08 травня 2025 року м. Рівне №570/6518/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Рівненського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу №025350 від 29.10.24.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 20.12.2024 справу передано за підсудністю Рівненському окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 16.01.2025 справу передано до провадження головуючого судді Щербакова В.В.
Ухвалою від 17.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова винесена протиправно, оскільки пункт 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів №340 передбачає наявність, зокрема, індивідуальної контрольної книжки водія, яка на момент перевірки була в наявності у водія.
Крім того, позивач наголошує, що індивідуальна контрольна книжка водія є документом, який стосується режиму праці та відпочинку та не є документом на підставі якого здійснюється перевезення. Тому, на його думку, контролюючим органом невірно кваліфіковано порушення за абз.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, за змісту якого проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а на водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів. Також, зазначає, що водії зобов'язання надавати інспектору для контролю індивідуальну контрольну книжку водія або графік змінності водіїв. Проте, таких документів під час перевірки надано не було.
Від позивача надійшло клопотання про допит позивача в якості свідка.
Ухвалою суду від 10.02.2025 задоволено клопотання позивача, вирішено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні 26.03.2025 допитано позивача як свідка.
Розглянувши заяви по суті, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
11.09.2024 контролюючими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області, зокрема, на А/С Привокзальна, м.Рівне проводилась рейдова перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників.
Під час такої перевірки був зупинений транспортний засіб марки БАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_1 .
Під час рейдової перевірки виявлено відсутність індивідуальної контрольної книжки водія або графіку змінності водіїв.
Результати перевірки оформлено актом №049356.
Від надання пояснень водій відмовився, про що міститься відмітка у графі "Пояснення водія про причини порушень".
29.10.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №024996, якою на підставі частини 1 абзацу 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у зв'язку з наданням послуг перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", накладено на позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.
Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо дотримання процедури розгляду справи про відповідні правопорушення в контексті спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункту 27 Порядку № 1567).
З аналізу вказаних вище правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов'язок повідомити уповноважену особу суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення законодавства одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб'єкта господарювання, за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з'явилася.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, остання винесена 29.10.2024 на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.09.2024 за №049356.
Як підтверджено матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 було повідомлено про дату розгляду справи 21.10.2024 шляхом напраавлення відповідного повідомлення на електронну адресу позивача.
Відтак, відповідач виконав свій обов'язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи.
З аналізу викладеного законодавства вбачається, що Порядком №1567 установлено обов'язок органу державного контролю повідомити суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка суб'єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.
При цьому, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17, від 14 грудня 2023 року у справі №280/1426/20, від 21 грудня 2023 року у справі №560/11763/22, від 06 червня 2024 року у справі №340/1617/22/
Тобто, нормами Порядку №1567 не установлено обов'язкової присутності суб'єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб'єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.
У даному випадку, відповідно до вимог Порядку №1567, не було порушено процедури розгляду справи та винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Отже, процедура розгляду оспорюваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу є дотриманою.
Щодо суті виявленого порушення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-ІІІ) передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до ст.5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Згідно з ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
ФОП ОСОБА_2 здійснює перевезення на автобусному маршруті №2199 приміського значення «Рівне - Здолбунів - Здовбиця» (рейси №0814, графік №5)
Статтею 39 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
Аналіз положень ст.39 Закону №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону № 2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).
Згідно з п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення № 340 Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.
Пункт 6.4 Положення №340 встановлює, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.
Пунктом 15 Порядку №1567, встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
При цьому індивідуальна контрольна книжка водія є в розумінні статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" іншим документом, передбаченим законодавством, для здійснення пасажирських перевезень, на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що водієм транспортного засобу, який перевірявся посадовою особою відділу безпеки на транспорті був ОСОБА_1 .
Як зауважив ОСОБА_1 в ході допиту як свідка, на момент провкдення перевірки в нього була наявна індивідуальна контрольна книжка водія.
Пунктом 17 Порядку №1567 передбачено, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе: використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення; здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Аналогічні норми містяться в положеннях статті 6 Закону № 2344-ІІІ.
Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 12 червня 2024 року справі № 140/2050/22.
В ході розгляду справи, відповідачем не було надано доказів фото- і відеофіксації процесу перевірки та виявленого порушення.
Вимогами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням приписів статті 77 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних, достатніх та беззаперечних доказів вчинення позивачем порушення.
Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи та їх оцінка в розрізі норм чинного законодавства дають підстави для висновку, що при прийнятті постанови про застосування штрафу відповідач дійшов передчасного висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності.
Виходячи з наведеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати противною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №025350 від 29.10.24.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 08 травня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Відінська, буд. 8,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, код ЄДРПОУ 39816845)
Суддя В.В. Щербаков