення електронних направлень та укладання договорів покладені на територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до Акту приймання-передачі особових справ осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших категорій населення від 08.06.2021 № 11 Департамент соціальної політики Черкаської міської ради передав Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 298 особових справ осіб з інвалідністю, в тому числі і особову справу ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 30 Порядку № 321 (у чинній редакції) суб'єкт господарювання протягом трьох робочих днів з дати отримання заявки про намір забезпечення технічними засобами реабілітації завантажує її до електронної особової справи та відповідно до сформованого територіальним відділенням Фонду направлення на забезпечення засобами реабілітації формує попереднє замовлення на виготовлення допоміжного засобу для особистої гігієни, допоміжного засобу для особистої рухомості, переміщення та підйому, засобу для пересування, меблів та оснащення (далі - технічні засоби реабілітації) в електронній особовій справі та оформлює анкету на виготовлення технічних засобів реабілітації або забезпечення ними (далі - анкета) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Таким чином, на час розгляду цієї справи, за наявності підстав, саме територіальне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю формує направлення на забезпечення засобами реабілітації.
З урахуванням зазначеного, для належного та повного захисту порушеного права позивачки суд доходить висновку про необхідність зобов'язання Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю сформувати направлення на забезпечення ОСОБА_1 засобами реабілітації згідно Індивідуальної програми реабілітації міжрайонної МСЕК № 2 (КЗ “ЧОЦ МСЕ ЧОР») № 1487 від 29.04.2016 до відповідного суб'єкта господарювання та направити його разом із заявкою позивачки на забезпечення технічним засобом реабілітації.
Вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача-1 поновити відомості про неї як про особу з інвалідністю у Централізованому банку даних проблем з інвалідністю та сформувати заявку про виготовлення ліжка з електричним приводом для дострокової заміни ліжка з механічним приводом суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до відомостей Централізованого банку даних з проблем інвалідності, дані позивачки наявні у вказаній системі (а.с. 56 Тому 3). У свою чергу відповідно до приписів Порядку № 321 для оформлення заявки на забезпечення технічними засобами реабілітації здійснюється особою з інвалідністю, у зв'язку із чим відсутні підстави для покладення цього обов'язку на державний орган.
Вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідачів-1, 2 замінити ліжко з механічним приводом на ліжко з електричним приводом суд відхиляє, оскільки правове регулювання у період розгляду цієї справи суттєво змінилось, у зв'язку із чим обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача покликаний відновити порушене право позивачки з урахуванням чинного нормативно-правового регулювання та обставин справи.
Суд також відхиляє позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та зобов'язання Міністерства соціальної політики України вчинити дії, оскільки визначений Порядком № 321 алгоритм взаємодії державних органів та підприємства виробника технічного засобу реабілітації не містить положень, що вказують на повноваження Міністерства соціальної політики України відмовляти у наданні особі технічних засобів реабілітації. У спірних правовідносинах листи Міністерства соціальної політики України мають рекомендаційний та ознайомчий характер та не є відмовою позивачці у наданні технічних засобів реабілітації. У свою чергу, відповідно до пп. 53 Порядку № 321 (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), перерахування бюджетних коштів підприємствам, що виконали індивідуальні заявки інвалідів на виготовлення технічних засобів реабілітації здійснюється на підставі актів приймання-передачі робіт. У спірних правовідносинах відповідач-1 не здійснив направлення для виготовлення технічних засобів реабілітації, а підприємство не здійснило їх виготовлення, у зв'язку із чим обставини відмови Мінсоцполітики оплатити придбання позивачці ліжка з електричним приводом не мали місця.
Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір» та не надала доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо формування направлення та надіслання заявки ОСОБА_1 для виготовлення технічних засобів реабілітації, згідно Індивідуальної програми реабілітації міжрайонної МСЕК № 2 (КЗ “ЧОЦ МСЕ ЧОР») № 1487 від 29.04.2016 до ТОВ “Світ літньої людини та реабілітації».
Зобов'язати Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю сформувати направлення на забезпечення ОСОБА_1 засобами реабілітації згідно Індивідуальної програми реабілітації міжрайонної МСЕК № 2 (КЗ “ЧОЦ МСЕ ЧОР») № 1487 від 29.04.2016 до відповідного суб'єкта господарювання та направити його разом із заявкою позивачки на забезпечення технічним засобом реабілітації.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач-1 - Департамент соціальної політики Черкаської міської ради (18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, код ЄДРПОУ 37853109);
3) відповідач-2 - Міністерство соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, будинок 8/10, код ЄДРПОУ 37567866);
4) відповідач-3 -Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (18001, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/10, код ЄДРПОУ 21368023).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 09.05.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК