09 травня 2025 року м. Рівне №460/15305/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ"
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» (далі - позивач) з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА204130/2025/000014/2 від 16.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення номер №UА204130/2025/000199.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою митного оформлення ввезених товарів позивачем подано до митного органу митні декларації, в яких митна вартість вказаного товару визначена за основним методом, тобто за ціною договору. Вказав, що до митного оформлення було подано усі документи, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість придбаних товарів. Вважає, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими та протиправними, оскільки відповідачем в оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Ухвалою суду від 19.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. Заперечуючи позов, зазначив, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, встановлено, що у документах, наданих декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та виявлені окремі розбіжності або неточності. Таким чином, відповідач вважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав на необґрунтованість наведених відповідачем аргументів, які не спростовують суті позовних вимог.
Ухвалою суду від 06.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін.
Встановлені судом обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ" зареєстроване як юридична особа 22.08.2024, номер запису в ЄДР 1003551020000011791. Види економічної діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 22.22 Виробництво тари з пластмас; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» (покупець) та фірмою SLONCE ROMA Sp. Z o.о. (продавець) 02.09.2024 укладено контракт на поставку №02/09/2024. Предметом контракту є поставка плівки (п.1.1 контракту).
Згідно з пунктом 1.2 контракту найменування, кількість, асортимент, комплектність, ціна товару та дата відвантаження кожної партії визначаються сторонами в замовленнях покупця, підтверджених продавцем. Замовлення покупця вважається узгодженим з моменту отримання покупцем від продавця підтвердження замовлення на постачання партії товару. Продавець надсилає письмове підтвердження замовлення у вигляді проформи-інвойсу електронною поштою протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання замовлення.
Згідно з пунктом 1.3 контракту періодичність поставок визначається періодичністю замовлень покупця. Пунктом 1.4 контракту визначено, що строки поставки кожної партії товару вказуються у відповідному інвойсі.
Відповідно до пункту 2.1 контракту загальна вартість контракту складається із загальної суми всіх проформ до цього контракту. Валютою ціни та платежу є євро або USD. Ціна на товар до кожної партії фіксується у проформа-інвойсі до цієї партії та діє до 100% її оплати. Після внесення повної або часткової оплати ціна на партію зміні не підлягає.
Згідно з пунктом 2.2 контракту оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється у розмірі 100% перед відвантаженням, якщо інше не передбачено проформою інвойс/інвойсом. У тому випадку, якщо покупцем провадиться попередня оплата товару і з якоїсь причини не відбудеться поставки оплаченого товару, продавець зобов'язаний повернути покупцеві суму грошових коштів, сплачених ним за цей товар, протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту закінчення погодженого терміну поставки товару.
За змістом пункту 2.3 контракту датою оплати вважається дата надходження коштів на рахунок продавця у банку продавця.
У вартість товару включається вартість маркування, тари та упаковки, завантаження товару у транспортний засіб продавця, страхування вантажу під час транспортування. Всі інші витрати покриватимуться сторонами відповідно до положень Інкотермс 2010 року (п.2.4 контракту).
Усі податки, мита та інші збори та платежі, пов'язані з виконанням цього контракту, у тому числі стягувані під час транзитного перевезення через іншу країну до порту призначення, зазначеного у додатках, несе постачальник, а від порту призначення - покупець (п.2.5 контракту)
Згідно з пунктом 3.1 контракту товар поставляється на умовах поставки FCA (Incoterms 2010).
Відповідно до пункту 3.2 контракту розвантаження товару з транспортного засобу перевізника у місці призначення здійснює покупець власним коштом.
Додатковою угодою №1 від 03.09.2024 до цього контракту визначено, що умови поставки вказуються в інвойсі (п.3.1 контракту).
Сторонами на виконання умов контракту та відповідно до замовлення від 08.10.2024 погоджено проформу-інвойс №1-08102024 на поставку товару - плівка, на умовах EXW Стамбул, на загальну суму 32739,79 EUR. Оплата: 30 днів з дати виставлення фактури.
На виконання умов контракту продавцем надано рахунок-фактуру №КМ12024000000170 від 09.10.2024, яким між сторонами була узгоджена поставка товару на умовах EXW, на загальну суму 32739,79 EUR.
Довідкою про транспортні витрати від 10.10.2024 №1450-1, виданою ТОВ “Данкір» на підставі укладеного з позивачем Договору на транспортне обслуговування перевезень вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №03102024 від 03.10.2024, підтверджується, що транспортні витрати до кордону при поставці вантажу за маршрутом: м. Стамбул (Туреччина) - м. Київ (Україна) становлять: м. Стамбул - кордон України (м/п Порубне) - 25000,00 грн. Страхування вантажу не проводилося. Навантажувальні роботи виконані за рахунок відправника.
Перевезення вантажу здійснювалося ТОВ “Данкір», відповідно до CMR №747716 від 09.10.2024.
15.10.2024 з метою митного оформлення ввезеного товару позивачем до Рівненської митниці подано митну декларацію №24UA204130015917U0.
Відповідно до митної декларації задекларовано товар: “неорінтувальна, прозора, гнучка полімерна плівка, виготовлена з поліпропилену, що містить добавки/домішки. Загальна товщина не більш як 0,10 мм, в рулонах. Непориста, нешарувата, неармована, не самоклейка, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами, плівка СРР-V, в асортименті = 19034,76 кг. Плівка використовується для пакування товарів.».
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною товару. Митну вартість товару заявлено розмірі 32739,79 EUR - 1496899,11 грн.
До митної вартості включено витрати на транспортування товару в сумі 25000,00 грн.
Товар заявлено на комерційних умовах поставки EXW TR Istanbul.
З метою митного оформлення товару та для підтвердження його митної вартості декларантом були подані до митниці: сертифікат якості №FR.KK.05/03 від 15.03.2024, пакувальний лист від 09.10.2024, рахунок-проформа №01-08102024 від 08.10.2024, рахунок-фактура (комерційний iнвойс) №КМ12024000000170 від 09.10.2024, автотранспортна накладна №747716 від 09.10.2024, сертифікат про походження товару №В 1636147 від 09.10.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1450-1 від 10.10.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1450-1 від 10.10.2021, рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця №КМ12024000000170 від 09.10.2024, рахунок ціни б/н від 01.10.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №02092024 від 02.09.2024, додаткова угода №1 від 03.09.2024, договір (контракт) про перевезення №03102024 від 03.10.2024, заявка на перевезення №1 від 03.10.2024, копія митної декларації країни відправлення №24341300ЕХ00833285 від 09.10.2024.
16.10.2024 декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надано: прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.10.2024 б/н, видаткову накладну від 12.09.2024 №26, видаткову накладну від 12.09.2024 №27, податкову накладну від 12.09.2024 №28, податкову накладну від 12.09.2024 №29 та лист з з проханням прийняти рішення без врахування термінів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України.
Митним органом сформовано Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204130/2025/000199 (далі - Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів. Повідомлено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UА204130/2025/000014/2 від 16.10.2024, відповідно до якого митну вартість товару скориговано за другорядним резервним методом (6).
У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що підставою для коригування стали:
“I. Митна вартість імпортованого товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, подані до митного оформлення документи містять неточності:
- відповідно до пункту 1.4 зовнішньоекономічного контракту від 02.09.2024 № 02092024 (далі - Контракт) строки поставки кожної партії товару вказуються у відповідному інвойсі. В наданому рахунку-фактурі від 09.10.2024 №KM12024000000170 строки поставки товару відсутні;
- в CMR від 09.10.2024 №747716 відсутня печатка відправника KAMEL PLASTIK ESNEK AMBALAJ SAN. TIC A.S., що вказує на невідповідність;
- в наданому рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця від 09.10.2024 №KM12024000000170 вказано умови оплати «IN CASH» (готівка), що може свідчити про сумнівність операції;
- в наданій копії митної декларації відправлення від 09.10.2024 №24341300EX00833285 статистична вартість партії товару складає 35558,93 EUR, що вказує на невідповідність.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VN ГАТТ/СОТ від 1994 р.
II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товару, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом - «Плівки спп полімерні не орієнтовані біаксиально (поліпропіленові каст плівки) гнучкі, не кольорові та без малюнка, мають не пористу будову, не містять підкладки, армуючих елементів не є самоклійними, не мають покриттів з обох боків, не сполучені паралельно з іншими матеріалами, не пластифіковані, у рулонах. Використовується для пакування промислових та харчових товарів...» за відповідною торговельною маркою: KAMEL CASTFILM , країною виробництва: TR, виробником: KAMEL PLASTIK ESNEK AMBALAJ SAN. TIC.A.S, митна вартість якого визнана митним органом за МД від 31.08.2024 UA500500/2024/030283 - 2,33 USD/1, що на момент подання ЕМД становить 2,14 EUR/кг.
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: лист із калькуляцією ціни; 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) специфікацію виробника товару; 5) банківські платіжні документи, які підтверджують факт оплати товару; 6) банківські платіжні документи, що можливо пов'язати з оцінюваним товаром.
V. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ. Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості подібного товару «Плівки спп полімерні не орієнтовані біаксиально (поліпропіленові каст плівки) гнучкі, не кольорові та без малюнка, мають не пористу будову, не містять підкладки, армуючих елементів не є самоклійними, не мають покриттів з обох боків, не сполучені паралельно з іншими матеріалами, не пластифіковані, у рулонах. Використовується для пакування промислових та харчових товарів...» за відповідною торговельною маркою: KAMEL CASTFILM , країною виробництва: TR, виробником: KAMEL PLASTIK ESNEK AMBALAJ SAN. TIC.A.S, митна вартість якого визнана митним органом за МД від 31.08.2024 UA500500/2024/030283 - 2,33 USD/1, що на момент подання ЕМД становить 2,14 EUR/кг.
Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 40734,39 EUR, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1831316,18 грн (2,14 EUR/кг* 19034,76кг* 44,9575грн/EUR)».
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
У справі, що розглядається, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При цьому позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
Як з'ясовано судом, обґрунтовуючи спірне рішення про коригування митної вартості, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1.4 зовнішньоекономічного контракту від 02.09.2024 № 02092024 строки поставки кожної партії товару вказуються у відповідному інвойсі. В наданому рахунку-фактурі від 09.10.2024 №KM12024000000170 строки поставки товару відсутні.
Судом встановлено, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 09.10.2024 №KM12024000000170 зазначено “Estimaited Shipment Date» (орієнтовна дата відправлення).
Крім того, суд зазначає, що строки поставки товару стосуються виконання сторонами умов укладеного між ними договору та не можуть впливати на визначення митної вартості ввезеного товару.
Також у спірному рішенні відповідач вказує, що в CMR від 09.10.2024 №747716 відсутня печатка відправника KAMEL PLASTIK ESNEK AMBALAJ SAN. TIC A.S., що вказує на невідповідність.
Відповідно до статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна містить такі дані: а) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім'я та адреса відправника; с) ім'я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; е) ім'я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; д) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, пов'язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.
У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: а) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов'язується сплатити; с) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; е) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; д) перелік документів, переданих перевізнику.
Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.
Згідно з частиною першою статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов'язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи.
Таким чином, відправником та перевізником товару не було порушено правил заповнення вантажної накладної (CMR).
Крім того, згідно із статтею 1 Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну, вчиненого 20.02.2008, «електронна накладна» означає накладну, видану електронним способом перевізником, відправником або будь-якою іншою стороною, зацікавленою у виконанні умов договору перевезення, до якого застосовується Конвенція, у тому числі інформацію, яка логічно асоціюється з електронним повідомленням у якості вкладень або іншим способом пов'язаною з електронним повідомленням одночасно з або після її випуску, з тим щоб стати частиною електронної накладної; «Електронний підпис» означає дані в електронній формі, які прикріплені або логічно пов'язані з іншими електронними даними і служать як спосіб встановлення автентичності.
Відповідно до статті 2 цього Протоколу, з урахуванням положень цього Протоколу, накладна, передбачена Конвенцією, а також будь-яка вимога, декларація, інструкція, запит, застереження чи інше повідомлення, пов'язане з виконанням умов договору перевезення, до якого застосовується Конвенція, можуть бути оформлені у вигляді електронного повідомленням. Електронна накладна, яка відповідає положенням цього Протоколу, вважається еквівалентною накладній, передбаченій Конвенцією, і тому має таку саму доказову силу та дію, як і ця накладна.
Україна приєдналася до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну 03.06.2020.
З наведеного слідує, що у CMR не могло бути штампу відправника, адже такий документ є e-CMR, тобто електронною міжнародною товарно-транспортною накладною, створеною електронним способом.
Суд зазначає, що надана до митного оформлення CMR містить дані про відправника, що дають змогу його ідентифікувати, та не суперечить вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.
При цьому, факт проставлення або непроставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару чи незаповнення граф 22, 23 та 16 жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару.
На обґрунтування спірного рішення митний орган також зазначає, що в наданому рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця від 09.10.2024 №KM12024000000170 вказано умови оплати «IN CASH» (готівка), що може свідчити про сумнівність операції.
Такий аргумент відповідача не можна вважати обґрунтованим, оскільки, як встановлено судом, позивачем до митного оформлення було надано повний пакет документів, що підтверджує оплату позивачем ввезеного на територію України товару.
Щодо зауваження митного органу про те, що в наданій копії митної декларації відправлення від 09.10.2024 №24341300EX00833285 статистична вартість партії товару складає 35558,93 EUR, що вказує на невідповідність, то суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, не є обов'язковим документом, який подається при митному оформленні товару. Даний документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Крім того, такий документ складений продавцем відповідно до вимог країни відправлення і покупець жодним чином не може впливати на зміст чи форму вказаного документа.
Поряд із тим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, недоведеність ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020 та від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі № 520/2000/19.
Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 та від 27.04.2020 у справі № 140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів, не є логічними, при цьому відповідач не надав суду жодного доказу, що надані декларантом документи були неповними, містили розбіжності чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була фактично сплачена позивачем за товар, в повній мірі підтверджена належними й допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.
Суд наголошує, що в частині третій статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.
На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.
Отже, відповідно до наявних у справі доказів, досліджених судом, відповідач взагалі не мав передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України підстав для витребування у позивача додаткових документів.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
З огляду на наведене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА204130/2025/000014/2 від 16.10.2024 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень. У свою чергу, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204130/2025/000199 сформована на підставі рішення про коригування митної вартості товарі, яке визнане судом протиправним, також є протиправною і підлягає скасуванню.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав процесуального обов'язку та не підтвердив правомірності оскаржених рішень. Натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позов слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд звертає увагу на те, що предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 вказала, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Суд наголошує на тому, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов'язаними однаковими правовідносинами, відтак вказані рішення у випадку їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле.
Розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.
Такий правовий підхід сформовано Верховним Судом в постанові від 27 серпня 2024 року у справі № 120/15468/23.
В справі, що розглядається, різниця митних платежів становить 66828,57 грн, що сторони не заперечують.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням наведеного, за подання позову в цій справі позивачу слід сплатити судовий збір, розрахований таким чином: 3028,00 х 0,8 = 2422,40 грн.
Тому, враховуючи результати судового розгляду справи, згідно з частиною першою статті 139 КАС України документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Оскільки відповідно до платіжної інструкції №270 від 13.12.2024 позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 5450,40 грн, то переплата судового збору в розмірі 3028,00 грн підлягає поверненню в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА204130/2025/000014/2 від 16.10.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204130/2025/000199.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 09 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ" (вул. Київська, буд. 261А, прим. 76, оф. 1,м. Бровари,Броварський р-н, Київська обл.,07405, ЄДРПОУ/РНОКПП 45538122)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Н.О. Дорошенко