про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2213/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
1)визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо не нарахування та невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 та Порядком від 07.06.2018 №260 в сумі 100 000грн., в зв'язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період з 10.03.2023 по 04.05.2023, з 14.05.2023 по 28.06.2023, з 25.07.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 09.01.2024, з 30.05.2024 по 12.06.2024 з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 та Порядком від 07.06.2018 №260 в сумі 100 000грн., в зв'язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період з 10.03.2023 по 04.05.2023, з 14.05.2023 по 28.06.2023, з 25.07.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 09.01.2024, з 30.05.2024 по 12.06.2024 з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Ухвалою суду від 09.04.2025 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.27).
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про невизнання позовних вимог. Також надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування зазначено, що позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.12.2024 року №364, таким чином, останній день строку звернення позивача до суду припадав на 25 березня 2025 року.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Відповідно до приписів ч. 4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до приписів ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Так, позивач звернувся до суду щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 та Порядком від 07.06.2018 №260 в сумі 100 000 грн., в зв'язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період з 10.03.2023 по 04.05.2023, з 14.05.2023 по 28.06.2023, з 25.07.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 09.01.2024, з 30.05.2024 по 12.06.2024 з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Обґрунтовуючи порушене право, представник позивача посилається на наказ військової частини НОМЕР_2 від 04.03.2025 №63, яким позивача звільнено з військової служби у відставку.
Відповідач, заперечуючи позовні вимоги вказує, що позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 /по стройовій частині/ від 24.12.2024 №364, однак позивач до матеріалів справи копії вказаного наказу не надає та не зазначає про неможливість його подання.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. (ч.5 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Тобто спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року №2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України. Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651).
Таким чином, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_3 з 10.12.2021 року по 24.12.2024 року. Спір стосується виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 та Порядком від 07.06.2018 №260 в сумі 100 000 грн., в зв'язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у період з 10.03.2023 по 04.05.2023, з 14.05.2023 по 28.06.2023, з 25.07.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 09.01.2024, з 30.05.2024 по 12.06.2024 з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Грошове забезпечення є регулярним щомісячним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Тому, отримання позивачем листа у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення, своєчасність/несвоєчасність його перерахунку, тощо.
Отже, позивач мав знати про порушення своїх прав по оплаті праці (невиплати всієї суми грошового забезпечення) кожного місяця, за який отримував оплату.
На момент звернення позивача до суду - 04.04.2025 р. до спірних правовідносин застосовуються строки, встановлені ст.233 КЗпП України (у редакції від 01.07.2022) - три місяці з дати коли позивач знав або повинен був знати про порушення свого права на оплату праці.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 28 серпня 2024 року у справі № 580/9690/23 та від 27 грудня 2024 року у справі № 420/15311/23, від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 04.04.2025 р., тобто з пропуском строку звернення до суду.
Провадження у даній справі відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
За правилами частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.3 ст.123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.
Згідно з п.п.7,8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Із аналізу зазначеної норми, суд дійшов висновку, що встановлення невідповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161, 172 КАС України після відкриття провадження у справі зумовлює необхідність встановлення позивачу строку для усунення недоліків.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачу надати 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО