09 травня 2025 р. № 400/11424/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумський р-н, Сумська обл.,40009, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання протиправним рішення від 06.06.2024 року № 143150019909 та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-2), в якій просить:
«Визнати неправомірним рішення від 06.06.2024 року №143150019909 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (РПОКІІП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській обласні зарахувати ОСОБА_1 (РІІОКПП НОМЕР_1 ) до страхового (пільгового) стажу періоди перебування у відрядженні під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: з 11.07.1986 року по 14.07.1986 року (всього 4 дні) та з 06.09.1986 року по 14.09.1986 року (всього 9 днів) на підставі чого зменшити пенсійний вік на 10 років та призначити пенсію за віком з моменту виникнення права на її призначення».
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач-1 протиправно не зарахував період відрядження під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).
Ухвалою від 09.12.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, установив строк подання відзивів на позовну заяву та доказів на їх підтвердження з доказами направлення позивачу у п'ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі; зобов'язав відповідачів одночасно з поданням відзиву на позовну заяву подати до суду копії заяви позивача про призначення пенсії та всіх документів, що були додані до неї та копії спірного рішення про відмову у призначенні пенсії та всіх документів, на підставі та з урахуванням яких воно було прийнято. Також суд запропонував позивачу подати до суду копію трудової книжки та письмові пояснення щодо дотримання умови про наявність 15 років страхового стажу.
Відповідач-1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на недостатність у позивача страхового стажу та відсутність права на зниження пенсійного віку, відповідно до Закону № 796-XII.
30.12.2024 до суду надійшла заява позивача, в якій він зазначив, що трудова книжка у позивача відсутня, у зв'язку з її втратою. Крім цього, позивач звертає увагу суду на те, що факт наявності стажу у позивача тривалістю 14 років 06 місяців 24 дні визнається відповідачами. Також позивач повідомив суд, що він продовжує працювати, тому набув необхідного стажу після подачі позовної заяви в розмірі 15 років в грудні 2024 року
30.01.2025 до суду надійшло клопотання від відповідача-1 про залучення доказів. Відповідач-1 надав до суду копію заяви позивача про призначення пенсії та всіх документів, що були додані до неї.
У зв'язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
29.05.2024 позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком.
На дату звернення за пенсією позивач досяг віку 53 роки, що підтверджується матеріалами справи.
До заяви, серед іншого, були додані направлення у відрядження від 04.09.1986, від 10.07.1986 та посвідчення ліквідатора серії НОМЕР_2 .
Заява позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності була передана на розгляд відповідачу-1.
Рішенням від 06.06.2024 №143150019909 відповідач-1 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком. Рішення мотивоване відсутністю у позивача права на зменшення пенсійного віку за статтею 55 Закону № 796-XII. Також повідомлено позивача про наявність в нього страхового стажу тривалістю 14 років 06 місяців 24 днів, яка є недостатньою для призначення пенсії.
Отже, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність у нього підстав для зменшення пенсійного віку.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно частиною 4 статті 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом № 1058-IV діяв Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII).
Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон № 796-ХІІ.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону № 1058-ІV. Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року - не менше 25 років, з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року - не менше 28 років, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року - не менше 30 років, з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року - не менше 31 року, з 1 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року - не менше 32 років, з 1 січня 2026 року до 31 грудня 2026 року - не менше 33 років, з 1 січня 2027 року до 31 грудня 2027 року - не менше 34 років, починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України № 1058-ІV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом першим пункту 1 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІ особам,
які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України №1058-ІV, на 10 років.
Як було зазначено раніше, до набрання чинності Законом № 1058-IV діяв Закон № 1788-XII.
Після набрання законної сили закону № 1058- IV, був створений механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 1058-ІV, визначеним Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (із змінами в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №22-1).
Вказаний порядок прийнято відповідно до Закону України № 1058-ІV.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку:
1) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження;
посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
2) потерпілим від Чорнобильської катастрофи:
для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;
для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;
для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону 796-ХІІ).
У постанові від 27.02.2019 у справі № 362/6281/16-а Верховний Суд, досліджуючи значення посвідчення та первинних документів в контексті права на пенсію, дійшов такого висновку:
« 29. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (ухвала від 04 вересня 2015 року у справі № 690/23/15-а) та Верховного Суду (постанова від 18 вересня 2018 року у справі № 520/9284/17) єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, суд дійшов висновку, що право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII мають особи, які відносяться до ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та документи на підтвердження в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження.
Статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у позивача підтверджується посвідченням ліквідатора серії А № 002787
Згідно з доданими направленнями про відрядження від 04.09.1986 та від 10.07.1986, позивач перебував в м. Чорнобиль 13 днів. Також це підтверджується доданими до справи посвідченнями про відрядження.
Відповідач-1 заперечує періоди перебування позивача у відрядженні під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Неврахування відповідачем-1 при прийняті рішенні від 06.06.2024 № 143150019909 архівної довідки від 25.05.2021 № 14000204/8/34910, за наявності інших документів про відрядження, не заперечує право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах.
Щодо зобов'язання «призначити пенсію за віком з моменту виникнення права на її призначення»
Позивач має право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але за наявності 15 років страхового стажу.
Сторонами визнається, що на момент подачі позивачем заяви про призначення пенсії на пільгових умовах у нього був наявний страховий стаж 14 років 06 місяців 24 дні.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 55 Закону № 796-ХІІ є досягнення особою відповідного віку.
Таким чином, позивач звернулася до відповідача-1 за відсутності 15 років страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Тому, підстав для призначення пенсії позивачу відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, на момент його звернення, немає
Отже, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Суд, на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає обґрунтованим і правомірним вийти за межі позовних вимог і зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 29.05.2024 про призначення пільгової пенсії за віком та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
За такого, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумський р-н, Сумська обл., 40009, ідентифікаційний код: 21108013) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код: 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.06.2024 № 143150019909 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду про право позивача на зменшення пенсійного віку.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна