ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" травня 2025 р. справа № 640/37512/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач 2) про:
визнання діяльності Міністерства оборони України щодо розгляду скарги протиправною;
зобов'язати Міністерство оборони України розглянути скаргу позивача у відповідності до вимог статей 7, 15, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян» та надати на нього відповідь за підписом керівника відповідача у строк, визначений законом;
визнати діяльність Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду скарги позивача протиправною.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Міністерством оборони України в порушення вимог статей 8, 19, 21, 40 Конституції України, статей 15, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян», не розглянуто по суті його звернення, зареєстроване 10.06.2021 засобами «Урядового контактного центру» 1545, у зв'язку з чим Міністерством оборони України не забезпечено поновлення порушених прав на соціальний захист, відповідь у встановлений строк на звернення не надано, що є порушенням конституційного права на звернення громадян.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №640/37512/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/38778/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/38778/21 зареєстрована 04.03.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025, справу №640/37512/21 передано судді Кафарському В.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/37512/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
25.03.2025 представник Міністерства оборони України через систему «Електронний суд» скерував суду відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти позову. Зокрема, представник відповідача, з посиланням на Закон України «Про звернення громадян», Інструкцію про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.2017 №94/29962, наголосив, що відповідь позивачу надано у строки, встановлені законом, та уповноваженою на те особою, враховуючи, що до скарги від 10.06.2021 позивачем не додано документальне підтвердження заявленого ним статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, що відповідно не дало можливості ідентифікувати його як особу з інвалідністю внаслідок війни. У зв'язку з цим, організація опрацювання скарги Позивача від 10.06.2021 здійснювалась на загальних підставах (а.с. 69-71).
02.04.2025 від Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 через систему «Електронний суд» також подано відзив на позовну заяву, у якому викладені заперечення на позовну заяву, аналогічні тим, які містяться у відзиві Міністерства оборони України (а.с. 105-107).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.
ОСОБА_1 згідно з посвідченням серія НОМЕР_2 є особою з інвалідністю внаслідок війни та, відповідно, має права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни (а.с. 7).
Крім того, позивач згідно посвідчення серії НОМЕР_3 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 7).
Як зазначає позивач, він неодноразово звертався на Урядову гарячу лінію 1545 зі зверненням щодо порушення його прав та соціальних гарантій в сфері житлового забезпечення.
Зокрема, 10.06.2021 ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю внаслідок війни, звернувся засобами «Урядового контактного центру» 1545 до Міністра оборони України зі скаргою (реєстраційна картка звернення №ГР-12646646), у якій вказував на тривалі порушення його прав щодо забезпечення житлом, зокрема, права на соціальний захист як особи з інвалідністю внаслідок війни згідно ст. 47 Конституції України, п. 8 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на отримання житла для постійного проживання. Наголошено з цього приводу на бездіяльності начальника Остерської КЕЧ району. У зв'язку із цим, позивач вимагав від відповідача 1 зобов'язати начальника Остерської КЕЧ району відповісти на питання згідно переліку (а.с. 5-6).
Листом №370/2/5991 від 01.07.2021 т.в.о. начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 надано відповідь на звернення позивача від 10.06.2021 (а.с. 4).
Вважаючи, що Міністерство оборони України неналежно здійснило розгляд звернення, не надало відповіді на звернення за підписом Міністра оборони України, чим порушило вимоги статті 16 Закону України «Про звернення громадян», позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України, наданого їм статтею 40 Конституції України, права на звернення урегульовано Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96 (далі - Закон №393/96).
Частиною 1 статті 1 Закону №393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону №393/96, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
За змістом статті 14 Закону №393/96, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Відповідно до статті 15 Закону №393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Закону №393/96, скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Статтею 18 Закону №393/96-ВР визначено права громадянина при розгляді заяви чи скарги.
Так, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
В свою чергу, положення статті 19 Закону №393/96-ВР визначають обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Так, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Згідно із статтею 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Як вбачається з позовної заяви позивач оскаржує бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не розгляді його звернень у відповідності до вимог статті 16 Закону №393/96-ВР, оскільки відповідь надана не уповноваженою особою.
Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 №735 (далі - Інструкція №735), визначено порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначений порядок контролю за його дотриманням.
Згідно пункту 1 розділу I Інструкції №735, вона визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
Відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції №735, розгляд пропозицій (зауважень), заяв (клопотань), скарг і особистий прийом громадян є важливою ділянкою роботи органів військового управління, військових частин, дієвим засобом отримання інформації про недоліки в роботі цих органів, однією з форм зміцнення і розширення зв'язків з широкими верствами населення, участі в управлінні державними справами громадян України.
Згідно із пунктами 4, 6 розділу I Інструкції №735, у роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян потрібно забезпечувати кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням.
Усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
Відповідно до пункту 1 розділу III Інструкції №735, посадові особи органів військового управління, військових частин під час розгляду звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненні обставин, застосовувати інші заходи для об'єктивного вирішення поставлених автором звернення питань, з'ясовувати та приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись.
Згідно із пунктами 4, 5 розділу III Інструкції №735, термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі військового управління, військовій частині), до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день. Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється від дня їхньої реєстрації у структурному підрозділі Міністерства оборони України, відповідальному за організацію розгляду звернень громадян.
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини (пункт 7 розділу III Інструкції №735).
Розгляд звернень громадян, що надійшли на урядову телефонну «гарячу лінію», врегульовано розділом IV Інструкції №735.
Так, пунктом 1 розділу IV Інструкції №735 встановлено, що звернення громадян, що надходять від державної установи «Урядовий контактний центр» (далі - УКЦ), розглядаються відповідно до Порядку взаємодії органів виконавчої влади та державної установи «Урядовий контактний центр» із забезпечення оперативного реагування на звернення, що надходять на урядову «гарячу лінію» та Урядову телефонну довідку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 №898 (із змінами). Прийняття, реєстрацію та розгляд звернень громадян, які надійшли до Міністерства оборони України з урядової телефонної «гарячої лінії», з УКЦ, здійснює структурний підрозділ Міністерства оборони України, відповідальний за організацію розгляду звернень громадян.
З метою забезпечення оперативного розгляду звернень, що надійшли до Міністерства оборони України, визначається посадова особа на рівні заступника Міністра оборони України, відповідальна за взаємодію з УКЦ, а також посадові особи структурного підрозділу Міністерства оборони України, відповідального за організацію розгляду звернень громадян, які безпосередньо відповідають за розгляд звернень громадян, що надійшли з урядової телефонної «гарячої лінії». Відомості щодо посадових осіб, їх контактні телефони та електронні адреси подаються до УКЦ, який надає індивідуальні коди доступу до бази даних УКЦ (пункт 2 розділу IV Інструкції №735).
Для прийняття на розгляд звернень у Міністерстві оборони України створюється електронна база даних, в яку вноситься відповідна інформація. У разі коли питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції Міністерства оборони України, таке звернення не пізніше наступного дня переадресовується іншому органу виконавчої влади, про що вноситься до бази даних відповідна інформація (пункт 3 розділу IV Інструкції №735).
Звернення надсилається УКЦ до бази даних Міністерства оборони України у вигляді електронної реєстраційної картки, зміст якої визначено пунктом 4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади та державної установи «Урядовий контактний центр» із забезпечення оперативного реагування на звернення, що надходять на урядову «гарячу лінію» та Урядову телефонну довідку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 №898 (із змінами). Про прийняття звернення на розгляд до бази даних Міністерства оборони України вноситься відповідна інформація, але не пізніше двох робочих днів з моменту надходження звернення (пункт 4 розділу IV Інструкції №735).
Відповідно до приписів пунктів 5-8 розділу IV Інструкції №735, структурний підрозділ Міністерства оборони України, відповідальний за організацію розгляду звернень громадян, надсилає їх для надання відповідей по суті до структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, військових частин. Керівники органів військового управління, командири військових частин, яким надано відповідне доручення на розгляд звернення, забезпечують своєчасний та об'єктивний розгляд звернень. Якщо звернення не містить достатніх даних, необхідних для прийняття рішення, вживаються заходи для отримання додаткової інформації. Звернення, які не потребують додаткового вивчення, розглядаються протягом п'яти днів, а ті, що потребують додаткового вивчення, - протягом п'ятнадцяти днів після дня їх надходження. У разі якщо прийнято рішення про продовження строку розгляду звернень, про це в установленому порядку інформуються заявник, а також структурний підрозділ Міністерства оборони України, відповідальний за організацію розгляду звернень громадян, для внесення відповідної інформації до бази даних УКЦ. При цьому загальний строк розгляду звернення не може перевищувати 30 днів. Про результати розгляду звернень заявники інформуються у письмовій формі. Для оперативності дозволяється додаткове інформування заявника шляхом використання телефонного зв'язку.
Структурний підрозділ Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, інший орган військового управління, військова частина, відповідальні за розгляд звернення, направляють копію відповіді заявнику або скановану копію на електронну адресу до структурного підрозділу Міністерства оборони України, відповідального за організацію розгляду звернень громадян (пункт 9 розділу IV Інструкції №735).
Інформація про результати розгляду звернень вноситься до бази даних УКЦ структурного підрозділу Міністерства оборони України, відповідального за організацію розгляду звернень громадян, разом з копією листа в електронному вигляді, яким поінформовано заявника. Структурним підрозділом Міністерства оборони України, відповідальним за організацію розгляду звернень громадян, щотижня аналізується стан розгляду звернень, що надійшли з урядової телефонної «гарячої лінії», і доповідається Державному секретарю Міністерства оборони України, відповідальному за взаємодію з УКЦ (пункти 10-11 розділу IV Інструкції №735).
Отже, аналіз вказаних норм дає підстави зробити висновок, що структурний підрозділ Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, інший орган військового управління, військова частина, відповідальні за розгляд звернення можуть надавати відповідь заявнику або ж надавати або скановану копію на електронну адресу до структурного підрозділу Міністерства оборони України, відповідального за організацію розгляду звернень громадян, а інформація про результати розгляду звернень вноситься до бази даних УКЦ структурного підрозділу Міністерства оборони України, відповідального за організацію розгляду звернень громадян, разом з копією листа в електронному вигляді, яким поінформовано заявника.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом 3 групи і має права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 7).
Отже, звернення позивача мають розглядатись першими керівниками державних органів особисто.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідь на звернення позивача надано за підписом т.в.о. начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не першими керівниками Міністерства оброни України.
Таким чином, порушенні позивачем питання у зверненні хоча, можливо, і відносяться до компетенції Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же час, з урахуванням вимог статті 16 Закону №393/96-ВР, суд вважає, що відповідь на звернення мала бути надана за підписом перших керівників Міністерства оборони України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що належної відповіді Міністерством оборони України на звернення позивача надано не було.
З цього приводу суд відхиляє доводи відповідачів, що позивачем не додано документальне підтвердження заявленого ним статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки у профілі позивача в «Урядовому контактному центрі» 1545 вказано спеціальний стан «пенсіонер з числа військовослужбовців» і категорія «особа з інвалідністю внаслідок війни, учасник бойових дій, особа з інвалідністю ІІІ групи» (а.с. 32).
Більше того, суд вважає помилковими посилання відповідачів на абз. 6 ст. 16 Закону №393/96-ВР, згідно з яким до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, оскільки вказана норма стосується документів, які стосуються безпосередньо заявлених питань у скарзі, які потребують вирішення і надання на них відповіді уповноваженим органом. Натомість, позивач не ставив питання щодо вирішення його статусу. Відтак, такі доводи відповідачів містять ознаки надмірного формалізму, які не покликані на вирішення поставлених позивачем питань.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що у даному випадку має місце протиправна бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду скарги, а відтак, діяльність Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду скарги позивача також є протиправною, оскільки, як уже зазначено, розглядати її мав інший суб'єкт.
Отже, суд вважає наявними підстави для зобов'язання Міністерства оборони України розглянути скаргу позивача у відповідності до вимог статей 7, 15, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян» та надати на нього відповідь за підписом керівника відповідача у строк, визначений законом.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку позовні вимоги підлягають до задоволення.
Розподіл судових витрат згідно із ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168), Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду скарги та діяльність Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду скарги ОСОБА_1 протиправними.
Зобов'язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168) розглянути скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) у відповідності до вимог статей 7, 15, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян» та надати на нього відповідь за підписом керівника Міністерства оборони України у строк, визначений законом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
ОСОБА_1 та Міністерству оборони України рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.