про залишення позовної заяви без руху
08 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/12262/25
категорія 106020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування виснову та наказів,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 12.03.2025 №33 про призначення службового розслідування;
- визнати протиправним та скасувати висновки службового розслідування від 10.04.2024 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани до ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції УПП в Житомирській області від 17.04.2025 № 13 "Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани до ОСОБА_1 .
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ч.1-2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
Отже, ч.5 ст.122 КАС України встановлюється спеціальний строк звернення щодо захисту порушених прав особи під час прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, позивач не погоджується із наказами, які видані Департаментом патрульної поліції Національної поліції України.
Тобто спірні відносини виникли між позивачем та відповідачами під час проходження ним публічної служби, а тому до таких відносин слід застосовувати місячний строк звернення до адміністративного суду.
Як свідчать додані до позовної заяви матеріали, позивач оскаржує один із наказів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України датований 12.03.2025, втім до суду звернувся з порушенням місячного строку звернення - 01.05.2025, про що свідчить штамп Житомирського окружного адміністративного суду, тобто із порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду, втім заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску до позовної заяви представник позивача не долучив.
Натомість, при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Разом з тим, суд зауважує, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, слід наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Крім того, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Втім, у порушення вищевказаних норм, представник позивача до позовної заяви не долучив документу про сплату судового збору.
Як свідчить зміст позовної заяви, така містить шість вимоги немайнового характеру, три з яких є похідними іншим трьом.
Так, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, а також враховуючи, що згідно з абз. 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" №4059-IX від 19.11.2024 з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 гривні, за подання до суду зазначеної заяви позивач має сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн (3 028,00 грн х 0,4% (вимога немайнового характеру) х 3 (кількість позовних вимог).
З огляду на викладене ставка судового збору за подання до суду цього позову фізичною особою становить 3633,60 грн.
Судовий збір має бути сплачений за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн;
- доказів ознайомлення із наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 12.03.2025 №33 про призначення службового розслідування; або окремої заяви відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України про поновлення строку звернення із вказанням обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із даним позовом.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, ст.ст.243, 248, 256, 294 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Єфіменко