08 травня 2025 року м. Львівсправа № 380/16104/24
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач/ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (відповідач/ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 27 березня 2023 року № 9206/6/13-01-24-(07)-11, яке складене на підставі акта про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи від 24 березня 2023 року, реєстраційний № 5906/13-01-24-11/ НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43968090) внести до реєстру платників єдиного податку відповідний запис про скасування вказаного рішення та поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу з 01 квітня 2023 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що є фізичною особою-підприємцем, з 01 січня 2016 року зареєстрований платником єдиного податку третьої групи. 27 березня 2023 року на підставі акта про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи від 24 березня 2023 року № 5906/13-01-24-11/ НОМЕР_1 Львівський відділ податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Львівській області ухвалив рішення № 9206/6/13-01-24-(07)-11 (далі - також спірне/оскаржуване рішення) про виключення з реєстру платника єдиного податку - ОСОБА_1 з 31 березня 2023 року. Підставою для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку відповідно до цього рішення є наявність у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, тобто підстава, передбачена підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (далі - також ПК України).
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням відповідача, уважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.
Для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку за вказаною вище підставою з 31 березня 2023 року необхідна одночасна сукупність таких умов: наявність податкового боргу у сумі, яка перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій пункту 59.1 статті 59 ПК України), що становить 3060,00 грн; наявність податкового боргу у вказаному розмірі на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (тобто на перше число березня, лютого, січня 2023 року та на перше число грудня, листопада, жовтня 2022 року). Однак відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав, що у позивача був наявний податковий борг у розмірі, який перевищує 3060,00 грн станом на кожне перше число четвертого кварталу 2022 року та першого кварталу 2023 року. Також відповідач ні в четвертому кварталі 2022 року, ні в першому кварталі 2023 року всупереч приписам пункту 59.1 статті 59 ПК України не надіслав (вручив) позивачу жодної податкової вимоги.
Відповідач не надіслав акт камеральної перевірки позивачеві у законодавчо передбачений строк та не відобразив його в електронному кабінеті позивача, тим самим податковий орган порушив процедуру проведення камеральної перевірки у контексті вручення або надіслання акта про результат перевірки для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України. Оскільки відповідач надіслав позивачу акт камеральної перевірки з порушенням законодавчо встановленого строку разом із оскаржуваним рішенням одним листом, то тим самим відповідач позбавив позивача права на подання заперечень протягом 10 робочих днів з дня отримання примірника акта про результати перевірки. Отже, відповідач у черговий раз порушив процедуру проведення камеральної перевірки.
Відповідач ухвалив оскаржуване рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку через два неробочі (вихідні) дні з дня складення акта камеральної перевірки, тобто до моменту надіслання акта позивачу та до спливу строку подання платником податків заперечень.
Також, незважаючи на ухвалення спірного рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, відповідач підтверджував прийняття звітності від позивача за спрощеною системою оподаткування.
Позивач підсумовує, що наведені порушення відповідачем приписів ПК України свідчать про протиправність (незаконність) спірного про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку.
У зв'язку з наведеним просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Також у позовній заяві позивач на підставі абзацу другого частини сьомої статті 139 КАС України заявляє про те, що докази понесених ним у зв'язку з розглядом цієї справи судових витрат будуть подані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу становить 12000,00 грн.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що згідно з наявною в ІКС «Податковий блок» інформацією в інтегрованій картці платника податків по єдиному податку (18050400 - єдиний податок з фізичних осіб) ФОП ОСОБА_1 на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (четвертий квартал 2022 року та перший квартал 2023 року) був наявний податковий борг, а саме: 01 жовтня 2022 року - 13970,88 грн, 01 листопада 2022 року - 13970,88 грн, 01 грудня 2022 року - 13970,88 грн, 01 січня 2024 року - 13970,88 грн, 01 лютого 2023 року - 13970,88 грн, 01 березня 2023 року - 4852,5 грн. Податковий борг виник за рахунок подання ФОП ОСОБА_1 податкової декларації платника єдиного податку - фiзичної особи-пiдприємця за перше півріччя 2022 року від 26 липня 2022 року, реєстраційний номер 9138663219, у якій задекларована сума податку становить 14905,37 грн. Ураховуючи наведене, ГУ ДПС у Львівській області склало акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 умов застосування спрощеної системи від 24 березня 2023 року № 5906/13-01-24-11/ НОМЕР_1 та ухвалило спірне рішення від 27 березня 2023 року № 9206/6/13-01-24-11 про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку, які надіслані на податкову адресу платника, а саме: АДРЕСА_1 .
