09 травня 2025 року Справа № 280/3541/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Державної установи «Софіївська виправна колонія (№55)» (вул. Металістів, 1, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002; код ЄДРПОУ 08563501)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
та на виконання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
05.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи «Софіївська виправна колонія (№55)» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- поновити позивачу пропущений строк звернення до суду у цій справі;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Софіївська виправна колонія (№55)» щодо невиплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за період служби позивачу у розмірі 21257,92 грн.
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 21257,92 грн.
- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України, з огляду на наступне:
1. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зауважує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання поновлення на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст.122 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 визначила, що військова служба є різновидом публічної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно ( Порядок №178), який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (грошова компенсація).
Згідно із пунктом 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Отже, грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується після звільнення зі служби та на підставі заяви, речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю.
Так, Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 30.11.2020 у справі №480/3105/19, проаналізувавши законодавчі приписи та висновки Конституційного Суду України і Верховного Суду, дійшла висновку, що зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, висновується, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.
Чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Умовою для виникнення такого обов'язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.
Враховуючи визначену у постанові Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19, правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26.05.2021у справі №380/5093/20, від 30.08.2021 у справі №520/7668/20, від 12.10.2021 у справі №380/6200/20, від 23.06.2022у справі №540/2001/21 та від 14.12.2023 у справі №380/1785/21.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом встановлено, що позивач у період 22.08.2017 по 26.08.2024 проходив службу в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№55)».
Враховуючи, що з публічної служби позивача звільнено 26.08.2024 суд дійшов висновку, що початок перебігу строку звернення до суду із даною позовною заявою слід обраховувати саме з цієї дати, відтак кінцевою датою строку звернення до суду є 26.09.2024.
Натомість за вирішенням даного публічно-правового спору позивач звернувся через підсистему «Електронний суд» 05.05.2025, тобто з пропуском передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
У прохальній частині позовної заяви позивач представник позивача просить суд поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою, проте не наводить жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду та не зазначає жодних поважних підстав для поновлення такого строку.
Водночас, суд звертає увагу, що представником позивача у позовній заяві зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався після звільнення зі служби.
Більш того, з матеріалів позовної заяви вбачається, що у грудні 2024 року позивачем отримано лист Державної установи «Софіївська виправна колонія (№55)» №7/12-2376 від 26.12.2024, яким надано інформацію щодо речового майна та нарахування і виплати додаткової винагороди позивачу за період лютий 2022 - серпень 2022. Вказане не заперечується і представником позивача у позовній заяві.
Зазначені обставини свідчать, що достеменно відомо про порушення своїх прав позивачу стало відомо щонайменше у грудні 2024.
Разом із тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, яка ведеться в Запорізькому окружному адміністративному суді позивач 24.01.2025 (адміністративна справа №280/564/25) вже звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності Державної установи “Софіївська виправна колонія (№55)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 11.06.2022 та зобов'язання Державної установи “Софіївська виправна колонія (№55)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 11.06.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Крім того, суд зазначає, що отримання листа Південно-Східного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 12.02.2025 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання доплати до пенсії і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, у зв'язку із чим доводи представника позивача в цій частині є необґрунтованими.
При зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.
2. За змістом ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон України № 3674-VI).
Згідно з ч. 1 ст.3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, при зверненні до суду позивачу належало сплатити 968,96 грн (1% х 21257,92 = 212,57 грн (не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8) судового збору.
Натомість, в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем судового збору у розмірі, передбаченому частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI.
З наведених підстав позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 968,96грн.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Софіївська виправна колонія (№55)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом;
- докази сплати судового збору в розмірі ставки, встановленої статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (968,96грн).
Зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк супровідним листом з посиланням на номер справи.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Копію ухвали направити представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Садовий