09 травня 2025 р. № 400/2827/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просп. Хіміків, 50, м. Черкаси, Черкаський район, Черкаська область, 18028, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2024 № 143250007855, зобов'язання вчинити певні дії,
23 березня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про:
визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.09.2024 № 143250007855 про відмову в перерахунку пенсії позивачці;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 17.03.2024 перерахунок та виплату пенсії по вислузі років на підставі довідок від 16.09.2024 вих. № 07-493вих-24, № 21-184вих-24 та № 21-185вих-24.
Позов позивачка обґрунтувала тим, що 17.09.2024 вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок її пенсії за вислугу років, яка призначена їй на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку зі збільшенням заробітної плати. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.09.2024 № 143250007855 їй відмовлено у вказаному перерахунку. На переконання позивачки, наведене рішення є протиправним, оскільки вона подала усі необхідні документи для перерахунку пенсії у зв'язку з індивідуальними змінами, передбаченими статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» та Порядку дій при перерахунку пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з прийняттям Другим Сенатом Конституційного Суду України 13.12.2019 рішення № 7-р(ІІ)2019, який узгоджений між Міністерством соціальної політики України та офісом Генерального Прокурора від 21.02.2020 № 2690/0/2-20/54.
У відзиві на позовну заяву від 07.04.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області заперечило проти позову і просило в його задоволенні відмовити у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що оригінали документів, які б свідчили про індивідуальні зміни, що впливають на збільшення заробітної плати позивачкою разом із заявою про перерахунок не надано. Крім того, оскільки позивачка зверталася до територіальних органів Пенсійного фонду України 17.09.2024, то вимога про перерахунок пенсії з 17.03.2024 є безпідставною.
У «відповіді на відзив» від 14.04.2025, який суд приєднав до матеріалів справи як письмові пояснення позивачки, вона підтримала свої позовні вимоги, закцентувавши увагу на тому, що надані нею копії документів відповідали оригіналам та були придатні для сприйняття їх змісту (мали чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізити). З приводу позовної вимоги про перерахунок пенсії з 17.03.2024, то вона заявлена з урахуванням положень пункту 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», яким передбачено, що якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців, оскільки зазначені вище підстави для перерахунку пенсії позивачка набула ще з 01.01.2021 - після підвищення посадового окладу, з 19.08.2024 - за кожні 2 відпрацьовані роки та у зв'язку зі збільшенням вислуги років.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у письмовому провадженні).
Позовна заява та ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 про відкриття провадження надіслані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримана ним відповідно 24.03.2025 і 27.03.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області правом на подачу відзиву у встановлений судом строк не скористалося.
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років з 19.08.2020, яка призначена на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.08.2020.
Згідно з додіки Миколаївської обласної прокуратури від 16.09.2024 № 07-493вих-24 позивачка продовжує працювати в Миколаївській обласній прокуратурі.
17.09.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням зарплати, до якої були додані скановані копії документів, що передбачені додатком № 3 до листа Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 № 21-698/вих-20, а саме: довідки від 16.09.2024 вих. № 07-493вих-24, яка містила інформацію про стаж роботи в органах прокуратури; довідки про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) від 16.09.2024 № 21- 184вих.-24; довідки про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією) від 16.09.2024 № 21-185вих-24.
Ця заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області, який прийняв рішення від 24.09.2024 № 143250007855 «Про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ». Наведене рішення пенсійний орган умотивував тим, що підставою відмови стало ненадання позивачкою разом із заявою документів, які б свідчили про індивідуальні зміни, що впливають на збільшення заробітної плати.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
За рішенням Конституційного Суду України 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отож, при застосуванні цих норм за жодних обставин не може бути зменшений чи збільшений строк виплати пенсії за минулий час у 12 місяців.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (частина друга статті 44 Закону № 1058-IV).
Абзацом другим пункту 1.1 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) із змінами, внесеними згідно з постановами Пенсійного фонду № 23-1 від 24.11.2022, № 21-1 від 20.04.2023) (надалі - Порядок) на час звернення позивачки до органу пенсійного фонду визначено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
На виконання вимог цієї норми позивачка надала необхідні скановані копії документів, проте в абзаці п'ятому сторінки другої рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.09.2024 № 143250007855 «Про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 » помилково вказано, що заявницею надані копії документів, а не скановані копії.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія) (абзац четвертий пункту 1.8 Порядку).
Однак Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, вважаючи, що «документів, які б свідчили про індивідуальні зміни, що впливають на збільшення заробітної плати, заявницею не надано», не вжив жодних заходів, визначених абзацом четвертим пункту 1.8 Порядку, та не надіслав позивачці повідомлення.
У постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом також у постанові від 04.07.2023 у справі № 560/123/21.
Суд звертає увагу, що станом на час призначення пенсії позивачці прокурори регіональних та місцевих прокуратур отримували заробітну плату згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
На виконання пункту 4 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020. Наказ набрав чинності з дня його оприлюднення в газеті «Голос України» від 09.09.2020 № 164.
Таким чином, з дня початку роботи обласних прокуратур оплата праці прокурорів визначається за нормами статті 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 01.01.2021 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 01.01.2022 - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом, зокрема прокурора обласної прокуратури - 1,2.
Тобто за чотири роки з часу призначення позивачці пенсії (19.08.2020) і до подання нею заяви про перерахунок пенсії (17.09.2024) прокурорам тричі збільшувався посадовий оклад.
Частиною сьомою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Згідно з довідкою про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) від 16.09.2024 № 21- 184вих-24, розмір надбавки за вислугу років становить 45%. Водночас при призначенні пенсії згідно з довідкою про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) від 17.08.2020 вих № 18-336вих-20 надбавка за вислугу років становила 40%.
Цифрове зіставлення співвідношення розміру заробітної плати на час призначення пенсії позивачки та розміру заробітної плати, зазначеної в довідці від 16.09.2024 № 21- 184вих-24, дає суду підстави стверджувати про зростання зарплати у позивачки.
Реченням четвертим частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ визначений вичерпний перелік індивідуальних змін, що впливають на збільшення заробітної плати, зокрема, що пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
На виконання рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 між Офісом Генерального прокурора та Міністерством соціальної політики України було узгоджено порядок дій при перерахунку пенсій працівникам прокуратури та встановлено порядок виконання цього Рішення (лист Міністерства соціальної політики України від 21.02.2020 № 2690/0/2-20/54 за наслідками розгляду листа Офісу Генерального прокурора № 21- 698/вих-20 від 18.02.2020 (далі - Порядок дій при перерахунку пенсій).
Пунктом 1 розділу ІІ «Щодо перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України «Про прокуратуру» пенсіонерам, які працюють на посадах прокурорів, який проводиться у зв'язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати» Порядку дій при перерахунку пенсій передбачено, що починаючи з 13.12.2019 року індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати є призначення на вищу посаду; збільшення вислуги років; присвоєння почесного звання або наукового ступеня; збільшення розміру складових заробітної плати пенсіонера; за кожні два відпрацьовані роки з дати призначення/попереднього перерахунку пенсії; після звільнення з роботи.
Перелік індивідуальних змін, що впливають на збільшення заробітної плати, передбачених статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» та Порядком дій при перерахунку пенсій, розширеному тлумаченню не підлягає.
У листі від 04.05.2020 № 6256/0/2-20/54 Міністерство соціальної політики України зазначило, що «Рішенням положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» визнане неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3 огляду на зазначене, перерахунок призначеної пенсії працівнику прокуратури проводиться на підставі довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), виданої відповідним органом прокуратури, та за зверненням особи до органів Пенсійного фонду України відповідно до чинного законодавства з урахуванням Рішення»
Подання інших документів, які б підтверджували індивідуальні зміни, що впливають на збільшення заробітної плати, частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та Порядок дій при перерахунку пенсій не встановлюють.
У випадку, коли особа скористалась правом подання заяви про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням зарплати разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, нормативно - правовими актами не передбачено надання оригіналів таких документів чи належним чином завірених їх паперових копій.
Суд зауважує, що довідка від 16.09.2024 вих № 07-493вих-24, яка містила інформацію про стаж роботи в органах прокуратури, довідка про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) від 16.09.2024 № 21- 184вих-24, а також довідка про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією) від 16.09.2024 № 21-185вих-24 мають чітке зображення повного складу тексту документа, розбірливі, не містять ні виправлень, ні інших помарок, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості, вказані записи завірені чітким відбитком печатки юридичної особи та підписами посадових осіб, які їх видали.
Отож є необґрунтованим твердження, яке наведене в оскаржуваному рішенні, про те, що позивачка не надала документи, які б свідчили про індивідуальні зміни, що впливають на збільшення заробітної плати.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області неправомірно відмовило позивачці у перерахунку пенсії своїм рішенням від 24.09.2024 № 143250007855, зсилаючись на ненадання позивачкою разом із заявою документів, які б свідчили про індивідуальні зміни, що впливають на збільшення заробітної плати.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.09.2024 № 143250007855 є протиправним і підлягає скасуванню.
Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління України в Черкаській області і Головне управління в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії на підставі відповідних довідок, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Таким чином, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача за сукупності наступних умов:
1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;
2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;
3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;
4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 826/9727/16 і від 04.08.2020 у справі № 340/2074/19.
Так, зі змісту оскаржуваного рішення від 24.09.2024 № 143250007855 слідує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області його прийняла не розглядаючи по суті подані позивачкою довідки Миколаївської обласної прокуратури. Підставною для прийняття оскаржуваного рішення, як вище суд встановив, було необґрунтоване твердження про те, що відповідні документи не містять даних, які свідчили б про індивідуальні зміни про збільшення розміру заробітної плати позивачки.
За таких обставин суд не може стверджувати, що виконанні усі умови, визначені законом для прийняття органами Пенсійного фонду України відповідного рішення.
Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, а саме:
зобов'язати орган Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву позивачки від 17.09.2024 з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.
Відповідно до підпункту 2, абзацу п'ятого підпункту 3, підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-2), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань:
планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду;
організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства;
забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Таким чином, належним відповідачем в адміністративних справах щодо призначення (перерахунку, переведення) пенсій є орган Пенсійного фонду України, який здійснює пенсійні виплати пенсіонеру, тобто орган Пенсійного фонду України, на обліку якого перебуває пенсіонер.
Оскільки позивачка проживає в Миколаївській області, і вона подала заяву про призначення йому пенсії за віком до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області, тому саме цей орган Пенсійного фонду України є належним відповідачем щодо вищевказаних позовних вимог.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Платіжною квитанцією від 23.03.2025 ID: 2707-0042-4428-2315підтверджується понесення позивачкою судових витрат у розмірі 1937,92 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову.
Позовна заява подана позивачкою в електронній формі і вона містить одну основну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за поданням до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 гривні.
Тому за подання цього позову позивачка повинна була заплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (?3028,00 х 0,4 х 0,8 = ?968,96).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, надмірно сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн (?1937,92 - ?968,96 = ?968,96) може бути повернутий їй судом на підставі відповідного її клопотання.
Водночас за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: по 484,48 грн з кожного (?968,96 : 2 = ?484,48).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (пр-т Хіміків, 50, м. Черкаси, Черкаський район, Черкаська область, 18028; код ЄДРПОУ 21366538) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 24.09.2024 № 143250007855 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17.09.2024 з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код за ЄДРПОУ 13844159) судовий збір у розмірі 484 (Чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (пр-т Хіміків, 50, м. Черкаси, Черкаський район, Черкаська область, 18028; код ЄДРПОУ 21366538) судовий збір у розмірі 484 (Чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 09 травня 2025 року.