09 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9967/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Колісника Володимира Олександровича про роз'яснення рішення у справі № 440/9967/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням суду від 18 вересня 2024 року у справі № 440/9967/24 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.08.2024 №163950027687. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 20.03.2002 по 19.03.2004 та з 29.09.2006 по 30.04.2014 в ЗАТ «Золотодобувна компанія Полюс» та здійснити перерахунок пенсії позивача з врахуванням заробітної плати періодів роботи з 20.03.2002 по 19.03.2004 та з 29.09.2006 по 30.04.2014 в ЗАТ «Золотодобувна компанія Полюс». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
25 квітня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача Колісника Володимира Олександровича про роз'яснення рішення у справі № 440/9967/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії разом з доказами направлення відповідачу, відповідно до якої просить суд:
роз'яснити резолютивну частину рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року по справі № 440/9967/24 в частині того, в якому розмірі (яким чином повинна розраховуватися заробітна плата) зобов'язаний ПФУ зарахувати заробітну плату за період роботи з 20.03.2002 по 19.03.2004 та з 29.06.2006 по 30.04.2014 в ЗАТ «Золотодобувна компанія Полюс» та провести відповідний перерахунок пенсії
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Ясиновському І.Г.
Ухвалою суду від 25 квітня 2025 року таку заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Дану ухвалу суду надіслано одержувачу Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 25.04.25 о 16:34.
Надаючи оцінку заяві представника позивача Колісника Володимира Олександровича про роз'яснення рішення у справі № 440/9967/24, суд зазначає наступне.
Так, представником позивача у заяві про роз'яснення рішення суду наголошено, що на звернення адвоката Колеснікова В.О., щодо виконання Рішення Суду, ГУ ПФУ у Полтавській області листом від 16.01.2025 року повідомило, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року по справі № 440/9967/24 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.08.2024 року з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за періоди роботи з 20.03.2002 по 19.03.2004 та з 29.06.2006 по 30.04.2014 в ЗАТ «Золотодобувна компанія Полюс». При цьому, в даному листі зазначено, що заробітну плату за періоди стажу, який зараховано на виконання рішення суду, враховано « 0», оскільки рішення суду не містить інформацію про те, яким чином повинна розраховуватися заробітна плата, що призвело до зменшення розміру пенсії Позивача.
Згідно з частинами першою та другою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Таким чином, на підставі положень статті 254 КАС України суд може роз'яснити зміст (суть) ухваленого ним рішення.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Подана представником позивача заява не містить посилань на конкретні обставини, що свідчать про неточність, незрозумілість приписів судового акта.
Натомість у поданій до суду заяві фактично викладено прохання про визначення обсягу заходів для забезпечення виконання рішення суду, що не відповідає змісту інституту роз'яснення судового рішення та виходить за межі повноважень адміністративного суду.
Подана заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про роз'яснення порядку його виконання, тобто заявник фактично просить вказати, як забезпечити порядок виконання рішення суду, що набрало законної сили, що не є роз'ясненням змісту рішення суду у справі №440/9967/24.
Чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання. Водночас, здійснення роз'яснення судового рішення за вимогою заявника призведе до викладення резолютивної частини судового рішення в іншій редакції, що є неприпустимим у порядку роз'яснення судового рішення.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення (елементи резолютивної частини судового рішення) можуть бути предметом роз'яснення лише у тому разі, якщо суд закріпив їх у рішенні, в противному разі ухвала суду про їх роз'яснення фактично буде додатковим рішенням всупереч законодавчій забороні, яка встановлена у частині першій статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Незгода учасника справи із рішенням суду чи порядком його виконання не є правовою підставою для його роз'яснення.
Наявність обставин, що ускладнюють та/або унеможливлюють виконання рішення суду не є визначеною законом підставою для його роз'яснення.
Водночас підстави для постановлення судом ухвали про роз'яснення судового рішення відсутні, адже рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/9967/24 за своїм змістом є чітким та зрозумілим.
Суд звертає увагу заявника, що предметом спору у цій справі було рішення відповідача, яке було аргументоване тим, що ""з 1 січня 2023 року російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України “Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР. Враховуючи зазначене прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії". Оскаржуване рішення не було аргументоване не зрозумілістю для відповідача який розмір враховувати заробітної плати позивача для обрахунку його пенсії. Відповідно, під час розгляду справи вказаним обставинам не надавалася оцінка судом та, як наслідок вказані питання не можуть бути предметом роз'яснення у цій справі.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача - адвоката Колісника Володимира Олександровича про роз'яснення рішення у справі № 440/9967/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Керуючись статтями 248, 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника позивача - адвоката Колісника Володимира Олександровича про роз'яснення рішення у справі № 440/9967/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Г. Ясиновський