09 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/4964/24
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівский м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівский м'ясокомбінат", в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівский м'ясокомбінат" 252270,06 грн заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що контролюючим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №0033097-1304-0624 від 02.12.2021. Однак, вказану вимогу неможливо виконати, оскільки на рахунках відповідача відсутні такі кошти, що і слугувало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення даного податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, а також встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.
Відповідачу надіслана ухвала про відкриття провадження та відповідно до довідки у справі вказана ухвала була доставлена в електронний кабінет відповідача 19.03.2024 (а.с.17).
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, про причини неподання відзиву не повідомив, тому суд, у відповідності до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що контролюючим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №0033097-1304-0624 від 02.12.2021 (а.с.10).
Керівником контролюючого органу було винесено рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу відповідача від 17.05.2023 №1528/06-30-13-05 (а.с.7).
З метою виконання рішення керівника від 17.05.2023 №1528/06-30-13-05, позивачем до банківських установ надсилались платіжні інструкції на суму податкового боргу, однак вони були повернуті контролюючому органу без виконання, відтак погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, не призводять до сплати податкового боргу (копії платіжних інструкцій а.с.4-6).
На підставі рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу відповідача від 03.07.2023 №2358/06-30-13-05 податковим керуючим, було проведено опис такого майна, за результатами якого складено акт опису майна від 03.07.2023 №412/06-30-13-05 у кількості одне найменування (а.с.9).
На вказане майно накладено заборону відчуження, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (номер витягу 337922742 від 04.07.2023) (а.с.11).
Для стягнення податкового боргу, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.
Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог статті 67 Конституції України підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За змістом пункту 41.4 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Відповідно до положень підпунктів 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, продаж майна, яке перебуває у податковій заставі, здійснюється у разі недостатності або відсутності коштів за результатами заходів, здійснених з метою стягнення податкового боргу шляхом списання грошових коштів, які перебувають у власності божника, зокрема на його банківських рахунках.
Обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом, наступні: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Такий правовий висновок сформовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.03.2023 у справі №440/11471/21.
Отже, Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати, в першу чергу, недостатність у такого платника грошових коштів готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.
Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 252270,06 грн з орендної плати з юридичних осіб, який у добровільному порядку не погашений.
Із повідомлень про повернення платіжних інструкцій від 25.07.2023 №180, від 23.11.2023 №35, від 25.07.2023 №179, від 08.12.2023 №427, від 25.07.2023 №178, від 08.12.2023 №428 щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський м'ясокомбінат" вбачається, що кошти, необхідні для забезпечення виконання таких інструкцій, на рахунках платника у банку відсутні.
Суд звертає увагу, що на виконання рішення позивач вчинив необхідні дії, спрямовані на погашення боргу за рахунок грошових коштів боржника, зокрема направляв платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) таких коштів до банківських установ, які були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на цих рахунках.
Таким чином, згідно з вимогами статті 95 Податкового кодексу України в разі недостатності коштів на рахунках платника податків контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.
Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Суд встановлено, що податковим керуючим здійснено опис майна відповідача, що підтверджується актом опису від 03.07.2023 №412/06-30-13-05.
При розгляді даної справи судом враховано висновки Верховного Суду у постанові від 28.03.2023 у справі №440/11471/21 та встановлено наявність усіх умов для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, зокрема: наявність у відповідача боргу зі сплати податків; сума заборгованості на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника є узгодженою; кошти на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків відсутні; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.
За встановлених обставин суд дійшов висновку надати Головному управлінню ДПС у Житомирській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський м'ясокомбінат" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно з вказаним актом опису.
А тому, враховуючи вищевикладене, належним способом захисту в даному випадку є саме надання дозволу Головному управлінню ДПС у Житомирській області на погашення податкового боргу в розмірі 252270,06 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський м'ясокомбінат" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно актом опису від 03.07.2023.
Згідно з нормами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівский м'ясокомбінат" (вул.Житомирська, 82, м.Бердичів, Житомирська обл., Бердичівський р-н, 13303, код ЄДРПОУ 00443430) про стягнення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Житомирській області на погашення податкового боргу в розмірі 252270,06 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський м'ясокомбінат" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна від 03.07.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
09.05.25