про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
08 травня 2025 року справа №320/17764/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувшизаяви про усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у Київський окружний адміністративний суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позовну заяву було залишено без руху як таку що не відповідає вимогам статей 160-161 КАС України, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк для їх усунення.
21.04.2025 судом було отримано заяву про поновлення пропущеного строку, ознайомившись з якою суд дійшов висновку, що позивачем вимоги ухвали суду виконано у встановлений судом строк.
Разом із тим позивач виклав позовні вимоги у наступній редакції (стилістика та орфографія збережені):
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду україни в м. Києві у нездійсненні виплати мені у повному розмірі правомірно і вірно перерахованої (розрахованої, нарахованої) ним щомісячної пенсії за вислугу років у сумі 35 390,48 грн. за січень - лютий 2025 року і в сумі 37 265,48 грн. за весь період з 1 березня 2025 року без будь-яких обмежень максимальним розміром пенсії, установленого в розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та без застосування визначених постановою Кабінету Міністрів України від 3.01.2025 Nє 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" відповідних понижуючих коефіцієнтів;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 1 січня 2025 року і з 1 березня 2025 року щодо здійснення перерахунків (розрахунків, нарахувань) моєї пенсії за вислугу років з урахуванням часткового обмеження максимальним розміром пенсії, установленого в розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, і застосуванням визначених постановою Кабінету Міністрів України від 3.01.2025 Nє 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" відповідних коефіцієнтів, а також щодо здійснення внаслідок зазначеного пониження правомірно і вірно перерахованих (розрахованих, нарахованих) ним сум щомісячної пенсії з початку з 35 390,48 грн. (за січень-лютий 2025 р.) і з 37 265,48 грн. (за весь період з 1 березня 2025 р.) до визначеного в грудні 2022 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 в справі Nє 640/26242/21 з 1 грудня 2019 року застарілого розміру пенсії в сумі 27 665,99 грн., а потім - до пенсії в сумі 25 468,50 грн. за весь період з 1 січня 2025 року;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нові перерахунки і виплати моєї пенсії за вислугу років та заборгованості за минулий час по правомірно і вірно перерахованій ним пенсії з обов?язковим урахуванням у повному обсязі усіх уже перерахованих (розрахованих, нарахованих) загальних та основних розмірів пенсії за вислугу років та їх окремих складових, у тому числі сум індексацій 2022 року і 2023-2025 років в сумі відповідно 3 006,07 грн. та в обмеженому 1500,00 грн. розмірі, підвищення пенсії як особі з інвалідністю III групи внаслідок війни в сумі 708,30 грн., без будь-яких обмежень максимальним розміром пенсії, установленого в розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та без пониження через застосування визначених постановою Кабінету Міністрів України від 3.01.2025 Nє 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" відповідних коефіцієнтів і з урахуванням лише одного обмеження - раніше проведеними виплатами за січень-лютий 2025 року і за весь період з 1 березня 2025 року;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
компенсувати мені втрату частини доходів через протиправне несвоєчасне і не в повному обсязі здійснення з його вини виплати належних сум пенсії, перерахованих (розрахованих, нарахованих) без будь-яких урахування максимального розміру пенсії, установленого в розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а також через пониження пенсії внаслідок незаконного і необгрунтованого застосування визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» відповідних коефіцієнтів за січень-лютий 2025 року і за весь період з 1 березня 2025 року по дату набрання законної сили остаточним рішенням суду за даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 Кодексу.
Щодо прийняття позовної заяви до розгляду та форми судового провадження.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Так, суд зазначає, що подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав, установлених ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, згідно ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.
Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому у ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Беручи до уваги наведене вище, суд здійснює розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами без проведення судового засідання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі на даний час свідчить про необхідність вирішення лише питань права, а згідно практики Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 08.12.1983 року у справі “Axen v. Germany», заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 року у справі “Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01), у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського Суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання.
Разом з тим, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на зазначене, враховуючи значення даної справи для сторони, обраний та чітко сформульований спосіб захисту, предмет спору та характер спірних правовідносин, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність суспільного інтересу та відсутність заперечень позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що відповідна справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 25, 26, 160, 161, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи буде проводитись суддею Вісьтак М. Я. одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Учасникам справи направити копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Запропонувати відповідачу упродовж п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд здійснюватиме розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. Попередити відповідача про те, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
Повідомити відповідача про наявність в суді матеріалів - копії позовної заяви та доданих до неї документів, які підлягають врученню йому безпосередньо у приміщенні Київського окружного адміністративного суду за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 6 поверх.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.