09 травня 2025 року м. Рівне №460/7537/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс"
доРівненської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс" (далі по тексту - позивач) з позовом до Рівненської митниці (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2024 №UA204020/2024/000040/1.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою суду від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою від 30.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.
Встановлені судом обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Грандмоторс» зареєстроване як юридична особа 04.10.2022; види діяльності за КВЕД: оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний); торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; торгівля іншими автотранспортними засобами; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; надання в оренду вантажних автомобілів; надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; надання в оренду будівельних машин і устатковання; виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства; виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва; виробництво автотранспортних засобів; ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; установлення та монтаж машин і устатковання; діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; неспеціалізована оптова торгівля.
12.03.2024 між “FLEETCOM LTD» (Продавець) та ТОВ “Грандмоторс» (Покупець) укладено Контракт №GM-458 (а.с.10-14, далі також Договір), відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, сідельні тягачі, причепи, напівпричепи, що були у вжитку, нові i вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів (далі іменований “Товар») на умовах DAP-Рівне, DAP-Zhytomyr, DAP-Bila Krynytsia, DAP-Lutsk згідно інвойсу на кожну поставку (п.1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.2. Договору, обсяг поставок за цим Договором визначається згідно інвойсу на кожну поставку.
Згідно з пунктом 1.3. Договору, Товар згідно з цим Контрактом поставляється партіями (далі - “Партія Товару»). Перелік найменувань кожного виду Товару в Партії Товару, одиниця виміру кожного виду Товару, ціна за одиницю найменування кожного виду Товару в Партії Товару, вартість кожного виду Товару і всієї Партії Товару, кількість кожного виду Товару в Партії Товару, вказується в інвойсах за одиницю Товару.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що загальна вартість цього контракту становить 100000,00 (Сто тисяч) GBP.
Відповідно до пункту 2.2. Договору, загальна вартість контракту визначається на умовах DAP-Rivne, DAP-Zhytomyr, DAP-Bila Krynytsia, DAP-Lutsk згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів “Інкотермс-2000», і вказується по кожному виду Товару в інвойсах.
Пунктом 2.3. Договору визначено, що ціна Товару включає вартість доставки і розвантаження Товару. Покупець оплачує вартість Товару шляхом післяоплати (п.3.1. Договору).
На виконання умов вказаного контракту Продавцем було поставлено Покупцеві товар: “Автомобіль вантажний IVECO модель DAILY 70С18, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною договору 9300 фунтів.
27.05.2024 товар був відправлений, що підтверджується експортною митною декларацією MRN 24GB5UP4NZNC87RAA5 (а.с.15-17).
Оплата підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №11 від 31.05.2024 на суму 9300 фунтів відповідно до рахунку №324 від 25.05.2024, Контракту №GM-458 від 12.03.2024 (гр. 70) (а.с. 18-19, 24).
06.06.2024 з метою митного оформлення товару “автомобіля вантажного марки “IVECO» модель “DAILY 70C18», ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 3, призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення вантажів), номер двигуна (маркування) - не визначений, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 2998 см3, потужність - 132 кВт, вантажопідйомність - 2,936 т, маса в разі максимального завантаження - 7,200 т, бувший у використанні, колісна формула 4х2, тип кузова - пластиковий фургон з гідробортом, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019» та його випуску у вільний обіг на території України, позивачем до митного органу було подано митну декларацію №24UA204020014992U9 (а.с.8-9).
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Митну вартість товару заявлено в загальному розмірі 9300 GBP (476831,46 грн) на умовах поставки DAP UA Рівне.
До митної декларації декларантом долучені наступні документи (гр. 44 МД): зовнішньо економічний контракт №GM-458 від 12.03.2024; митну декларацію країни відправлення MRN 24GB5UP4NZNC87RAA5 від 27.05.2024, інвойс №324 від 25.05.2024, технічний паспорт на автомобіль від 19.04.2024 №41109260427 (а.с.20-23), платіжну інструкцію №11 від 31.05.2024 про оплату товару згідно інвойсу №324 від 25.05.2024, довідкове повідомлення експерта №9489 від 06.06.2024 (а.с.25).
Відповідачем надіслано декларанту позивача повідомлення, в якому було вказано на виявлення неточностей і запропоновано декларанту надати висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, транспортні (перевізні) документи; виписку із бухгалтерської документації; банківські платіжні документи, що стосуються товару, копію митної декларації країни відправлення (а.с.26).
Листом декларант повідомив, що імпортером надані всі документи, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України на момент митного оформлення (а.с.27).
06.06.2024 за результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000040/1 (а.с.29-30).
Рішення від 06.06.2024 №UA204020/2024/000040/1 містить опис підстав для коригування митної вартості:
“І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, подані до митного оформлення документи містять неточності:
- в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 19.04.2024 №41109260427 зазначено особу на яку зареєстровано транспортний засіб HEXAGON LEASING LIMITED, що не кореспондується з продавцем (FLEETCOM LTD) та покупцем (ТОВ «ГРАНДМОТОРС»);
- в гр. 70 платіжної інструкції в іноземній валюті від 31.05.2024 №11 не вказано реквізити яких саме документів зазначені, що не дає можливості однозначно поширити зазначений документ на заявлений до митного оформлення товар;
- внаслідок перевірки додатково наданої копії митної декларації від 27.05.2024 №24GB5UP4NZNC87RAA5 встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій ЄС (www.ec.europa.eu).
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявления до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про рівень митної вартості аналогічного за технічними характеристиками транспортного засобу, митна вартість якого визнана митним органом за МД від 08.05.2024 №24UA204020012182U9, від 02.05.2024 №24UA205100003813U8 -21000EUR.
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) транспортні (перевізні) документи; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) банківські платіжні документи, що стосуються заявленого до митного оформлення товару; 5) копію митної декларації країни відправлення.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МКУ), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовною використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.
Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 08.05.2024 №24UA204020012182U9 - 21000EUR.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 17861,03GBP, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 915774,30грн (21000EUR * 43,6083грн/1EUR / 51,2722грн/1GBP).».
За наслідками прийняття вказаного рішення про коригування митної вартості товарів складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА204020/2024/000417 (а.с.31-32).
Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 06.06.2024 №24UA204020015040U6 із використанням положень частини 7 статті 55 МКУ. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 141177,81 грн (а.с.33-35).
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).
Відповідно до частин 8 - 11 статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта статті 53 МК України).
Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов'язати декларанта надати додаткові документи:
1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов'язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Суд констатує, що доказів наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей відповідач не надав.
На обґрунтування рішення про коригування митної вартості товару митний орган зазначає, що в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 19.04.2024 №41109260427 зазначено особу, на яку зареєстровано транспортний засіб HEXAGON LEASING LIMITED, що не кореспондується з продавцем (FLEETCOM LTD) та покупцем (ТОВ «ГРАНДМОТОРС»).
Судом встановлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19.04.2024 №41109260427 містить належні відомості про товар - транспортний засіб (вантажний автомобіль) “IVECO» модель “DAILY 70C18», номер кузова НОМЕР_1 .
Суд звертає увагу, що у вказаному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу вказано, що цей документ не є підтвердженням права власності, при цьому зазначено, який суб'єкт несе відповідальність за реєстрацію та оподаткування транспортного засобу.
Тому, твердження митного органу про те, що у даному документі мали бути вказані дані продавця - FLEETCOM LTD або покупця - ТОВ “ГРАНДМОТОРС», не відповідає змісту та формі такого документу, виданого компетентним органом Великої Британії.
Отже, такі доводи Рівненської митниці є необґрунтованим та безпідставними.
Доводи митного органу про те, що “ в гр. 70 платіжної інструкції в іноземній валюті від 31.05.2024 №11 не вказано реквізити яких саме документів зазначені, що не дає можливості однозначно поширити зазначений документ на заявлений до митного оформлення товар», не відповідають дійсності, адже графа 70 платіжної інструкції в іноземній валюті №11 від 31.05.2024 містить інформацію про рахунок-фактуру №324 від 25.05.2024 та Контракт №GM-458 від 12.03.2024. Отже, платіжною інструкцією в іноземній валюті від 31.05.2024 підтверджується оплата на суму 9300 фунтів.
