09 травня 2025 року м. Рівне №640/11820/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами письмового провадження.
Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання вказаного положення Державна судова адміністрація України наказом №399 від 16.09.2024 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.
Наказом в.о.керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №45-0д/ка від 31.12.2024, затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.
На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протокол №3 від 21.11.2024 та №4 від 13.12.2024), комісією прийнято справи, а Відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2025 року для розгляду справи №640/11820/20 визначено суддю В.В.Щербакова.
Ухвалою судді від 07.03.25 справу прийнято до провадження судді Щербакова В.В. Предметом пору в даній справі є:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, викладене у листі №2600-0310-8/58399 від 12.05.2020, про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), на підставі довідки №18/145 від 10.03.2020, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, із виплатою різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на момент призначення йому пенсії (серпня 2024 року) порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру» №1789-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 №505 щодо оплати праці працівників прокуратури та збільшено розміри їхніх посадових окладів та надбавок до посадових окладів за класні чини. Вважає, що на цій підставі у нього, як у пенсіонера органів прокуратури, виникло законне право на перерахунок пенсії. При цьому, позивач вказує на те, що до розміру його пенсії не можуть застосовуватися обмеження максимального розміру, визначені Законом “Про прокуратуру» №1697-VII, оскільки така пенсія за вислугу років йому призначена до 01.01.2016, тобто до моменту встановлення такого обмеження на законодавчому рівні. Також позивач вважає неправомірним застосування відповідачем частини другої статті 86 Закону України “Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 щодо зменшення відсотку обрахунку його пенсії від заробітної плати, оскільки дана правова норма регулює виключно порядок призначення пенсії, але аж ніяк не порядок її перерахунку.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що після 13.12.2019 нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалися.
Щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром, то відповідач вважає, що дане питання є похідним і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Відповідач вказує на те, що спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, а також те, що рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років не приймалося, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з серпня 2004 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію за вислугою років, що була призначена йому згідно з Законом України “Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 в розмірі 90% від заробітної плати.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України “Про прокуратуру» із урахуванням довідки прокуратури м.Києва №18/145 від 10.03.2020. У даній довідці загальний розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої сплачено єдиний внесок за нормами чинними на 01.03.2018 за відповідною (прирівняною) посадою становить: 35985,98 грн.
Натомість, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, викладеному у формі листа, позивачу повідомлено, листом повідомило позивача про відмову у відповідному перерахунку пенсії за новою довідкою.
Позивачу роз'яснено, що підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі поданої довідки про розмір заробітної плати немає, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019, чого не відбулось.
Вважаючи вищенаведені відмови відповідача протиправними та такими, що порушують право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону №1789-XII.
Згідно з частиною 1 статті 50-1 Закону №1789-XII прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 12 статті 50-1 Закону №1789-XII).
Відповідно до частини 17 статті 50-1 Закону №1789-XII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
До статті 50-1 Закону №1789-XII вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-XII з 01.10.2011 стала вісімнадцятою. Тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
Щодо умов та порядку перерахунку такої пенсії, слід зазначити, що з 01.01.2015 частину 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у новій редакції відповідно до Закону України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України.
Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на підставі якого частина 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ втратила чинність.
Порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Однак, Кабінет Міністрів України впродовж 2015 - 2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 20 статті 86 Закону №1697-VII (зі змінами згідно з Законом №76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.
Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №127/11766/16-а, від 14.02.2018 у справі №569/5531/16-а, від 22.08.2018 у справі №754/15912/16-а.
Рішенням від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 є втрата чинності з 13.12.2019 норм частини 20 статті 86 Закону №1697-VII.
Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення установив такий порядок виконання ухваленого рішення:
- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- частина 20 статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Тобто, Закон №1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення їхньої заробітної плати.
Твердження пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VII (у редакції, що діє з 13.12.2019), обов'язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів.
Крім того, постанова Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" є чинною, а тому, відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки прокуратури м.Києва від 10.03.2020.
Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.
Питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, тому позов в цій частині слід задовольнити. При цьому, в задоволенні вимог позову щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії необхідно відмовити, оскільки вони є передчасними (заявлені на майбутнє).
Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Водночас, ця справа є типовою по відношенню до зразкової справи №560/2120/20.
Водночас, вимога позивача про здійснення виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром є похідною від вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії. Здійснення перерахунку матиме наслідком виплату відповідної суми різниці.
Окрім того, виплата позивачу сум перерахунку є обов'язком відповідача, який він має виконувати в силу закону.
Слід також зазначити, що право позивача на отримання сум недоплаченого розміру пенсії, яка має бути нарахована відповідачем у результаті здійснення перерахунку на виконання рішення суду, відповідачем ще не порушено.
Отже, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача сплати різницю є передчасною. Суд акцентує увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 р. у справі № 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення по справі “Чуйкіна проти України» констатував: “Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, викладене у формі листа №2600-0310-8/58399 від 12.05.2020, про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугою років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (в первинній редакції, з врахуванням Рішення Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019), на підставі довідки прокуратури м.Києва №18/145 від 10.03.2020.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві судовий збір у розмірі 420,40.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 09 травня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 42098368)
Суддя В.В. Щербаков