08 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2032/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:
1)визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи на посаді комірника в ТОВ "Декан" з 01.08.1997 по 19.05.2000,
2) зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи на посаді комірника в ТОВ "Декан" з 01.08.1997 по 19.05.2000;
3) зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, в зв'язку зі збільшенням страхового стажу, починаючи з 12.05.2023.
Ухвалою суду від 01.04.2025 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу.
Представник відповідача надав суду відзив, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.05.2025 від представника відповідача витребувано додаткові докази в справі.
08.05.2025 на адресу суду від відповідача надійшли витребувані докази.
Дослідивши письмові докази у справі суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12.05.2023.
З відомостей, наданих органом пенсійного фонду, встановлено, що обчислення пенсії позивачу проведено з урахуванням страхового стажу - 37 років 06 місяців 2 день. Розмір пенсії станом на 14.08.2023 складав 7342,94 грн.
11.09.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області з заявою, в якій просила:
1) здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням положень ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" щодо застосування при обрахунку пенсії показника середньої заробітної плати /доходу/ в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а також коректним показником індивідуального коефіцієнту стажу особи, з урахуванням трудового стажу в період з 01.08.1997 по 19.05.2000,
2)провести у відповідності з положеннями ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок раніше призначеної пенсії, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, з метою забезпечення індексації пенсії з 01.03.2024 (а.с.17).
Листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 25.09.2024 за №8454-8455/В-02/8-1100/24 надано детальні роз'яснення в частині призначення їй пенсії (а.с.11,18).
За наслідками розгляду заяви позивача від 04.08.2023, щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058, а також доданих до заяви документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 14.08.2023 № 110130013406 відповідно до якого позивачу призначено пенсію за віком з 12.05.2023 відповідно до Закону № 1058.
В ході перевірки, за наслідками якої прийнято рішення 14.08.2023 № 110130013406, було встановлено, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 до страхового стажу не враховано період роботи в ТОВ "Декан" з 01.08.1997 по 19.05.2000, оскільки згідно з трудовою книжкою від 05.08.1985 НОМЕР_1 в наказі про звільнення з роботи має місце виправлення, що є порушенням вимогам пункту 2.6 Інструкції.
Позивач, вважаючи неправомірними дії Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо не зарахування їй до загального страхового стажу період роботи на посаді комірника в ТОВ "Декан" з 01.08.1997 по 19.05.2000, звернулась до суду з вказаними позовними вимогами..
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
У преамбулі Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Частиною першою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до вимог статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до чинного законодавства, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 21.02.2020 р. у справі N 307/3091/16-а (N рішення в ЄДРСР 87779295), відповідно до якої - для надання документів на підтвердження наявного трудового стажу законодавцем встановлений алгоритм дій, що йдуть у певній послідовності. Зокрема, основним документом, що підтверджує трудовий стаж, визначено трудову книжку. За її відсутності черговим елементом для підтвердження стажу виступають: дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За неможливості підтвердити наявний трудовий стаж будь-якими документами, законодавцем передбачено останній по черговості спосіб, а саме: встановлення трудового стажу на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Наданими до суду доказами встановлено, за наслідками розгляду заяви позивачки від 04.08.2023, щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058, а також доданих до заяви документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 14.08.2023 № 110130013406 відповідно до якого останній призначено пенсію за віком з 12.05.2023 відповідно до Закону № 1058.
Позивач, звертаючись до відповідача з заявою від 11.09.2024 просила провести перерахунок пенсії з урахуванням положень ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" щодо застосування при обрахунку пенсії показника середньої заробітної плати /доходу/ в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а також коректним показником індивідуального коефіцієнту стажу особи, з урахуванням трудового стажу в період з 01.08.1997 по 19.05.2000.
На вказану заяву, відповідачем надано відповідь, в якій вказано, що пенсію призначено з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 в розмірі 12236,71 грн., який перевищує розмір середньої заробітної плати, що застосовувались для обчислення пенсій під час проведення перерахунку (індексації) з 01.03.2024 /7994,47 грн./ до пенсії позивача встановлено доплату в розмірі 100 грн.
Зміст звернення позивача та відповіді пенсійного фонду свідчить, що вони стосувались застосування при обрахунку пенсії показника середньої заробітної плати /доходу/ в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а також коректним показником індивідуального коефіцієнту стажу особи.
При цьому, до суду позивач звернулась з позовними вимогами щодо не зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи на посаді комірника в ТОВ "Декан" з 01.08.1997 по 19.05.2000.
Доказів оскарження рішення від 14.08.2023 № 110130013406 та звернення до пенсійного фонду з заявою щодо зарахування спірного стажу та, відповідно, відмови у такому зарахуванні до матеріалів позову не долучено.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Зміст пред'явлених позовних вимог свідчить про те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, оскільки право позивача відповідачем не порушено, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволення позовної заяви слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО