09 травня 2025 р. № 400/8726/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поріччя", вул. Молодіжна, 21,с. Поріччя,Миколаївська область, Вознесенський район,57013,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправним та скасування наказу ві 14.02.2022 №47-рл, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2024 №1752914290902, №1753014290902,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поріччя" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування розпорядження (наказу) від 14.02.2022 №47-рл, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2024 №1752914290902, №1753014290902.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що розпорядженням Головного управління ДПС у Миколаївській області №47-рл від 14.02.2022 анульовано ліцензію на право зберігання пального №14150414202000137, з терміном дії з 14.02.2020 до 14.02.2025. Позивач звертає увагу, що строк сплати щорічного річного платежу за ліцензію в 2022 році спливає не раніше 14.02.2022. Відтак, 14.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Поріччя" здійснило щорічну плату за ліцензію №14150414202000137 у сумі 780,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №517 від 14.02.2022. З огляду на вищезазначене, позивач вважає, що вчасно, у встановленому законом розмірі здійснив сплату щорічного річного платежу за ліцензію, тому підстави для анулювання такої ліцензії у ГУ ДПС у Миколаївській області були відсутні. Також представник позивача вказує, що за результатами фактичної перевірки відповідачем складено акт від 08.04.2024, у якому зафіксовано порушення ТОВ "Поріччя" вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме здійснено зберігання пального з 15.02.2022 по 31.05.2022 без наявності ліцензії на право зберігання пального. На підставі вищезазначеного акту фактичної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення 22.08.2024 №1752914290902 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу 500000,00 грн., яке позивач вважає протиправним. Оскільки з 24.02.2022 р. було введено воєнний стан в Україні, та ГУ ДПС в Миколаївській області перебувало в простої, то неможливо було з'ясувати інформацію про продовження дії ліцензії. У зв'язку з тим, що оригінал ліцензії від 14.02.2020 так і не надійшов з відміткою про продовження її на 2022 рік, позивач звернувся до ГУ ДПС в Хмельницькій області з заявою про отримання нової ліцензії.
Представником Головного управління ДПС у Миколаївській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що у зв'язку із несплатою чергового платежу за ліцензію, ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 14.02.2020 № 14150414202000137 було анульовано згідно Розпорядження ГУ ДПС у Миколаївській області від 14.02.2022 №47-рл. Розпорядження ГУ ДПС у Миколаївській області від 14.02.2022 №47-рл автоматично направлено в електронному форму засобами електронного зв'язку в ІТС «Електронний кабінет» ТОВ «ПОРІЧЧЯ». Отже, Розпорядження № 47-рл від 14.02.2024 року про анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) прийнято відповідачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому підстави для визнання протиправним та скасування відповідного Розпорядження відсутні.
Ухвалою суду від 23.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд
ТОВ "Поріччя" є суб'єктом господарювання, яке здійснює свою діяльність в сфері сільського господарства. З метою провадження своєї діяльності купує і використовує пальне, яке зберігається в паливних баках відповідної техніки.
14.02.2020 позивачем отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №14150414202000137 з терміном дії з 14.02.2020 до 14.02.2025 року.
Розпорядженням ГУ ДПС у Миколаївській області від 14.02.2022 №47-рл дія зазначеної ліцензії анульована з причини несплати чергового платежу за ліцензію.
06.06.2022 ТОВ "Поріччя" отримало ліцензію на право зберігання пального № 14150414202200048 з терміном дії з 01.06.2022 до 01.06.2027.
У період з 27.03.2024 по 05.04.2024 року відповідачем проведена фактична перевірка ТОВ "Поріччя" з питань обігу пального за період з 01.01.2022 по 05.04.2024.
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки від 08.04.2024, у якому зафіксовані наступні порушення позивачем вимог законодавства:
- ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме, зберігання пального з 15.02.2022 по 31.05.2022 без наявності ліцензії на право зберігання пального.
- п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме, не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем 22.08.2022 прийняті податкові повідомлення-рішення за №1452914290902 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн. та №1753014290902 за не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки на суму 1020 грн.
Вважаючи Розпорядження та податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до п.п. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
За приписами п.п. 20.1.4, 20.1.8, 20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів та під час проведення перевірок перевіряти документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 статті 80 ПК України.
Приписами пунктів 80.2 - 80.5, пунктів 80.9-80.10 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спи
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Надаючи оцінку встановленого відповідачем порушення позивачем вимог Закону №481/95-ВР суд виходить з такого.
Відповідно до п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 ПК України акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону № 481/95-ВР під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Статтею 1 Закону №481/95-ВР також визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Судом встановлено, що ТОВ "Поріччя" отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №14150414202000137 з терміном дії з 14.02.2020 до 14.02.2025.
Розпорядженням ГУ ДПС у Миколаївській області від 14.02.2022 №47-рл дія ліцензії №14150414202000137 (термін дії з 14.02.2020 по 14.02.2025) анульована у зв'язку з несплатою ТОВ "Поріччя" чергового платежу за ліцензію.
Водночас, позивач зазначає, що 14.02.2022 ним внесено черговий платіж за ліцензію на право зберігання пального у розмірі 780 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2022 №517.
Відтак, позивач вважає, що ГУ ДПС у Миколаївській області передчасно дійшло висновку про наявність підстав для анулювання ліцензії №14150414202000137.
Надаючи оцінку правомірності розпорядження ГУ ДПС у Миколаївській області від 14.02.2022 №47-рл, у частині анулювання ТОВ "Поріччя" ліцензії на право зберігання пального, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 15 Закону № 481/95-ВР річна плату за ліцензії на право зберігання пального становить 780 гривень. Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.
Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії.
Згідно з приписами ст. 3 Закону № 481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, несплати чергового платежу за ліцензію.
При цьому, розпорядження про анулювання ліцензії приймається на наступний робочий день після дати останнього спливу терміну сплати чергового платежу за наступний щорічний строк дії відповідної ліцензії у разі відсутності сплати чергового платежу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до частини 1 статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 254 ЦК України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (частина перша статті 255 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі "dies a quo" і спливають опівночі "dies ad quem".
За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.
Відповідно до частини 2 статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018).
Крім того, кінцева дата входить до строку і при вживанні прийменника "по", і при вживанні прийменника "до".
Таким чином, враховуючи те, що ліцензія на право зберігання пального №14150414202000137 видана ТОВ "Поріччя" 14.02.2020, то річна плата за ліцензію на право зберігання пального за 2022 рік вноситься до 24 години 14.02.2022.
Згідно з платіжною інструкцією №517 платником ТОВ "Поріччя" - 14.02.2022 внесено на рахунок отримувача грошові кошти у розмірі 780,00 грн., як плату за ліцензію на право зберігання пального, що зазначено у графі «призначення платежу».
При цьому, суд звертає увагу, що розпорядження про анулювання ліцензії приймається на наступний робочий день після дати останнього спливу терміну сплати чергового платежу за наступний щорічний строк дії відповідної ліцензії у разі відсутності сплати чергового платежу.
Однак, в супереч приписам ст. 3 Закону № 481/95-ВР, в редакції Закону№ 1914-IX, ГУ ДПС у Миколаївській області до спливу терміну сплати чергового платежу, прийнято рішення про анулювання ліцензії на право зберігання пального, що оформлене розпорядженням від 14.02.2022 №47-рл.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що розпорядження ГУ ДПС у Миколаївській області від 14.02.2022 №47-рл, в частині анулювання ліцензії ТОВ "Поріччя" на право зберігання пального № №14150414202000137, з терміном дії з 14.02.2020 до 14.02.2025, є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку позовним вимогам,щодо визнання протиправним та скасування ППР від 22.08.2024 №1752914290902 про застосування фінансових санкцій у розмірі 500000,00 грн, суд зазначє наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
В акті фактичної перевірки від 08.04.2024 року посадовими особами відповідача встановлено зберігання пального - важких дистилятів (газойлів, код УКТ ЗЕД 2710194300) у період з 15.02.2022 по 31.05.2022 у кількості 61 096 кг. або 73 513,18 літрів приведених до температури 15°C за адресою місця зберігання пального: вул. Підгірна, буд. 8, с. Поріччя, Вознесенський район, Миколаївська область, без наявності відповідної ліцензії, у зв'язку із чим перевіркою встановлено порушення вимоги ст.15 Закону №481.
Оскільки перевіркою встановлено зберігання пального без наявності ліцензії на відповідний вид діяльності, Відповідачем у відповідності до абз.9 ч.2 ст.17 Закону №481 застосовано до Позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 500 000,00грн.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі №540/4291/20 зазначив, що для оцінки наявності в діях суб'єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з'ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об'єктивну та суб'єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб'єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.
Згідно зі встановленими обставинами у цій справі, позивач здійснює діяльність з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.
Як зазначає позивач, з метою провадження своєї діяльності купує і використовує пальне, яке зберігається в паливних баках відповідної техніки та є кінцевим споживачем дизельного пального, яке використовується виключно для власних потреб.
За своїм змістом такі місця зберігання пального відповідають ознакам, які ПК України встановлює як винятки з понять «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний»: паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.
Суд звертає увагу, що перевірка дотримання вимог Закону №481/95-ВР здійснюється податковими органами шляхом проведення фактичних перевірок, за результатами якої у випадку встановлення порушення норм цього Закону, складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Діяльність суб'єкта господарювання зі зберігання пального у місці, яке не підпадає під винятки, передбачені статтею 15 Закону №481/95-ВР та ПК України, без наявності відповідної ліцензії утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 грн. Такі штрафні санкції застосовуються податковим органом у випадку виявлення під час проведення фактичної перевірки складу податкового правопорушення, передбаченого Законом №481/95-ВР, що має бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
Під час розгляду справ, пов'язаних із притягненням суб'єктів господарювання до відповідальності за таке правопорушення, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону №481/95-ВР, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.
Враховуючи, що у спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб'єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання, суд вважає, що невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.
Окрім того, підлягає врахуванню факт того, що розпорядженням відповідача було неправомірно анульовано ліцінзію №14150414202000137 (термін дії з 14.02.2020 до 14.02.2025) на право зберігання пального. Розпорядження від 14.02.2022 №47-рл визнано протиправним та скасованому судом, в межах розгляду цієї справи.
Тобто, відповідачем притягнуто позивача до відповідальності у сфері обігу пального, а саме зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального у період з 15.02.2022 по 31.05.2022, який включає у себе період, на який ТОВ "Поріччя" було видано ліцензію №14150414202000137, яка не правомірно анульована контролюючим органом.
Отже, відповідачем не надано достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували зберігання позивачем пального (дизельного палива) без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального.
Відтак, рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 22.08.2024 №1752914290902 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000,00грн. за здіснення господарської діяльності зі зберігання пального, без наявності ліцензії, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо порушення вимог п.85.2 ст.85 ПК України внаслідок ненадання всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, суд зазначає наступне.
ГУ ДПС у Миколаївській області, керуючись п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.2 ст.85 ПК України, керівнику ТОВ «Поріччя» Гасюку А.П., з метою вручення запиту про надання документів пов'язаних з предметом перевірки від 27.03.2024, надано вказаний запит. Однак керівник ТОВ «Поріччя Гасук А.П. відмовився від отримання вказаного вище запиту про, що перевіряючими складено акт відмови від отримання запиту про надання документів від 27.03.2023 №325/14-29-09-02-08/35130892.
Під час проведення перевірки відповідачем складено акт про ненадання платником під час проведення фактичної перевірки пояснень, довідок, інформації, документів, необхідних для її здійснення від 05.04.2024 №372/14-29-09-02-08/35130892.
Відповідно до пп. 20.1.2 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;
Згідно з п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Пунктом 85.2 ст.85 цього Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 ПК України).
Пунктом 121.1 ст. 121 ПК України встановлено, що Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Застосовуючи вказані правові норми, за встановлених обставин ненадання позивачем службовій особі контролюючого органу під час проведення перевірки жодних документів, суд дійшов висновку про недотримання позивачем норм п. 85.2 ст. 85 ПК України, а отже і правомірність застосованого штрафу згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі №806/447/15.
Таким чином податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 №1753014290902 контролюючого органу є законним, а тому скасуванню не підлягає.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поріччя" (вул. Молодіжна, 21,с. Поріччя, Миколаївська область, Вознесенський район, 57013, ідентифікаційний код 35130892) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, ідентифікаційний код 44104027) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження (наказ) Головного управління ДПС у Миколаївській області від 14.02.2022 №47-рл про анулювання ліцензії на право зберігання пального від 14.02.2020 №14150414202000137, виданої ТОВ "Поріччя".
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 22.08.2024 №1752914290902.
4. В частині позовних вимог про скасування та визнання протиправним податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 №1753014290902 - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, ідентифікаційний код 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поріччя" (вул. Молодіжна, 21,с. Поріччя, Миколаївська область, Вознесенський район, 57013, ідентифікаційний код 35130892) сплачений судовий збір в розмірі 10543,30 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар