про відмову у розгляді справи за правилами загального позовного провадження
07 травня 2025 року Київ № 640/23553/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши заяву позивача про розгляд справи за правилами загального провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Офісу Генерального Прокурора в особі Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, (далі - відповідач-1), Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач-2).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021 відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи за наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 15 липня 2021 року № 135дп-21 «Про накладення на начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 02 серпня 2021 року № 1939к про звільнення начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області з дня ухвалення судового рішення;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області;
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків прокурора Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року № 143 про призначення службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування стосовно начальника Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 04 січня 2021 року та затвердженого керівником Дніпропетровської обласної прокуратури від 04 січня 2021 року.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 адміністративну справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивачем подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального провадження, яка мотивована тим, що останній оскаржує, у тому числі, наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 02.08.2021 №1939к, про звільнення з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», (тобто підстави звільнення з публічної служби особи, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне становище), то така справа не підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Таким чином, рішення по даній справі має важливе для позивача значення, у зв'язку з тим, що його звільнено з роботи на якій він працював більше 8 років, раніше на мав дисциплінарних стягнень та зауважень в роботі, його позитивна робота відзначалась керівництвом, його призначали на керівні посади. Вказує, що є одиноким батьком двох малолітніх дітей, а позивача та його дітей позбавлено засобів до існування.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив з такого.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із частинами першою-третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. (частина перша статті 260 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Позивач у своїй заяві не довів, що розгляд справи необхідно здійснювати саме за правилами загального провадження.
Суд зазначає, що заява без посилання на те, чому саме ця справа має важливе значення для відповідача або надання усних пояснень по суті спору зумовлює необхідність розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідача у поданій заяві не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи у судовому засіданні з викликом учасників.
При цьому, суд звертає увагу на те, що сторони не позбавлені можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.
За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір не відноситься до категорії справ, які необхідно розглядати лише в порядку загального провадження, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У зв'язку із чим заяву про розгляд справи в судовому засіданні також належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд
У задоволенні заяви позивача про розгляд справи за правилами загального провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Я.В. Горобцова