06 травня 2025 року м. Київ № 640/25171/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,
при секретарі судового засідання Бойко К.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
третьої особи - Дядюка О.В.,
представників третьої особи - Божинського В.В., Мартинюка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Фонд державного майна України, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 10.06.2021 № 1455/1496 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва».
В обґрунтування позовних вимог вказує, що Детальний план території, затверджений оскаржуваним рішенням, не відповідає чинному Генеральному плану міста Києва на період до 2020 року, оскільки розроблений ПП "АГР" за замовленням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі проекту Генерального плану міста Києва до 2025 року. Додатково позивач наголосив, що в Протоколі засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 21 грудня 2020 року у справі №007-а-19 зазначено, що проект Детального плану території має розбіжності з положеннями діючого Генерального плану міста Києва на період до 2020 року.
Крім того звернув увагу, що улаштування буферного парку "Берізка Шевченка" на частині 114 кварталу лісу по Детальному плану території, затвердженому оскаржуваним рішенням, є грубим порушенням законодавства України, водночас земельні ділянки 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044 є землями сільськогосподарського призначення, однак Детальним планом території на вказаних ділянках передбачена житлова забудова.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає про правомірність оскаржуваного рішення, оскільки вважає, що, приймаючи відповідне рішення, він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому наголосив, що Генеральним планом передбачено розвиток напрямів використання території міста, а не її стале використання. Натомість, позивач помилково ототожнив вказаний у Державному земельному кадастрі вид використання земельних ділянок з функціональним призначенням територій міста Києва згідно з Генпланом. На думку відповідача, помилковим є уявлення позивача про те, що відповідач при затвердженні оскаржуваним рішенням детального плану території, як складової частини Генплану, прийняв рішення про відведення земельної ділянки для житлової та іншої забудови.
Крім того, представник відповідача зазначив, що затвердження спірним рішенням детального плану території, викликано потребою в уточненні Генплану м. Києва, у тому числі, необхідністю забезпечити комплексну забудову ділянки на деградованих від амортизованих виробничих підприємств територіях (сільськогосподарське виробництво), що буде стримувати розростання території міста. Доцільність такої реструктуризації відповідає затвердженій міській цільовій програмі «Комплексна програма реалізації містобудівної політики на 2019-2020 роки». Таким чином, проектними рішеннями передбачено створення сприятливих умов для забезпечення сумісності різних видів використання територій, що дозволить у подальшому реалізувати комплексну забудову, яка стане логічним продовженням розвитку житлового масиву.
Більше того, представник відповідача наголосив про дотримання процедури прийняття спірного рішення.
Фонд державного майна України надав до суду пояснення, в яких зазначено, що при визначенні детальним планом території функціональної зони, не допускається зміна (уточнення) раніше визначених планом зонувань, водночас до затвердження оскаржуваного рішення нормативних документів - рішень щодо внесення змін до Генерального плану міста Києва на період до 2020 року не приймалось, зокрема щодо внесення змін до Генерального плану в частині зміни функціонального призначення в межах земельних ділянок 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044 з земель сільськогосподарського призначення на житлову забудову.
Додатково наголосив, що за Генеральним планом міста Києва на період до 2020 року на ділянці проектування житлового мікрорайону передбачалася зокрема подальша експлуатація тепличного господарства Агрокомбінату "Пуща-Водиця", здебільшого для ведення сільськогосподарської діяльності та організації комунально-складської території.
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав до суду пояснення, в яких наголосив, що оскаржуване рішення відповідача є законним та прийнятим з урахуванням вимог чинного законодавства, натомість позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, у тому числі зважаючи на відсутність порушеного права позивача у спірних правовідносинах.
ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща Водиця" надано до суду пояснення, в яких наголошено, що посилання позивача на те, що детальний план території змінює цільове призначення є необґрунтованими та помилковими.
ТОВ" ДАТОЛІТ" надано до суду пояснення та заперечення на пояснення позивача, в яких зазначено, що переважна частина зауважень до спірного ДПТ суперечила нормам чинного законодавства, а тому не були враховані. Крім того вказано проведення громадських слухань у відповідності до вимог Закону № 3038-VI та Порядку № 555. Відтак, товариство підсумовує про необґрунтованість позовних вимог, які не підлягають задоволенню.
Дядюк О. надав до суду пояснення, в яких зазначено, що, згідно чинного Генерального плану міста Києва спірні території є територіями земель сільськогосподарського призначення, а тому оскаржуваний Детальний план території не уточнює чинний Генеральний план міста Києва, а повністю йому суперечить.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 01.08.2024 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 30.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 26.10.2022 скасовано. Справу № 640/25171/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення судів та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав наступне :
"... функціональне призначення земельної ділянки - це вид її використання, визначений містобудівною документацією. У документах на земельну ділянку воно не зазначається. Функціональне призначення території повинно встановлюватись планом зонування або детальним планом території, проте не повинно суперечити генеральному плану населеного пункту.
Проте судами попередніх інстанцій не надано оцінки чинному Генеральному плану міста Києва, не співставлено відповідність останньому включення до оскаржуваного ДПТ земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044 з функціональним призначенням для громадсько-житлової забудови…
… колегія суддів посилання на перелічені Стратегію та Програму, схвалені рішеннями Київської міської ради від 15.12.2011 № 824/7060 та від 13.11.2013 № 518/10006 відхиляє, оскільки зазначеними рішеннями схвалено основні положення концепції стратегічного розвитку міста Києва як основу для розробки Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року та доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити розробку Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року та подання його на затвердження Київської міської ради.
Ці документи є проміжними, спрямованими на розробку генерального плану, але не є містобудівними документами, які рівнозначні чинному Генеральному плану…
Суд апеляційної інстанцій послався на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 16.06.2020 № 711-ІХ, яким внесено зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» доповнивши п. 6-3…
Проте колегія суддів не приймає посилання на вказану норму, оскільки в місті Києві наявний чинний Генеральний план міста Києва до 2020 року, а детальний план території розробляється на його підставі та не може йому суперечити…
В межах розгляду цієї справи слід зазначити про те, що функціональне призначення території не є тотожним поняттю цільового призначенні земельної ділянки, а стосується визначення організації, призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, тощо та може стосуватись декількох земельних ділянок. Тому визначення функціонального призначення території в оскаржуваному ДПТ не означає зміни цільового призначення земельних ділянок, включених до нього, яке, водночас, має відбуватись у порядку, передбаченому чинним земельним законодавством на підставі проектів землеустрою щодо їх відведення. Проте детальний план території повинен відповідати положенням генерального плану, а не суперечити йому.
… колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що влаштування буферного парку «Берізка Шевченка» на частині 114 кварталу лісу відповідно до Детального плану території не змінює функціонального призначення вказаної зони, відповідно доводи позивача щодо порушення законодавства у зазначеній частині є помилковими…
Позивач в позовній заяві, апеляційній та касаційній скаргах неодноразово звертає увагу, що відповідачем при затвердженні спірного ДПТ проведено громадські слухання неналежним чином, проігноровано обставини щодо зауважень громадськості під час його розгляду, зокрема, щодо невідповідності діючому Генеральному плану міста Києва, відсутності соціальної інфраструктури (шкіл, дитячих садочків, закладів охорони здоров'я тощо), нестворення погоджувальної комісії для розгляду спірних питань, які виникли при проведенні громадських слухань.
Вказаним доводам судами не надано оцінки.
Позивач в касаційній скарзі вказує, що оскаржуваний ДПТ не містить погоджень усіх органів виконавчої влади та зацікавлених осіб, зокрема, відсутні погодження від ТОВ «Оператор ГТС України», яке з 1 січня 2020 року є сертифікованим оператором газотранспортної системи України. Зазначає, що територія, на яку розроблено ДПТ частково знаходиться в охоронній зоні магістральних газопроводів.
Проте колегія суддів звертає увагу, що ні під час розгляду справи судами першої чи апеляційної інстанції позивач цей довід не наводив, а тому судові рішення в цій частині не можуть бути предметом касаційного перегляду…
Зазначені вище обставини свідчать про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що призвело до передчасних висновків про законність оскаржуваного у справі рішення органу місцевого самоврядування…
Під час нового розгляду судам необхідно надати оцінку правомірності включенню земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044 до спірного детального плану території з функціональним призначенням території як землі громадсько-житлової забудови та відповідності оскаржуваного ДПТ Генеральному плану м. Києва. Також встановити чи проведені громадські слухання відповідають статті 21 Закону №3038-VI та Порядку № 555…"
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 прийнято справу до провадження та визначено здійснювати розгляд справи суддею Лисенко В.І. за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Київської міської ради (ІІ сесії ІХ скликання) від 10.06.2021 № 1455/1496 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва» затверджено детальний план території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва (далі - Детальний план території).
З витягу зі стенограми пленарного засідання 10.06.2021 вбачається, що Департаментом проведено процедури: громадське обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; громадське обговорення проекту Детального плану; консультації з державними органами влади; консультації з управлінням екології та природних ресурсів, Департаментом охорони здоров'я, Міністерством енергетики та захисту довкілля України, з Міністерством охорони здоров'я; громадські слухання Детального плану. Результати розгляду пропозицій громадськості, довідка про громадське обговорення, довідки про проведення консультацій з державними органами оприлюднено на сайті Департаменту, про що розміщені відповідні повідомлення у друкованих засобах масової інформації - газетах «Хрещатик Київ» та «Голос України». Проект Детального плану також розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Департаменті.
Проект Детального плану опубліковано на офіційному сайті Департаменту, а також у друкованих засобах масової інформації - газетах «Хрещатик Київ» № 68 (5347) від 22-23.10.2020 та «Голос України» № 195 (7452) від 23.10.2020.
За результатами розгляду пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб до проекту Детального плану (громадське обговорення з 17.12.2019 по 27.01.2020, громадські слухання 14.01.2021) зауваження та пропозиції громадськості (у тому числі, позивача) були розглянуті, а також враховані (повністю, частково) або обґрунтовано відхилені.
За результатами громадського обговорення складена довідка, якою також підтверджено розгляд та врахування (повністю, частково) пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб до проекту Детального плану.
Довідку громадського обговорення було опубліковано на офіційному сайті Департаменту, про що розміщено повідомлення в друкованих засобах масової інформації - газетах «Хрещатик Київ» № 68 (5347) від 22-23.10.2020 та «Голос України» № 195 (7452) від 23.10.2020.
Відповідно до протоколу засідання секції архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури м. Києва від 21.12.2020 у справі №007-а-19 ухвалено рекомендувати проект Детального плану до затвердження у відповідності до повноважень міської ради з урахуванням зауважень і рекомендацій.
Головне управління ДСНС України у м. Києві щодо надання висновку до проекту Детального плану не заперечувало проти застосування містобудівної документації, при умові дотримання вимог державних будівельних норм та вимог містобудівного законодавства.
Департамент охорони культурної спадщини щодо погодження Детального плану повідомив, що рекомендує його для подальшого розгляду і погодження у встановленому порядку.
Департамент земельних ресурсів зауважень до проекту Детального плану не мав.
Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначило, що не заперечує щодо подальшого розгляду та опрацювання на засіданні архітектурно-містобудівної ради матеріалів проекту Детального плану.
Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо розгляду проекту Детального плану, враховуючи перенавантаження існуючої мережі закладів освіти та прогнозоване збільшення кількості населення, наполягав на необхідності будівництва нових закладів освіти для забезпечення потреб мешканців мікрорайону місцями в загальноосвітніх та дошкільних закладах освіти.
Управління патрульної поліції у м. Києві інформувало Департамент про погодження проекту Детального плану в частині дотримання вимог правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
За результатом консультацій з органами виконавчої влади у процесі стратегічної екологічної оцінки Детального плану складено довідку, якою підтверджено врахування (повне/часткове) пропозицій та зауважень відповідних органів, або обґрунтоване їх відхилення. Зазначену довідку опубліковано на офіційному сайті Департаменту, про що розміщено повідомлення в друкованих засобах масової інформації - газетах «Хрещатик Київ» № 68 (5347) від 22-23.10. 2020 та «Голос України» № 195 (7452) від 23.10.2020.
Листом від 16.04.2021 № 032/04 Приватне підприємство «АРГ», як розробник проекту Детального плану, повідомило Департамент, що зауваження та пропозиції, які надійшли під час громадських слухань, опрацьовані та повністю враховані у містобудівній документації.
Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану опублікована в газеті «Голос України» № 246 (7001) від 21.12.2018, в газеті «Хрещатик» № 139 (5190) від 21.12.2018 та на сайті Департаменту.
Громадські слухання були проведені 14.01.2020 за участі 373 зареєстрованих учасників, за результатом яких складено протокол щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту Детального плану.
Згідно листа Департаменту містобудування та архітектури м. Києва від 28.09.2021 № 055-22776 позивачу повідомлено, що містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів нового будівництва в межах земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0044 протягом 2013-2021 років не видавалися.
Листом Департаменту земельних ресурсів від 28.09.2021 № 0570202/2-26824 позивачу повідомлено, що земельні ділянки: 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:137:0010 надані у постійне користування ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» для ведення сільськогосподарської діяльності; земельна ділянка 8000000000:78:137:0044, - перебуває у постійному користуванні ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» з цільовим призначенням: для влаштування та подальшої експлуатації пасіки.
Листом від 30.09.2021 № 055-232777 Департамент повідомив позивача, що відповідно до проектних рішень ДПТ земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:78:137:0005 віднесена до території комунальних підприємств; 8000000000:78:137:0010 віднесена до території громадської забудови, багатоквартирної забудови, закладів освіти, комунальних підприємств, інженерної інфраструктури, зелених насаджень спеціального призначення; 8000000000:78:137:0044 віднесена до території багатоквартирної забудови, комунальних підприємств та зелених насаджень спеціального призначення.
Вважаючи рішення Київської міської ради від 10.06.2021 № 1455/1496 протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 140, статтею 144 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною першою статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 42 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частиною першою статті 1 Закону № 3038-VI визначено, що детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (п. 3).
Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (п. 7).
Частинами першою, третьою статті 16 Закону №3038-VI встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Частиною першою статті 17 цього Закону визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту.
План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Згідно зі статтею 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (частина перша).
Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України, та державних і регіональних інтересів.
Затвердження детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (частина друга).
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території (частина третя).
Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Частиною п'ятою статті 19 Закону № 3038-VI встановлено, що детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Згідно з частиною шостою статті 19 Закону № 3038-VI склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування (частина сьома статті 19).
Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.
Детальний план території в межах населеного пункту щодо земель державної власності, що підлягають передачі в оренду для цілей здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, розглядається і затверджується відповідною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. У такому разі фінансування робіт з розробки детального плану території може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим або коштів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління концесієдавця, державного партнера, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується протягом 30 днів з дня його подання (частина восьма статті 19).
Детальний план території не підлягає експертизі (частина дев'ята статті 19).
Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території (частина десята статті 19).
Відповідно до пункту 1.1 ДБН Б. 1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.09.1997 №164, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території. Генеральний план міста, селища є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.
Пунктами 4.1 та 4.2 ДБН Б.1.1-14.2012 «Склад та зміст детального плану території», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 № 107 передбачено, що детальний план розробляється з метою уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району, при цьому розроблення детального плану на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, здійснюється на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.
Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави суду дійти висновку, що генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі Генерального плану території та не можуть йому суперечити.
Отже, генеральний план передбачає розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання. Водночас детальний план визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Вказана правова позиція сформована та застосована Верховним Судом у постановах від 19.10.2021 у справі №369/9375/17, від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17, від 15.04.2020 у справі №702/1384/16-а, від 11.11.2020 у справі №191/1169/16-а, від 30.09.2021 у справі №320/1030/19, від 22.11.2022 у справі № 826/3497/18, від 14.12.2022 у справі № 640/28978/20.
Якщо ж на момент розроблення і затвердження детальних планів території вже існує зонінг у складі генерального плану або як окрема містобудівна документація, то у такому випадку детальний план території повинен відповідати плану зонування, враховувати його положення і йому не суперечити, що узгоджується з приписами пунктів 4.1 та 4.2 ДБН Б.1.1-14.2012 «Склад та зміст детального плану території».
Тому, враховуючи зміст вищенаведеного правового регулювання, суд вважає, що усі ці норми введено законодавцем з тією метою, щоб під час розроблення і затвердження різних видів містобудівної документації на місцевому рівні між ними не виникало невідповідності та суперечностей, забезпечувались сталий розвиток, планування, забудова та інше використання територій відповідно до вимог законодавства з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частини другої, четвертої статті 24 Закону № 3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Генеральний план населеного пункту у відповідності до приписів статті 17 Закону № 3038-VI не містить функціонального призначення територій населеного пункту, а призначений для довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Завданням генплану є не тільки сприяння розвитку населеного пункту, а й максимальне збереження цінних рис й особливостей існуючої забудови, історичних та археологічних пам'яток, особливо цінних ділянок природи. Саме генеральний план є тим документом, що гармонізує відносини між існуючими і новими територіями, позначає ті об'єкти і мережі, що повинні бути збудовані для існуючих територій.
Водночас функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної зони визначаються планом зонування та/або детальним планом території.
Визначення функціонального призначення земельної ділянки наведене в ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», згідно якого це використання території за переважними функціями (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією, та наявність інших супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.
Цільове призначення земельної ділянки - це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства.
Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Таким чином, норми Закону № 3038-VI також передбачають обов'язковість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням навіть в разі встановлення нового функціонального призначення, якщо це відбулося вже після набуття права власності на землю.
Верховний Суд у постановах від 02.12.2021 у справі № 640/23893/19 та від 13.04.2022 у справі №826/1754/18 вже звертав увагу на той факт, що "цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)" в розумінні Земельного кодексу України та "функціональне призначення території" в розумінні Генерального плану м. Києва, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки в межах певної функціональної території міста Києва, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом м. Києва, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок.
Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.
За змістом статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Отже, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.
Отже, функціональне призначення земельної ділянки - це вид її використання, визначений містобудівною документацією. У документах на земельну ділянку воно не зазначається. Функціональне призначення території повинно встановлюватись планом зонування або детальним планом території, проте не повинно суперечити генеральному плану населеного пункту.
Враховуючи вищевикладені норми законодавства, суд вказує, що Генеральний план міста Києва на період до 2020 року є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно зі статтею 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Разом з цим, Детальний план території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м. Києва, затверджений оскаржуваним рішенням, грубо суперечить нормам Генерального плану міста Києва на період до 2020 року, і не уточнює територію, а по суті змінює цільове призначення, що є грубим порушенням законодавчих норм.
Крім того, вказаний Детальний план території є таким, що протиправно розроблений на підставі проекту Генерального плану 2025 року, оскільки не відповідає положенням чинного Генерального плану міста Києва на період до 2020 року з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням від 10.06.2021 відповідач затвердив детальний план території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м.Києва, до якого входять земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044.
Згідно з оскаржуваним ДПТ функціональне призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:137:0005 визначене як території комунальних підприємств, ділянки з номером 8000000000:78:137:0010 - як території громадської забудови, багатоквартирної забудови, закладів освіти, комунальних підприємств, інженерної інфраструктури, зелених насаджень спеціального призначення, а ділянки 8000000000:78:137:0044 - як території багатоквартирної забудови, комунальних підприємств та зелених насаджень спеціального призначення
Водночас згідно даних Публічної кадастрової карти перелічені земельні ділянки мають цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.
Крім того, згідно Генерального плану міста Києва до 2020 року земельні ділянки, з кадастровими номерами: 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:135:0044 є землями сільськогосподарського призначення. Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:137:0005 згідно з графічних матеріалів Генерального плану міста Києва до 2020 року має функціональне призначення - комунально-складські землі, хоча за відкритими кадастровими відомостями вид використання як і цільове призначення відповідає вказаним вище земельним ділянкам - для іншого сільськогосподарського призначення.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:135:0044, які припадають в зону цього детального плану території, знаходяться у постійному користуванні Агрокомбінату «Пуща-Водиця» та мають цільове призначення «для іншого сільськогосподарського призначення», що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 серпня 2021 року №272556950 та №272393004 та з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (інформація від 16:58 01.09.2021 р).
Вказані обставини, зокрема, відповідають чинному Генеральному плану міста Києва на період до 2020 року, згідно з яким земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:135:0044 мають цільове призначення : 01.13. Для іншого сільськогосподарського призначення. Для ведення сільськогосподарської діяльності. Для влаштування та подальшої експлуатації пасіки.
Суд звертає увагу, що, згідно з абзацом 2 частини другої статті 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
За результатами касаційного перегляду даної справи Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2024 року вказав, що норми Закону № 3038-VI також передбачають обов'язковість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Враховуючи вищевикладене, оспорюваним детальним планом території протиправно визначено проектну пропозицію по зміні функціонального призначення вищевказаних земельних ділянок з сільськогосподарської на таку, що належить до громадсько-житлової забудови, оскільки вказані дії є такими, що суперечать положенням Генерального плану міста Києва на період до 2020 року через невідповідність таких змін цільовому призначенню земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:135:0044, у вигляді 01.13. Для іншого сільськогосподарського призначення, зміни, Для ведення сільськогосподарської діяльності. Для влаштування та подальшої експлуатації пасіки.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, посилання відповідача на рішення Київської міської ради від 15.12.2011 №824/7060, яким затверджено Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, та на рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві», яким затверджено Програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві суд не приймає до уваги, оскільки зазначеними рішеннями схвалено основні положення концепції стратегічного розвитку міста Києва як основу для розробки Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року та доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити розробку Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року та подання його на затвердження Київської міської ради. Вказані документи є проміжними, спрямованими на розробку генерального плану, але не є містобудівними документами, які рівнозначні чинному Генеральному плану.
Зазначена позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 04.09.2019 у справі № 826/13852/17.
Більше того, відповідно до Протоколу засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 21 грудня 2020 року у справі № 007-а-19 при Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), де розглядався проєкт детального плану території в межах вулиць Юлія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м. Києва, зазначається що проєкт цього детального плану території має розбіжності з положеннями діючого генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2020 року.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що передбачена у детальному плані території в межах вулиць Юлія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м. Києва, затвердженого оскаржуваним рішенням, зміна функціонального призначення території є таким, що суперечить Генеральному плану міста Києва на період до 2020 року.
Інші доводи відповідача не спростовують вищевикладені висновки суду, оскільки в місті Києві наявний чинний Генеральний план міста Києва до 2020 року, а детальний план території має розроблятися на його підставі та не може йому суперечити, чого відповідачем доведено не було.
Стосовно обставин, пов'язаних з громадським обговоренням Детального плану території, суд вказує наступне.
Згідно з статті 21 Закону №3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
Замовники містобудівної документації зобов'язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.
На виконання вимог частини десятої статті 21 Закону №3038-VI Урядом України затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555; далі - Порядок №555).
Відповідно змісту п.п. 1 та 2 Порядку №555, цей Порядок визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).
Проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
Тобто, ст. 21 вказаного Закону та Порядком № 555 передбачено проведення громадських слухань на різних стадіях розробки та затвердження детального плану території: відповідно до вимог цього Закону, громадським слуханням в обов?язковому порядку підлягають вже розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації, а Порядок № 555 врегульовує проведення громадських слухань під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 21 згаданого Закону та абзацу 3 п. 3 Порядку № 555, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов?язані забезпечити оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості.
Згідно з ч. 4 ст. 21 цього Закону, оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніше як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.
Пунктом 4 Порядку № 555 визначено, що оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніше як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Разом з тим, згідно опублікованих матеріалів розробником та Київською міською радою, громадські слухання щодо проекту детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка , Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м. Києва відбувалися 14 січня 2020 року що закріплено Протоколом громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка , Михайла Майорова , північної та західної межі лісу в Оболонському районі м. Києва.
Суд звертає увагу, що на вказаних вище громадських слуханнях присутні особи не підтримали будь-яку редакцію проекту детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка , Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м. Києва, що закріплено додатками до протоколу.
Крім того, хід громадських обговорень зафіксовано в Довідці про громадське обговорення про результати розгляду та врахування пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських обговорень з 17 грудня 2019 року по 27 січня 2020 року проекту Детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова ( П. Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м. Києва, що розміщення в публічному доступі разом з іншими матеріалами оспорюваного детального плану.
3 даної довідки вбачається, що значна кількість зауважень присутніх не була врахована відповідачем без належного обгрунтування.
Водночас 27 січня 2020 року в актовій залі середньої школи № 9 по проспекту Маршала Рокоссовського, 5 у м.Києві відбулася презентація проекту детального плану території мешканцям Мінського масиву та Оболонського району народним депутатом України Гуріним Дмитром Олександровичем (зафіксовано в матеріалах організації "Чесно" за посиланням: https://www.chesno.org/post/37991). На цих зборах громада також не підтримала проект детального плану території.
Це є порушенням зазначених вище норм законодавства.
Крім цього, проєкт детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м. Києва змінювався декілька разів з моменту проведення громадських слухань від 14 січня 2020 року, а громадських слухань щодо остаточної версії детального плану території, де б громада схвалила такий проект не проведено.
Також відповідачем не надано доказів врахування при складанні детального плану території питань, пов'язаних з соціальної інфраструктури, оскільки відсутні відомості про суб'єктів будівництва дитячих садочків, шкіл, амбулаторій тощо.
Крім того, з листа від 02 січня 2020 року №05-4/27 Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві «Про надання пропозицій до проекту ДПТ» вбачається, що реалізація рішень детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м. Києва передбачає багатоквартирну забудову двосекційними та точковими будинками. Показник граничної щільності населення складає 465 осіб/га, що підвищений відповідно до можливості передбаченої ДБН 2.2-12:2019 «Планування і забудова населених пунктів» для крупних та найкрупніших міст.
Листом від 31 березня 2020 року №063-1910 Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про розгляд проекту детального плану території» визначено, що в межах проектної території категорично не вистачає закладів освіти, а функціонуючі дитячі садочки і школи переповнені.
Зазначені порушення, що мають місце при розробці та затвердженні згаданого детального плану територій, також зазначені в листі від 25 червня 2021 року №7/14.4.1/9234-21 Міністерства розвитку громад та територій України.
Згідно з графічних матеріалів чинного Генерального плану міста Києва на період до 2020 року функціональне призначення земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:135:0044 є сільськогосподарські території та частково комунально-складські. Тобто, вказані земельні ділянки жодним чином не належать до категорії земель за функціональним призначенням - території виробничої промисловості.
На громадських слуханнях оскаржуваного Детального плану території, проведених відповідачем 14.01.2020, було визначено, що вказаний ДПТ не відповідає чинному Генеральному плану міста Києва до 2020 року, а також відповідачем не створено погоджувальної комісії для розгляду спірних питань
Таким чином, суд дійшов до висновку про невідповідність чинному Генеральному плану міста Києва, спірного детального плану території через не врегулювання питань, пов'язаних із соціальною інфраструктурою (шкіл, дитячих садочків, закладів охорони здоров'я тощо), не створення погоджувальної комісії для розгляду спірних питань, які виникли при проведенні громадських слухань.
Стосовно відсутності при складанні оскаржуваного ДПТ погоджень усіх органів виконавчої влади та зацікавлених осіб, а також від ТОВ «Оператор ГТС України» суд вказує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, територія спірного Детального плану території частково знаходиться в охоронній зоні магістральних газопроводів: «Тула-Шостка-Київ Ду-500мм, Ру-5,5МПа», «Тула-Шостка-Київ Ду-700мм, Ру-5,5МПа» та газорозподільчої станції ГРС-9 з вихідним газопроводом високого тиску «Київ-Брянськ Ду-500мм Ру-1,2МПа».
Вихідними даними для розроблення спірного Детального плану території слугували, зокрема, інформація Боярського ЛВУМГ філії УМГ Київтрансгаз УМГ «Київтрансгаз». Дана інформація відображена в листі зазначеної організації від 03.10.2018 №2407 ВИХ-18-1605, де відсутнє погодження з плануваннями спірного Детального плану території, а виключно вказано перелік існуючих в межах розробки детального плану газопроводів та зазначені обмеження їх захисних зон.
Водночас, згідно з листа ТОВ «Оператор ГТС України» від 30.11.2022 №ТОВВИХ-22-12031 жоден з уповноважених суб?єктів розробки Детального плану території не звертався до нього, а також капітальний ремонт, перенесення (винесення) реконструкція вказаних вище газових трубопроводів не потребується і не передбачена.
Разом з тим, згідно з графічних матеріалів спірного Детального плану території, які є в матеріалах справи, вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин один з газопроводів проходить по земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:137:0010, площею 29,7449 га, де запланована житлова забудова, натомість згідно з проєктних положень спірного Детального плану території, заплановано винесення газопроводу високого тиску Ду-500мм на етап 3-7 років.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України. А згідно з частини 2 ст. 73 Земельного кодексу України уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 №1747 «Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів» розмір охоронної зони для газорозподільних станцій становить 175 м.
Саме тому, проєктування житлової та іншої забудови по спірному Детальному плану території є протиправним.
Водночас, згідно з графічних матеріалів діючого Генерального плану міста Києва на період до 2020 року функціональне призначення вказаних земельних ділянок - сільськогосподарської території та частково комунально-складські. Ці ділянки ніяк не належать до такої категорії земель за функціональним призначенням, як «території виробничої промисловості».
Крім того, позивачем направлено запит від 20.11.2024 до ТОВ «Оператор ГТС України» щодо отримання інформації про погодження спірного Детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м. Києва усіх зацікавлених осіб на етапі його розробки та затвердження.
У відповідь на вказаний запит, ТОВ «Оператор ГТС України» листом від 26.11.2024 №ТОВВИХ-24-18203 зазначив, що звернень ПП "АРГ" або Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ТОВ "Оператор ГТС України" у період до 10 червня 2021 року з питань щодо надання дозволу на перенесення, ремонт тощо вказаних вище магістральних газопроводів в межах визначеної вище території, не надходило.
Крім того, вказаною відповіддю на запит позивача, ТОВ "Оператор ГТС України" повідомило, що ТОВ "Оператор ГТС України" не планує реконструкцію, капітальний ремонт та перенесення вищезазначених магістральних газопроводів в межах визначеної вище території.
Разом з тим, згідно з графічних матеріалів спірного Детального плану території, які є в матеріалах справи, вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин один з газопроводів проходить по земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:137:0010, площею 29,7449 га, де запланована житлова забудова, натомість згідно з проєктних положень спірного Детального плану території, заплановано винесення газопроводу високого тиску Ду-500 мм на етап 3-7 років.
Як вже зазначалось вище, відповідно до статті 7 Закону України «Про трубопровідний транспорт», магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України. А згідно з частини 2 ст. 73 Земельного кодексу України уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Відтак, суд вказує, що розробнику необхідно було отримати погодження на проєктування виносу згаданого газопроводу у його оператора, або врахувати у проєкті (лише при узгодженості з чинним Генеральним планом на період до 2020 року) наявне розміщення цих газопроводів. Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема, з спірного Детального плану території, вбачається відсутність будь-яких погоджень з виносу газопроводу.
Вищевказані правові висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.12.2021 по справі № 380/142/20, якою наголошено на необхідності узгодження з боку зацікавлених осіб для уникнення необізнаності громадськості про позицію уповноважених з цих питань органів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що спірний Детальний план території не містить відомостей про погодження усіх зацікавлених осіб, зокрема, від товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України», яке з 01.01.2020 (до прийняття оскаржуваного рішення КМР від 10.06.2021) є сертифікованим оператором газотранспортної системи України.
Крім того, суд зазначає про встановлені недоліки оформлення оскаржуваного рішення Київської міської ради від 10.06.2021 № 1455/1496 з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 44 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київради від 7 липня 2016 року № 579/579, якщо рішення Київради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття не зупинене Київським міським головою, рішення протягом двадцяти днів з моменту його прийняття Київрадою підписується Київським міським головою та оприлюднюється не пізніше тридцяти днів з моменту його прийняття на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua).
Водночас, як встановлено судом, станом на 05 липня 2021 року оскаржуване рішення не було опубліковане на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua), чим порушено норми його прийняття та додатково до вищевказаного обґрунтовує його протиправність і вказує на наявність підстави для його скасування.
Суд звертає увагу, що про порушення зазначеного Регламенту Київської міської ради свідчить відомості з листа від 02.07.2021 № 225-КР-2851, адресованому народному депутату України Безуглій М.В. , в якій Київська міська рада зазначила, що наразі (тобто станом на 02.07.2021) рішення «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка , Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва» оформлюється відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579, та буде передано на підпис Київському міському голові.
Тобто, враховуючи те, що відповідач визнав, що станом на 02.07.2021 не було прийнято оскаржуване рішення, а також те, що 3 та 4 липня 2021 року припадають на вихідні дні, суд дійшов до висновку про порушення відповідачем Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київради від 7 липня 2016 року № 579/579, при прийнятті оскаржуваного рішення.
Таким чином, оскаржуване рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не відповідає критеріям правомірності, відтак наявні підстави для його скасування.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Отже, відповідачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, як того вимагає від сторін приписи частини першої статті 77 КАС України.
За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Враховуючи встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 10.06.2021 № 1455/1496 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка , Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва».
Відтак, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн, що документально підтверджується платіжною квитанцією від 31.08.2021 № 1064401283.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Київської міської ради у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 908,00 грн.
Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв'язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 10.06.2021 №1455/1496 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка , Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (код ЄДРПОУ - 22883141, вул.Хрещатик, буд.36, м.Київ, 01044) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 травня 2025 р.