Зі змісту поданих до митного оформлення Контракту №GM-458 від 12.03.2024 та інвойсу №324 від 31.05.2024 встановлено, що ці документи є взаємопов'язаними, підтверджують поставку транспортного засобу вантажного автомобіля “IVECO» модель “DAILY 70C18», номер кузова НОМЕР_1 та його вартість в розмірі 9300 фунтів. Поданий до митного оформлення інвойс містить вичерпні відомості про ТЗ, інформацію щодо продавця та покупця, ціну транспортних засобів, модель та номер шасі транспортних засобів, тобто не містить розбіжностей із усіма іншими поданими до митного оформлення документами.
У спірному рішенні відповідач також вказує, що внаслідок перевірки додатково наданої копії митної декларації від 27.05.2024 №24GB5UP4NZNC87RAA5 встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій ЄС (www.ec.europa.eu).
Суд зазначає, що декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність експортних митних декларацій у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://www.ec.europa.eu/), а також наявності відомостей щодо умов поставки.
Порядок заповнення митних декларацій країн-походження (експортних митних декларацій) врегульований законодавством Європейського Союзу. Проходження товару через митний кордон Євросоюзу за експортними митними деклараціями є підтвердженням належного оформлення та заповнення граф даного документу з точки зору законодавства Європейського Союзу. При цьому, суд враховує, що митна декларація MRN 24GB5UP4NZNC87RAA5 від 27.05.2024 оформлена у Нортгемптоні (Велика Британія), а з 31 січня 2020 року Велика Британія перестала бути членом Європейського Союзу.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Отже, наведений аргумент Рівненської митниці не може бути підставою для коригування митної вартості ввезеного позивачем вживаного транспортного засобу.
Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни оцінюваних товарів додаються витрати, понесені покупцем на транспортування таких товарів до місця ввезення на митну територію України. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Як встановлено судом, Контрактом №GM-458 від 12.03.2024 передбачено, що Продавець зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити Товар на умовах, зокрема DAP-Рівне, згідно інвойсу на кожну поставку (п.1.1. Договору). Відповідно до пункту 2.2. Договору, загальна вартість контракту визначається на умовах, зокрема DAP-Rivne, згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів “Інкотермс-2000», і вказується по кожному виду Товару в інвойсах. Пунктом 2.3. Договору визначено, що ціна Товару включає вартість доставки і розвантаження Товару.
Так, умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Щодо коригування митної вартості товару на підставі МД від 08.05.2024 №24UA204020012182U9, то посилання на володіння митним органом інформацією щодо іншого цінового рівня товарів не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.
Суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв'язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.
Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
В оскаржуваному рішенні про коригування митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент та умови поставок).
Такі міркування узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.08.2018 у справі №804/1755/17, від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020.
За наведеного спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товару не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.
Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.
Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.
Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов'язання декларанта надавати додаткові документи.
Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).
Суд зазначає, що оскаржуване рішення від 06.06.2024 №UA204020/2024/000040/1 не містить жодного опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.
За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4цього Кодексу або до суду.
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товару позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.
Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 та у постанові від 17.11.2022 у справі №807/221/18, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів, не встановлено.
З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.
За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Щодо стягнення витрат на переклад документів в розмірі 1400,00 грн, суд враховує таке.
Відповідно до положень пункту першого частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів.
Відповідно до частин 5, 6 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
На підтвердження понесення витрат на письмовий переклад документів з англійської мови на українську мову, які надані ПП “Бюро перекладів “АДВАНС», позивачем долучено: рахунок №63-24 від 08.07.2024 за послуги письмового перекладу на суму 1400,00 грн; платіжну інструкцію №1229 від 09.07.2024 на суму 1400,00 грн із призначенням платежу “Оплата за послуги письмового перекладу згідно рахунку №63-24 від 08.07.2024 без ПДВ».
Таким чином, витрати, пов'язані із залученням перекладача для перекладу документів, в розмірі 1400,00 грн, підтверджені належними та допустимими доказами, такі витрати пов'язані з розглядом справи, а тому підлягають присудженню на користь позивача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.06.2024 №UA204020/2024/000040/1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн та витрати, пов'язані з перекладом документів, в сумі 1400,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 09 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандмоторс" (вул. Кавказька, буд. 9А, оф. 216,м. Рівне,Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 44687558)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Н.О. Дорошенко