Відповідач зазначає, що оскаржуване рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПК України, надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 . Тож доводи позивача щодо не надіслання (не вручення) контролюючим органом рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку є безпідставними.
Відповідач зауважує, що ФОП ОСОБА_1 , користуючись електронним кабінетом, мав доступ до інформації про дату анулювання реєстрації як платника єдиного податку та доступ до інформації про стан розрахунків бюджетом, зокрема й щодо інформації про наявність (відсутність) податкового боргу.
Відповідач відзначає, що для скасування статусу платника єдиного податку третьої групи позивача ГУ ДПС у Львівській області виконало визначений законом алгоритм дій: 1) провело перевірку позивача; 2) встановило наявність підстави для виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України, а саме у платника єдиного податку третьої групи наявний податковий борг у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПК України, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, передбаченої підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 цього Кодексу; 3) склало акт перевірки від 24 березня 2023 року № 5906/13-01-24- 11/3241706379; 4) ухвалило рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку третьої групи від 27 березня 2023 року № 9206/6/13-01-24-11; 5) надіслало рішення на податкову адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідач наголошує, що контролюючий орган здійснював заходи для повідомлення позивача про необхідність привести податкову звітність у відповідність до норм чинного законодавства та надсилав рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Відповідач зауважує, що акт результати перевірки фіксує факт правопорушення та не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки і було спрямоване не регулювання тих чи інших відносин. Просить зважити на те, що у відповідача є об'єктивна неможливість надсилати окремо акт (який є не обов'язковий) і рішення з огляду на відсутність коштів та неналежне фінансування.
Відповідач уважає, що оскаржуване рішення є таким, що відповідає положенням ПК України, натомість позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відповідно задоволенню не підлягають.
У зв'язку з наведеним у задоволенні позову просить відмовити повністю.
На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав доводи, наведені у позовній заяві, та резюмував, що ненадіслання відповідачем акта, яке мало наслідком позбавлення позивача права на захист у спосіб подання заперечень на акт, та ухвалення спірного рішення до надіслання акта (а саме разом із ним) і до надання можливості позивачу подати заперечення і є тими процедурними порушеннями, які суттєво вплинули на правильність ухваленого контролюючим органом оскаржуваного рішення.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 31 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 06 серпня 2024 року заяву позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення з позовом до суду та поновлення його задоволено; визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновлено його; відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача належно засвідчені копії документів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а також витяг з реєстру платників єдиного податку стосовно позивача.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача від 22 серпня 2024 року про залишення позову без розгляду відмовлено.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, до 31 березня 2023 року був платником єдиного податку третьої групи.
24 березня 2023 року ГУ ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку ОСОБА_1 умов застосування спрощеної системи, за результатами якої складено акт від 24 березня 2023 року № 5906/13-01-24-11/ НОМЕР_1 .
Проведеною камеральною перевіркою встановлено, що платником податків порушено умови застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: абзац восьмий підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України - наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що становить 4852,50 грн. Під час перевірки використано відомості та документи з ІКС «Податковий блок».
27 березня 2023 року Львівський відділ податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Львівській області ухвалив рішення № 9206/6/13-01-24-(07)-11 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку.
Цим рішенням встановлено, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України). Сума податкової заборгованості по податках та платежах станом на 01 березня 2023 року становить 4852,50 грн.
Датою виключення з реєстру платника єдиного податку є 31 березня 2023 року.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, уважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27 березня 2023 року № 9206/6/13-01-24-(07)-11 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тобто судовий контроль за реалізацією суб'єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями, і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Спрощена система оподаткування обліку та звітності унормована главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Абзацом першим пункту 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пунктом 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За змістом підпункту 3 підпункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Отже, однією з підстав для виключення з реєстру платників єдиного податку є наявність у відповідного платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Своєю чергою, відповідно до абзацу першого пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПК України, можливе лише під час проведення перевірок.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Суд відзначає, що предметом спору у цій справі є правомірність ухвалення відповідачем рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку.
Підставою для ухвалення відповідачем такого рішення слугували висновки акта про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи.
У позовній заяві позивач, стверджуючи про протиправність оскаржуваного рішення, покликається, зокрема на порушення податковим органом процедури проведення перевірки, які, на його думку, зумовлюють протиправність спірного рішення та необхідність його скасування з цих підстав.
Суд зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від ухваленого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи надалі наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. Водночас такі підстави позову, за їх наявності, суди повинні оцінювати найперше, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що спричиняють протиправність рішень, ухвалених за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Отже, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
Зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
З урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду та окреслених позивачем підстав заявленого позову, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.
У аспекті цього суд звертає увагу на те, що Верховний Суд під час розгляду подібних адміністративних справ сформував такі висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована у спосіб виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Водночас ухвалення контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в процесі останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі № 813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі № 813/4266/17).
Отже, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - ухвалення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Повертаючись до обставин розглядуваної справи, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача та встановлення в процесі останньої порушень, відповідно до яких позивач не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Отже, оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд дійшов висновку, що анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2025 року у справі № 160/21398/24, яку суд ураховує на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
За наведених обставин суд уважає, що спірне рішення про виключення позивача з реєстру платника податку ухвалене відповідачем з порушенням процедури його ухвалення, що є самостійною підставою для визнання його протиправним та скасування.
Водночас встановивши порушення відповідачем процедури ухвалення спірного рішення, суд з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося, не переходить до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень оскаржуваного індивідуального акта.
Щодо інших доводів сторін, які викладені у заявах по суті справи, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення цього спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Беручи до уваги викладене, суд визнає протиправним та скасовує рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27 березня 2023 року № 9206/6/13-01-24(07)-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку ОСОБА_1 .
Щодо вимог зобов'язального характеру суд зазначає таке.
Позивач просить суд зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до реєстру платників єдиного податку відповідний запис про скасування спірного рішення та поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу з 01 квітня 2023 року.
Відповідно до пункту 299.7 статті 299 ПК України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
1) найменування суб'єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
2) податкова адреса суб'єкта господарювання;
3) місце провадження господарської діяльності;
5) ставка єдиного податку та група платника податку;
6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності;
9) дата анулювання реєстрації.
Отже, внесення до реєстру платників єдиного податку відомостей про скасування судом рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку пунктом 299.7 статті 299 ПК України не передбачено, тож у цій частині позовна вимога задоволенню не підлягає.
Водночас пунктом 299.13 статті 299 КАС України передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, зокрема дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Суд відзначає, що у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного реєстру.
Встановлення судом факту протиправності спірного рішення суб'єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб'єкта обов'язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, яке існувало до моменту ухвалення протиправного рішення.
Тож з метою повного та ефективного відновлення порушених прав позивача спірним рішенням відповідача, суд уважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку з 01 квітня 2023 року.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
За змістом пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з правилами статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає з урахуванням кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який є відповідачем у цій справі, підлягає сума судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести, то питання їх розподілу суд вирішуватиме після надання позивачем суду доказів їх понесення з урахуванням вимог статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27 березня 2023 року № 9206/6/13-01-24(07)-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку з 01 квітня 2023 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 08 травня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна