09 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/15989/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.08.2024 №213050008116 про відмову в переведенні з пенсії за віком, призначену згідно Закону № 1058-ІV, на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати пенсію за віком як державному службовцю, за нормами Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди з 24.05.1979 - 11.06.1981 - служба в Збройних силах СРСР; служби в митних органах з 12.12.1990 по 08.06.1995 та з 01.04.2004 по 18.07.2024, з дня подання заяви - 02.08.2024 року.
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплачений судовий збір.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що працював на митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі з 12 грудня 1990 року по 18.07.2024 року. 02.07.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено в переведенні на пенсію за віком, як державному службовцю, відповідно до Закону №889-VІІІ, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби. Позивач вказує, що на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» йому виповнилося 65 років, загальний стаж державної служби становив не менш як 20 років, у зв'язку з чим він має право на призначення пенсії за віком, а відмова відповідача є протиправною.
Ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачі у відзивах на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечили, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказали, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723 і пунктами 10, 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723 вік і страховий стаж. У зв'язку з відсутністю у позивача встановленого законом спеціального стажу роботи на зазначених посадах, прийнято рішення про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за Законом України «Про державну службу». Відповідач вважає, що ГУ ПФУ в Донецькій області діяло на підставі норм чинного законодавства України, а тому відсутні законі підстави для задоволення позовних вимог.
Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.08.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 року.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке 08.08.2024 прийняло рішення № 213050008116 про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». Підставою відмови слугувало те, що період з 01.04.2004, коли заявнику було присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби», не підлягає зарахуванню до стажу державної служби, станом на 01.05.2016 заявник не займає посади державної служби та має 08 років 09 місяців 25 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Будь-яких інших підстав для відмови рішення не містить.
Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-XII).
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №687/545/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17.
Так, ГУ ПФУ у Донецькій області не зарахувало до стажу державної служби період з 01.04.2004, коли позивачу було присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби», а саме період роботи з 12.12.1990 по 08.06.1995 та з 01.04.2002 по 18.07.2024.
З копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.06.1981 року вбачається, що позивач у спірний період працював у митних органах, що не заперечується відповідачами. За час роботи на посадах митного органу позивачу присвоювались ранги державного службовця.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (були чинними до 01 травня 2016 року).
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року № 283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, є Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі -МК України).
Відповідно до частини першої статті 569 МК України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Згідно з частиною першою статті 588 МК України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені Митними кодексами України від 11.07.2002 року та від 12.12.1991 року.
Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18) та постанові Верховного Суду від 10.07.2018 справа № 591/6970/16-а.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що період роботи (служби) позивача в митних органах в період з 12.12.1990 по 08.06.1995 та з 01.04.2002 по 18.07.2024 зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відтак, період роботи позивача в органах митної служби становить більше ніж 20 років, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача.
Стосовно зарахування до стажу державної служби в період з 24.05.1979 по 11.06.1981 - служби в Збройних силах СРСР, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також: час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військова служба зараховується до стажу роботи незалежно від місця її проходження.
Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, з наведених положень слідує, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Так, оскільки позивач в період з 24.05.1979 по 11.06.1981 проходив службу в Збройних Силах СРСР, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 , суд, враховуючи п. 8 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII, дійшов висновку, що вказаний період має бути зарахований до стажу державної служби на підставі Порядку обчислення стажу державної служби № 283. 24.05.1979 по 11.06.1981 проходив службу в Збройних Силах СРСР, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 , суд, враховуючи п. 8 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII, дійшов висновку, що вказаний період має бути зарахований до стажу державної служби на підставі Порядку обчислення стажу державної служби № 283.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Донецькій області протиправно було відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки стаж державної служби позивача становить більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що є достатньо згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.
Відносно органу Пенсійного фонду України, на який слід покласти обов'язок по відновленню порушеного права позивача, то суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років.
Тож дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.
Отже, суд вважає, що для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, як державному службовцю, за нормами Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди з 24.05.1979 - 11.06.1981 - служба в Збройних силах СРСР; служби в митних органах з 12.12.1990 по 08.06.1995 та з 01.04.2004 по 18.07.2024, з дня подання заяви - 02.08.2024 року.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване у даній справі рішення) на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242 - 246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.08.2024 №213050008116 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначену згідно Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплачувати з 02.08.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди з 24.05.1979 - 11.06.1981 служби в Збройних силах СРСР, з 12.12.1990 по 08.06.1995, з 01.04.2004 по 18.07.2024 служби у митних органах.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко