09 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3891/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Державної інспекції архітектури та містобудування України про роз'яснення рішення у справі №440/3891/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Домінік" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 440/3891/20 позов Приватного акціонерного товариства "Домінік" (вул. М.Бірюзова, 2, м. Полтава, 36009, ідентифікаційний код 00382208) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульв. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37471912) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України №ІУ 172201491364 від 28.05.2020 відмова у видачі сертифіката. Зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати сертифікат на об'єкт: "Реконструкція частини виробничих приміщень по вул. Маршала Бірюзова, 2 в м. Полтава зі збільшенням площі та будівництво додаткових споруд в межах закріпленої земельної ділянки". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульв. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37471912) на користь Приватного акціонерного товариства "Домінік" (вул. М.Бірюзова, 2, м. Полтава, 36009, ідентифікаційний код 00382208) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн /дві тисячі сто дві гривні/ та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн /чотири тисячі п'ятсот гривень/.
Ухвалою суду від 01 травня 2024 року подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони її правонаступником у справі №440/3891/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Домінік" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії задоволено. Замінено у виконавчому провадженні № 68915550 про зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України видати сертифікат на об'єкт «Реконструкція частини виробничих приміщень по вул. Маршала Бірюзова, 2 в м. Полтава зі збільшенням площі та будівництва додаткових споруд в межах закріпленої земельної ділянки» за виконавчим листом № 440/3891/20, що був виданий Полтавським окружним адміністративним судом боржника Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).
29 квітня 2025 року до суду надійшла заява представника Державної інспекції архітектури та містобудування України про роз'яснення рішення у справі №440/3891/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Домінік" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії разом з доказами направлення її Приватному акціонерному товариству "Домінік".
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Ясиновському І.Г. 29.04.2025.
Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року таку заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
02 травня 2025 року до суду надійшло клопотання представника ТОВ "Домінік Ко", відповідно до якого наголошено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 440/3891/20 не виконано, а відповідний сертифікат на об'єкт: "Реконструкція частини виробничих приміщень по вул. Маршала Бірюзова, 2 в м. Полтава зі збільшенням площі та будівництво додаткових споруд в межах закріпленої земельної ділянки" - не виданий.
Надаючи оцінку заяві представника Державної інспекції архітектури та містобудування України про роз'яснення рішення у справі №440/3891/20, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до прохальної частини такої заяви про роз'яснення судового рішення у справі №440/3891/20 ДІАМ просить роз'яснити рішення суду щодо можливості видачі сертифіката у порядку визначеному чинним законодавством.
В свою чергу відповідно до такої заяви наголошено, що для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, необхідно отримати сертифікат. Для його отримання замовник повинен подати через електронний кабінет заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати. Інших підстав для видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
Згідно з частинами першою та другою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Таким чином, на підставі положень статті 254 КАС України суд може роз'яснити зміст (суть) ухваленого ним рішення.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Подана представником Державної інспекції архітектури та містобудування України заява не містить посилань на конкретні обставини, що свідчать про неточність, незрозумілість приписів судового акта.
Натомість у поданій до суду заяві фактично викладено прохання про визначення обсягу заходів для забезпечення виконання рішення суду, що не відповідає змісту інституту роз'яснення судового рішення та виходить за межі повноважень адміністративного суду.
Подана заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про роз'яснення порядку його виконання, тобто заявник фактично просить вказати, як забезпечити порядок виконання рішення суду від 18.09.2020, що набрало законної сили, що не є роз'ясненням змісту рішення суду у справі №440/3891/20.
Чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання. Водночас, здійснення роз'яснення судового рішення за вимогою заявника призведе до викладення резолютивної частини судового рішення в іншій редакції, що є неприпустимим у порядку роз'яснення судового рішення.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення (елементи резолютивної частини судового рішення) можуть бути предметом роз'яснення лише у тому разі, якщо суд закріпив їх у рішенні, в противному разі ухвала суду про їх роз'яснення фактично буде додатковим рішенням всупереч законодавчій забороні, яка встановлена у частині першій статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Незгода учасника справи із рішенням суду чи порядком його виконання не є правовою підставою для його роз'яснення.
Наявність обставин, що ускладнюють та/або унеможливлюють виконання рішення суду не є визначеною законом підставою для його роз'яснення.
Водночас підстави для постановлення судом ухвали про роз'яснення судового рішення відсутні, адже рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/3891/20 за своїм змістом є чітким та зрозумілим.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви представника Державної інспекції архітектури та містобудування України про роз'яснення рішення у справі №440/3891/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Домінік" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.
Керуючись статтями 248, 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника Державної інспекції архітектури та містобудування України про роз'яснення рішення у справі №440/3891/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Домінік" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Г. Ясиновський