справа № 380/9164/25
з питань забезпечення позову
09 травня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу, за участю третьої особи - ОСОБА_2 визнання протиправними та скасування рішення, наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу (далі - відповідач-2), за участю третьої особи - ОСОБА_2 (далі - третя особа), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії, оформлене Протоколом наглядової ради Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу від 17.03.2025 № 6;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не скасування результату конкурсу на посаду директора Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу, оформленого Протоколом наглядової ради Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу від 17.03.2025 № 6 та не оголошення конкурсного відбору таким, що не відбувся;
- зобов'язати відповідача-1 скасувати результати конкурсу на посаду директора Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу, оформлені Протоколом наглядової ради Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу від 17.03.2025 №6 та оголосити конкурсний відбір таким, що не відбувся;
- скасувати наказ відповідача-1 про призначення на посаду директора Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача-1 вирішити питання про припинення трудових відносин із ОСОБА_2 .
Ухвалою від 08.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначене на 09.06.2025 о 14:00 год.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації вчиняти активні дії з призначення на посаду директора Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу ОСОБА_2 , на підставі Протоколу наглядової ради Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу від 17.03.2025 № 6, у тому числі не видавати відповідний наказ та не укладати трудовий контракт.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що оскільки за час розгляду справи Департамент освіти і науки ЛОДА може видати наказ про призначення переможця конкурсу на посаду директора Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу, що тягне за собою укладення контракту з особою, визнаною переможцем та відповідне її працевлаштування, що у випадку задоволення позовних вимог утруднить виконання рішення суду по даній справі.
Також зазначає, що в адміністративному позові наведені підстави та долучені докази, які однозначно дають зрозуміти, що під час проведення конкурсу відповідачами вчинені порушення законодавства і рішення про визначення переможця є протиправним та підлягає скасуванню.
Зауважує, що цією заявою про забезпечення позову позивач не припиняє, не відкладає, не зупиняє чи іншим чином не втручається у проведення конкурсу, оскільки сам конкурсний відбір вже проведений.
З огляду на викладене, позивач стверджує, що у цій справі існує необхідність у забезпечені позову з метою надання тимчасового правового захисту її прав до ухвалення рішення у справі, оскільки оспорюване рішення прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи відсутність необхідності отримати додаткові документи або пояснення від учасників справи, суд розглядає заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні без виклику сторін.
Надаючи оцінку доводам позивача про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує таке.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, відповідно до якого позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Наведеною вище процесуальною нормою КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За правилами ч. 1, ч. 3 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Таким чином, обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Суд враховує правову позицію, сформовану Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, де суд касаційної інстанції зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо "очевидності" ознак протиправних бездіяльності, дій або рішень відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності дії або рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Суд зауважує, що викладені у заяві обставини, на які посилається позивач, як на підставу для забезпечення позову, зокрема, ймовірність видання наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Червоноградського гірничо-економічного фахового коледжу, а також можливе укладення з нею трудового контракту, не є тими обставинами, що свідчать про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому.
Варто відмітити, що сам по собі факт завершення конкурсного відбору та наявності відповідного протоколу наглядової ради не свідчить про очевидну протиправність прийнятого рішення без належного аналізу підстав і доказів у межах розгляду справи по суті.
У свою чергу, допущення відповідачами грубих порушень при проведенні конкурсу є тими обставинами, оцінку правомірності яким суд надаватиме при розгляді справи по суті.
Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті суд надає повну та об'єктивну оцінку оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відтак, твердження позивача про можливе ускладнення виконання рішення суду залишаються припущеннями та не є достатніми для висновку про необхідність судового втручання у формі забезпечення позову на цій стадії процесу.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно можуть бути порушені у майбутньому.
Отже, на такій стадії суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності дій чи рішення відповідачами, оскільки заявником не надано належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Жодних доказів на підтвердження існування обставин, які б давали підстави для висновку про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має звернувся до суду, позивач суду не подав.
Інших доводів на підтвердження доцільності застосування заходів забезпечення позову позивач не зазначив.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відтак, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Кисильова О.Й.