09 травня 2025 року справа № 580/2470/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Коробкова Г.О. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, 5, держпром 3 підїзд, 2 поверх) в якому просить:
-визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії №262240029125 від 10.12.2024 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період роботи з 01.07.1993 по 12.06.1996 занесені до трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1983 та повторно переглянути заяву про призначення пенсії по інвалідності 2 групи від 04.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимог законодавства України не врахував до страхового стажу позивача, що надає йому право на отримання пенсії, періоди його роботи на фірмі «Інфоазот» ЛТД підтверджений записом трудової книжки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області позовні вимоги не визнало, просило у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки за результатами розгляду наданих позивачем документів встановлено, що на момент звернення страховий стаж позивача складає 12 років 10 місяців 02 днів, з необхідних 14 років. Вказано на відсутності підстав для зарахування періоду з 01.07.1993 по 12.06.1996 в наслідок не підтвердження останнього. За таких обставин, відповідач вважає прийняте рішення повністю обгрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 у відповідності до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою з інвалідністю II групи з 01.10.2024 (довідка МСЕК серії 12ААГ №440123).
04.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.12.2024 №262240029125, що прийнято в порядку екстериторіальності позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно ст. 32 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 12 років 10 місяців 02 днів. До загального стажу не зараховано період роботи з 01.07.1993 по 12.06.1996 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутня назва та підпис відповідальної особи.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду.
Відповідно до останнього запису у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за спірний період з 01.07.1993 по 12.06.1996 працевлаштована в «Предприятия фирма «Инфоазот» ЛТД.
Також судом встановлено, що згідно відповіді архіву Черкаської ОДА та Черкаської міської ради, документи щодо роботи позивача у період з 01.07.1993 по 12.06.1996 на фірмі «Інфоазот» ЛТД до архіву не надходили.
Крім того, згідно даних ТОВ «Інфоазот» та ЄДРПОУ, остання не є правонаступником фірми «Інфоазот» ЛТД і код ЄДРПОУ є інший.
Суд звернув увагу, що відомостей про реєстрацію фірми «Інфоазот» ЛТД не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058 встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Приписами статті 30 Закону № 1058 передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.(ч. 1 ст. 32 Закону № 1058)
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), згідно якої установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з пунктом 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до пункту 17, 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, однак якщо у трудовій книжці не зазначені всі необхідні відомості або запис містить неточні відомості про періоди роботи, то для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, покази свідків.
Згідно спірного рішення, відповідачем відмовлено у призначенні позивачу пенсії по інвалідності в наслідок відсутності необхідного страхового стажу з огляду на не зарахування періоду роботи з 01.07.1993 по 12.06.1996 на фірмі «Інфоазот» ЛТД (відсутня назва та підпис відповідальної особи підприємства).
Разом з цим, у трудовій книжці містяться записи за спірний період роботи на фірмі «Інфоазот» ЛТД на посаді юристконсультом, який дійсно не містить необхідних реквізитів, а згідно архівних відомостей вбачається про відсутність даних про стаж, зазначеного у такій трудовій книжці, а також відсутність у матеріалах справи даних про реєстрацію фірми «Інфоазот» ЛТД.
Суд враховує. що відповідно до абзаців 2-4 пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Згідно з пунктом 2.4 Порядку, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку запис трудової книжки не підтверджує страховий стаж позивача за період з 01.07.1993 по 12.06.1996, а посилання на практику Верховного Суду є безпідставною.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 01.01.2004 року, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Оскільки стаж позивача не підтверджено оформленим записом у трудовій книжці на фірмі «Інфоазот» ЛТД, тому останній не підлягає зарахуванню до страхового стажу, і як наслідок рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії є правомірним.
З огляду на викладене, суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснювався.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР