про залишення позовної заяви без руху
09 травня 2025 року м. Київ № 320/21570/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась заяву ОСОБА_1 з позовом до Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту, накладеного державним виконавцем у ВП №26566853 на все нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
Частиною першою статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Водночас суд зазначає, що позивачкою подано до суду скаргу, а не позовну заяву, що суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оформлену у відповідності до вимог КАС України позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Предметом позову у даній справі вимога про оскарження бездіяльності відповідача щодо незняття арешту, накладеного державним виконавцем у ВП №26566853 на все нерухоме майно.
В межах означеного виконавчого провадження позивачка є боржником, що має наслідком наявність підстав для застосування 10-денного строку звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивачка в адміністративному позові зазначила, що при перевірці відомостей з державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 07.10.2024 їй стало відомо про наявність арешту на усе нерухоме майно ОСОБА_1 , після чого представником позивачки 07.10.2024 подано адвокатський запит до Переяславського ВДВС, на який 15.10.2024 отримано часткову відповідь.
16 грудня 2024 року позивачці з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про відмову у задоволенні скарги через підсудність справи адміністративному суду, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду зі скаргою на дії державного виконавця. 06.01.2025 скарга надійшла до суду. Однак ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №320/479/25 апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду та роз'яснено право звернутися повторно. Вказану ухвалу із оригіналом апеляційного скарги позивачка не отримувала. Про існування дізналася 17.04.2025 із Єдиного державного реєстру судових рішень.
Проте, суд зазначає, що позивачкою не надано жодного документального підтвердження викладених обставин, як і відсутня заява про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску (у разі пропуску такого строку).
Із «скаргою» позивачка звернулась 21.04.2025 шляхом її направлення на адресу Київського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку, що, за відсутності документального підтвердження, є підставою для залишення «скарги» без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Положеннями статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати документальне підтвердження викладених в у позовній заяві доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску (у разі пропуску такого строку).
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву (два примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень;
- надати документальне підтвердження викладених в у позовній заяві доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску (у разі пропуску такого строку).
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.