08 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12365/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
17 квітня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , у якій він просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24, що набрало законної сили 11 березня 2025 року, відповідачем не виконано, у зв'язку з чим позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року призначено заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 до розгляду в порядку письмового провадження.
30 квітня 2025 року до суду надійшли пояснення військової частини НОМЕР_1 , у яких зазначено, що військова частина НОМЕР_1 не погодилася з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 та оскаржила його до суду апеляційної інстанції, тому відповідач вважає заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є передчасною.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не виключенні ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 прийняти наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №43-РС від 07 квітня 2023 року (пункт 10 параграф 2) , яким відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" нижчепойменованих осіб рядового та сержантського складу військової частини НОМЕР_2 звільнено з військової служби у відставку: за підпунктом "б" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку): рядового ОСОБА_1 , стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 набрало законної сили 11 березня 2025 року.
Водночас, у подальшому, 25 березня 2025 року, Військовою частиною НОМЕР_1 надіслано засобами поштового зв'язку до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 440/12365/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтями 382, 382-3 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.
Так, згідно з положеннями частин 1, 3, 4 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Частинами 1, 2 статті 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
Згідно з частинами 3, 4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Таким чином, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Позивачем, при зверненні до суду із заявою, не було наведено переконливих аргументів, підтверджених доказами, стосовно того, що у разі невжиття судом процесуальних заходів, передбачених статтею 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалене у цій справі судове рішення по суті спору залишиться невиконаним, або для його належного виконання слід буде докласти значних зусиль, зокрема, шляхом ініціювання нового провадження.
Судом встановлено, що Військовою частиною НОМЕР_1 було подано до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №440/12365/24 та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 440/12365/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Після ухвали від 18 квітня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху інші судові рішення у справі № 440/12365/24 Другим апеляційним адміністративним судом станом на 08 травня 2025 року не виносилися.
Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, обов'язковість цього рішення забезпечується, в першу чергу, примусовим виконанням судового рішення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Такі заходи станом на 08 травня 2025 року не вичерпано.
З огляду на викладене вище та враховуючи, що на цей час у суду відсутні підстави вважати, що у разі невжиття судом процесуальних заходів, передбачених статтями 382, 382-1 КАС України, ухвалене по даній справі судове рішення по суті спору залишиться невиконаним, у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 слід відмовити.
Згідно з частиною 5 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 243, 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич