08 травня 2025 року Київ справа №320/4838/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі також - позивач, Товариство) з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі також - відповідач, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2021 № № 0007790703, 0007800703, 0007810703, 0007820703, 0007830703, 0007840703, 0007850703, 0007870703.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тож підлягають скасуванню, оскільки Товариство вимог податкового законодавства на які посилається відповідач не порушувало, натомість згідно з вимогами підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України своєчасно подавало до ДПС Украйни електроні документи, які містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального; під час перевірки Товариство надавало перевіряючим усі необхідні для її проведення первинні документи; натомість відповідачем проігноровано вимоги податкового законодавства та застосовано до позивача штрафні санкції, як до платника податків, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке саме порушення, незважаючи на неузгодженість грошового зобов'язання у зв'язку з його судовим оскарженням.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому наголосив, що спірні рішення є правомірними та скасуванню не підлягають, оскільки прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством України, внаслідок виявлення під час фактичної перевірки позивача вчинення ним порушень положень Податкового кодексу України та Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі також - Закону України № 265/95-ВР) , тож спірні рішення правомірними та не підлягають скасуванню.
Позивачем надано суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що вважає неаргументованим доводи відповідачів та такими, що у повній мірі не висвітлюють обставин справи, а тому не повинні враховуватися судом при прийнятті рішення у справі, просив позов задовольнити.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДПС в Одеській області були проведені фактичні перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, а саме місць здійснення Товариством діяльності з виробництва, зберігання, торгівлі пальним за адресами: м. Одеса, вул. Балківська, 5 А (АЗС № 15/003); м. Одеса, вул. Артилерійська, 6 (АЗС № 15/013); м. Одеса, вул. Спартаківська, 7 (АЗС № 15/002); м. Одеса, вул. Мечникова, 124 (АЗС № 15/016); м. Одеса, вул. Гайдара, 15 (АЗС № 15/001), за результатами яких складені акти від 18.10.2021 № 22578/15-32-09-05/00135390 (далі також - акт № 22578/15-32-09-05/00135390), від 18.10.2021 № 22587/15-32-09-05/00135390 (далі також - акт № 22587/15-32-09-05/00135390), від 18.10.2021 № 22582/15-32-09-05/00135390 (далі також - акт № 22582/15-32-09-05/00135390), від 18.10.2021 № 22584/15-32-09-05/00135390 (далі також - акт № 22584/15-32-09-05/00135390), від 18.10.2021 № 22580/15-32-09-05/00135390 (далі також - акт № 22580/15-32-09-05/00135390).
Актом № 22578/15-32-09-05/00135390 зафіксовані такі порушення:
підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230, пункту 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пунктів 5-7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів - лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891, що виразилось у незабезпеченні з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, а саме: формування залишків пального - 18.12.2020; термін подання - 19.12.2020; фактично подано - 20.12.2020; формування залишків пального - 31.12.2020; термін подання - 01.01.2021; фактично подано - 04.01.2021; формування залишків пального - 01.01.2021; термін подання - 02.01.2021; фактично подано - 04.01.2021; формування залишків пального - 02.01.2021; термін подання - 03.01.2021; фактично подано - 04.01.2021;
пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме встановлено розбіжність між кількістю нафтопродуктів зазначеною у фіскальному звітному чеку Х-звітів та фактичними залишками нафтопродуктів відповідно до рівня резервуарів. На момент перевірки надлишок необлікованих нафтопродуктів становив 133,14 літрів бензину А-95 на суму 3 927,63 грн, разом з тим технологічна документація щодо приведення фактичних залишків пального до температури 15 Товариством не надана;
пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, що виразилось у ненаданні Товариством первинних документів у повному обсязі, які були предметом перевірки або пов'язані з предметом перевірки на письмовий запит щодо надання інформації та документів з питань придбання, зберігання, відвантаження, цільового використання пального та документи на право власності/користування земельною ділянкою, акти вводу в експлуатацію об'єктів.
Актом № 22587/15-32-09-05/00135390 зафіксовані такі порушення:
підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230, пункту 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пунктів 5-7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891, що виразилось у незабезпеченні з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, а саме: формування залишків пального - 18.12.2020; термін подання - 19.12.2020; фактично подано - 20.12.2020; формування залишків пального - 31.12.2020; термін подання - 01.01.2021; фактично подано - 04.01.2021; формування залишків пального - 01.01.2021; термін подання - 02.01.2021; фактично подано - 04.01.2021; формування залишків пального - 02.01.2021; термін подання - 03.01.2021; фактично подано - 04.01.2021;
пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме встановлено розбіжність між кількістю нафтопродуктів зазначеною у фіскальному звітному чеку Х-звітів та фактичними залишками нафтопродуктів відповідно до рівня резервуарів. На момент перевірки надлишок необлікованих нафтопродуктів становив 2,55 л бензин А92Energy на суму 71,40 грн, 0,94 л бензин А95 на суму 27,26 грн, разом з тим технологічна документація щодо приведення фактичних залишків пального до температури 15 Товариством не надана;
пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, що виразилось у ненаданні Товариством первинних документів у повному обсязі, які були предметом перевірки або пов'язані з предметом перевірки на письмовий запит щодо надання інформації та документів з питань придбання, зберігання, відвантаження, цільового використання пального та документи на право власності/користування земельною ділянкою, акти вводу в експлуатацію об'єктів.
Актом № 22582/15-32-09-05/00135390, зафіксовані такі порушення:
підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230, пункту 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пунктів 5-7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891, що виразилось у незабезпеченні з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, а саме: формування залишків пального - 18.12.2020; термін подання - 19.12.2020; фактично подано - 20.12.2020; формування залишків пального - 31.12.2020; термін подання - 01.01.2021; фактично подано - 04.01.2021; формування залишків пального - 01.01.2021; термін подання - 02.01.2021; фактично подано - 04.01.2021; формування залишків пального - 02.01.2021; термін подання - 03.01.2021; фактично подано - 04.01.2021;
пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме встановлено розбіжність між кількістю нафтопродуктів зазначеною у фіскальному звітному чеку Х-звітів та фактичними залишками нафтопродуктів відповідно до рівня резервуарів. На момент перевірки надлишок необлікованих нафтопродуктів становив 28,99 л бензин А95Enна суму 855,20 грн, 18,75 л бензин А92En на суму 525,00 грн, разом з тим технологічна документація щодо приведення фактичних залишків пального до температури 15 Товариством не надана;
пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, що виразилось у ненаданні Товариством первинних документів у повному обсязі, які були предметом перевірки або пов'язані з предметом перевірки на письмовий запит щодо надання інформації та документів з питань придбання, зберігання, відвантаження, цільового використання пального та документи на право власності/користування земельною ділянкою, акти вводу в експлуатацію об'єктів.
Актом № 22584/15-32-09-05/00135390, зафіксовані такі порушення:
підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230, пункту 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пунктів 5-7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891, що виразилось у незабезпеченні з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, а саме: формування залишків пального - 18.12.2020; термін подання - 19.12.2020; фактично подано - 20.12.2020; формування залишків пального - 31.12.2020; термін подання - 01.01.2021; фактично подано - 04.01.2021; формування залишків пального - 01.01.2021; термін подання - 02.01.2021; фактично подано - 04.01.2021; формування залишків пального - 02.01.2021; термін подання - 03.01.2021; фактично подано - 04.01.2021;
пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, що виразилось у ненаданні Товариством первинних документів у повному обсязі, які були предметом перевірки або пов'язані з предметом перевірки на письмовий запит щодо надання інформації та документів з питань придбання, зберігання, відвантаження, цільового використання пального та документи на право власності/користування земельною ділянкою, акти вводу в експлуатацію об'єктів.
Актом № 22580/15-32-09-05/00135390 зафіксовані такі порушення:
підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230, пункту 21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пунктів 5-7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891, що виразилось у незабезпеченні з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, а саме: формування залишків пального - 18.12.2020; термін подання - 19.12.2020; фактично подано - 20.12.2020; формування залишків пального - 31.12.2020; термін подання - 01.01.2021; фактично подано - 04.01.2021; формування залишків пального - 01.01.2021; термін подання - 02.01.2021; фактично подано - 04.01.2021; формування залишків пального - 02.01.2021; термін подання - 03.01.2021; фактично подано - 04.01.2021;
пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, що виразилось у ненаданні Товариством первинних документів у повному обсязі, які були предметом перевірки або пов'язані з предметом перевірки на письмовий запит щодо надання інформації та документів з питань придбання, зберігання, відвантаження, цільового використання пального та документи на право власності/користування земельною ділянкою, акти вводу в експлуатацію об'єктів.
На підставі акта № 22578/15-32-09-05/00135390 відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.11.2021 № 0007790703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР в розмірі 7 855,26 грн.
На підставі акта № 22578/15-32-09-05/00135390 відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 18.11.2021:
№ 0007790703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР в розмірі 7 855,26 грн;
№ 0007800703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 85.2. статті 85, підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України в розмірі 6 040,00 грн.
На підставі акта № 22587/15-32-09-05/00135390 відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 18.11.2021:
№ 0007810703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 85.2. статті 85, підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України в розмірі 6 040,00 грн;
№ 0007820703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР в розмірі 197,32 грн.
На підставі акта № 22582/15-32-09-05/00135390 відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 18.11.2021:
№ 0007830703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР в розмірі 2 760,40 грн;
№ 0007840703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 85.2. статті 85, підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України в розмірі 6 040,00 грн.
На підставі акта № 22584/15-32-09-05/00135390 відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 18.11.2021 № 0007850703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 85.2. статті 85, підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України в розмірі 6 040,00 грн.
На підставі акта № 22580/15-32-09-05/00135390 відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 18.11.2021 № 0007870703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 85.2. статті 85, підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України в розмірі 6 040,00 грн.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звертався до Державної податкової служби України зі скаргами, за результатом розгляду яких, скарги були залишені без задоволення, а спірні рішення - без змін.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.11.2021 № 0007790703, № 0007800703, № 0007810703, № 0007820703, № 0007830703, № 0007840703, № 0007850703, № 0007870703 протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про їх скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення відповідача на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пункт 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України).
За приписами підпункту 20.1.6. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право для здійснення функцій, визначених законом, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;
У свою чергу платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2. статті 85 ПК України).
При цьому у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6. статті 85 ПК України).
Зі змісту актів перевірок від 18.10.2021 № № 22578/15-32-09-05/00135390, 22587/15-32-09-05/00135390, 22582/15-32-09-05/00135390, 22584/15-32-09-05/00135390, 22580/15-32-09-05/00135390 суд встановив, що при проведенні перевірки досліджувалися питання дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, контроль за виконанням яких покладений на органи ДПС у частині:
- наявності передбачених законодавством ліцензій, необхідних для здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним;
- фактів здійснення діяльності із виробництва, зберігання та реалізації пального без отримання відповідних ліцензій за період перевірки;
- повноти обліку операцій з пальним на місцях його виробництва, зберігання та реалізації та його організації у відповідність до вимог чинних нормативно-правових актів;
- дотримання порядку обладнання акцизних складів передбаченими законодавством засобами вимірювальної техніки;
- проведення інвентаризації залишків пального.
При проведенні перевірок перевіряючими використані надані Товариством документи за переліком, а саме:
- копія ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
- копія дозволу на зберігання вибухопожежонебезпечних речовин, горючих рідин, газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, заповнення, злив ємностей із зрідженим, вибухонебезпечним газом;
- копія дозволу експлуатувати обладнання, призначене для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі;
- свідоцтва на повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (рівнемір-сигналізатор ультразвуковий УУС - 01);
- формуляри на паливо роздавальні колонки та рівнемір-сигналізаторультразвуковий УУС-01);
- фіскальний касовий чек РРО, який засвідчує факт придбання пального.
- журнал обліку надходжень нафтопродуктів на АЗС (форма № 13-НП);
- змінний звіт АЗС (форма № 17-НП).
Оцінивши наведені, документально підтверджені обставини справи у взаємозв'язку з вищевказаними вимогами ПК України, суд констатує, що виходячи з предмету перевірок позивач надав перевіряючим усі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірок.
При цьому суд враховує, що контролюючим органом не складено актів відмови позивача надати затребувані документи (відповідно до запропонованого для подання переліку) під час перевірок, тож необґрунтованими є висновки про порушення позивачем пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, зафіксовані в актах перевірки від 18.10.2021 № № 22578/15-32-09-05/00135390, 22587/15-32-09-05/00135390, 22582/15-32-09-05/00135390, 22584/15-32-09-05/00135390, 22580/15-32-09-05/00135390. Відповідно безпідставним є застосування до позивача штрафу, передбаченого пунктом 121.1. статті 121 ПК України.
Одночасно суд зазначає, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 18.11.2021 № № 0007790703, 0007800703, 0007810703, 0007820703, 0007830703, 0007840703, 0007850703, 0007870703 до позивача застосовано штраф відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 121.1. статті 121 ПК України, тобто в розмірі 2040 гривень за повторне вчинення тих самих дій, за які протягом року вже було застосовано штраф.
Разом з тим ні акти перевірок, ні спірні рішення не містять жодних посилань на реквізити рішення контролюючого органу, якими до позивача протягом року вже було застосовано штраф за вказані дії. Лише у розрахунках штрафних санкцій до спірних рішень є відмітка, що вперше застосовано штрафну санкцію 08.11.2021.
Водночас суд враховує доводи позивача, підтверджені документально, що податковими повідомленнями-рішеннями від 08.11.2021 № № 0007260703, 0007180703, 0007220703, 0007210703, 0007170703, 0007240703 до нього застосовано, у тому числі, штраф у розмірі 1020 гривень відповідно до абзаців першого, другого пункту 121.1. статті 121 ПК України, які оскаржені в судовому порядку, тож не можуть вважатися узгодженими в силу положень пункту 56.18. статті 56 ПК України.
Більше того пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Суд встановив, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України діяли та не містили застережень щодо не поширення на штрафні санкції, передбачені статтею 121 ПК України.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного в сукупності, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення у частині застосування до позивача штрафу відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 121.1. статті 121 ПК України, не відповідають критеріям правомірності.
Окрім вище встановленого суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 230.1.3. пункту 230.1. статті 230 ПК України, розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15 С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пунктом 128-1.3. статті 128 ПК України, незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Відповідно до пункту 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891, дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Підтвердженням розпоряднику акцизного складу прийняття/неприйняття його електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, які надсилаються йому держателем Реєстру протягом операційного дня.
Датою та часом надсилання електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру держателю Реєстру є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня держателем Реєстру не надіслано квитанції про прийняття/неприйняття електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру, такий електронний документ вважається прийнятим.
Держатель Реєстру не приймає електронних документів для наповнення Реєстру/коригуючих електронних документів для наповнення Реєстру у випадках порушення вимог щодо формування, заповнення та надсилання таких електронних документів, передбачених цим Порядком.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач подавав ДПС України довідки про зведені дані (обсяги пального) акцизних складів з уніфікованими номерами 1002949, 1002958, 1002950, 1002961, 1002948 за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, відповідно, 19.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, 03.01.2021, тобто вчасно, проте отримані вони були ДПС України лише 20.12.2020, 04.01.2021, 04.01.2021, 04.01.2021.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи протоколами руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій до довідок про зведені дані (обсяги пального), якими чітко зафіксовані дати та час направлення позивачем документів.
Водночас квитанції протягом операційного дня позивачу надіслані не були, як і не були надіслані повідомлення щодо неприйняття поданих документів, у зв'язку з їх невідповідністю положенням Порядку.
Окрім того, згідно з офіційним повідомленням ДПС України, розміщеним на веб сторінці, 31.12.2020 було тимчасово обмежено роботу електронних серверів та інформаційно-телекомунікаційних систем, а також у зв'язку з перенесенням робочих днів у січні 2021 року операційні дні 4-6 та з 11 січня 2021 року.
Відповідно до інформації ДПС України за неподання або несвоєчасне подання до ДПС довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі пального у зв'язку з відсутністю технічної можливості не з вини розпорядника акцизного складу, відповідальність згідно з пунктом 128-1.3. статті 128 ПК України до такого розпорядника акцизного складу не застосовується.
Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що Товариством було виконано зобов'язання, покладене ПК України на розпорядника акцизного складу, а саме своєчасно сформовані довідки про зведені дані (обсяги пального) та у визначені пунктом 6 Порядку № 891 строки (наступного дня) направлені засобами електронного зв'язку до ДПС України. Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та відповідачем не спростовані.
Також відповідачем, як контролюючим органом, під час судового розгляду справи не надані докази на підтвердження несвоєчасного подання позивачем довідки про зведені дані (обсяги пального) та/або неподання таких довідок з вини позивача.
Таким чином, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення у частині застосування до позивача штрафу відповідно до пункту 128-1.3. статті 128 ПК України, не відповідають критеріям правомірності.
Також щодо висновків контролюючого органу про порушення Товариством пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 12 статті 3, статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281), яка поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів та вимоги якої є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на АЗС визначений у пункті 10 Інструкції № 281.
Відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції № 281, приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.
На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14).
У відповідності до підпункту 10.3.1.3 пункту 10 Інструкції № 281, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Згідно з підпунктом 10.4.1 пункту 10 цієї ж Інструкції, на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП.
Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК (підпункт 10.4.2 пункту 10 Інструкції № 281).
Відповідно до підпункту 10.4.3 пункту 10 Інструкції № 281, після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Згідно з підпунктом 16.1 пункту 16 Інструкції № 281 матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (підпункт 16.2 пункту 16 Інструкції № 281).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач веде журнал обліку надходжень нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП, змінні звіти АЗС за формою № 17-НП, які надавалися під час фактичних перевірок та акти перевірок не містять висновків щодо неналежного їх ведення.
Таким чином, відповідачем не доведено неналежного обліку нафтопродуктів, порядок якого визначених Інструкцією № 281.
Одночасно суд критично оцінює доводи відповідача про встановлення розбіжностей між кількістю нафтопродуктів зазначеною у фіскальному звітному чеку Х-звітів та фактичними залишками нафтопродуктів відповідно до рівня резервуарів, оскільки всупереч вимог Інструкції № 281 в актах перевірки не зазначено інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів.
У взаємозв'язку з наведеними обставинами, суд враховує позицію Верховного Суду у справі № 812/1508/17 (постанова від 03.04.2019), яким встановлено, що для застосування передбаченої статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фінансової санкції контролюючий орган повинен довести, що Товариство здійснювало реалізацію необлікованих товарів. Зроблений контролюючим органом висновок про невідповідність між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, адже може бути наслідком інших обставин.
Однак ні в ході перевірки, ані під час розгляду справи контролюючим органом не поставлено під сумнів дані обліку товарних запасів позивача, відтак висновок контролюючого органу про те, що виявлена нестача товарів є свідченням здійснення Товариством реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, не доведено належним чином.
Актами фактичних перевірок Товариства факт реалізації нібито необлікованих нафтопродуктів не зафіксовано і вказане не підтверджується жодними доказами. Контролюючий орган ототожнив надлишок та нестачу товарів з таким порушенням, як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку. При цьому, сам по собі факт надлишку чи нестачі нафтопродуктів не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки відповідальність, передбачена статтею 20 Закону настає саме за реалізацію необлікованих товарів.
Таким чином, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення у частині застосування до позивача фінансової санкції відповідно до статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не відповідають критеріям правомірності.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності з правовим регулюванням спірних правовідносин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 684,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 18.11.2021 № 0007790703, № 0007800703, № 0007810703, № 0007820703, № 0007830703, № 0007840703, № 0007850703, № 0007870703.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (ЄДРПОУ 00135390; місцезнаходження: пров. Несторівський, буд. № 3-5, м. Київ) сплачений ним судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44082145, місцезнаходження: вул. Кошиця, буд. № 3, м. Київ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.