09 травня 2025 року м. Житомир
справа № 240/11180/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової вихідної допомоги у розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення відповідно до “Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року №460;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, відповідно до “Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №200 від 15.03.2018;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 премії за особистий внесок у загальні результати служби за період з «01» по «25» квітня 2024 року в розмірі 550 відсотків посадового окладу, відповідно до "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №200 від 15.03.2018 та розпорядження командувача Національної гвардії України «Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України» від 01.03.2022 № Р-12;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не виплати ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби за період з «01» по «25» квітня 2024 року в розмірі 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років, відповідно до “Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №200 від 15.03.2018 та розпорядження командувача Національної гвардії України «Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України» віл 01.03.2022 №Р-12;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову вихідну допомогу у розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення відповідно до “Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року №460;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, відповідно до “Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 200 від 15.03.2018;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за особистий внесок у загальні результати служби за період з «01» по «25» квітня 2024 року в розмірі 550 відсотків посадового окладу, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №200 від 15.03.2018 та розпорядження командувача Національної гвардії України «Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України» від 01.03.2022 №Р-12;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби за період з «01» по «25» квітня 2024 року в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №200 від 15.03.2018та розпорядження командувача Національної гвардії України «Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України» від 01.03.2022 №Р-12.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не була виплачена одноразова вихідна допомога у розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби; не була виплачена допомога для оздоровлення за 2024 рік; не виплачена премія за особистий внесок у загальні результати служби за період з «01» по «25» квітня 2024 року в розмірі 550 відсотків посадового окладу; не була виплачена надбавка за особливості проходження служби за період з «01» по «25» квітня 2024 року в розмірі 50 відсотків посадового окладу.
Відповідно до ухвали суду від 20.06.2024 (головуючий суддя Липа В.А.) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків його позовної заяви.
У зв'язку із призовом судді Липи В.А. на військову службу та у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами та доповненнями), розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 17.07.2024, призначено повторний авторозподіл справ, зокрема, даної адміністративної справи.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду даної адміністративної справи визначено суддю Горовенко А.В.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року відкрито провадження у справі.
20 серпня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 надіслала до суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що на виконання п.1 Порядку №460, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_3 НГУ від 06.05.2024 №136 солдату ОСОБА_1 у повному обсязі була виплачена одноразова грошова допомога за 24 повних місяці служби у розмірі 96 відсотків місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення за 2024 рік не виплачувалася, оскільки ОСОБА_1 не звертався з рапортом про її виплату.
Нарахування та виплата щомісячної премія за квітень та травень 2024 року у повному обсязі у розмірі 750% здійснена.
Надбавка за особливості проходження служби за квітень та травень 2024 року виплачена у повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.04.2025 судом витребувано у відповідача додаткові докази у справі.
05 травня 2025 року відповідач на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2025 надіслав до суду додаткові докази.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу по мобілізації у складі Національної гвардії України, зокрема у період з 18.02.2024 до 06.05.2024 у складі Військової частини НОМЕР_3 , що підтверджено записами у військовому квитку.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 №136 від 06 травня 2024 року позивач звільнений з військової служби та виключений із списків Військової частини НОМЕР_1 .
Також наказом про звільнення зі служби передбачено, зокрема, здійснити виплату: одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення; премії за квітень та травень 2024 року. Грошова допомога для оздоровлення за 2024 рік не виплачувалась. Вислуга років на 06.05.2024 становить в календарному обчисленні 02 роки 00 місяців 11 днів.
Позивач, не погоджуючись із діями відповідача щодо невиплати належним сум грошового забезпечення та його складових, вважаючи свої права на отримання належного грошового забезпечення порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд вказує на наступне.
Щодо частини позовних вимог про не виплати позивачу премії за особистий внесок у загальні результати служби за період з «01» по «25» квітня 2024 року в розмірі 550 відсотків посадового окладу та надбавки за особливості проходження служби за період з «01» по «25» квітня 2024 року в розмірі 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п.1 ст.9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Згідно з положеннями розділу XVII «Преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом» Наказу №200 командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.
Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Відповідно до п. 1 розділу VIII «Надбавка за особливості проходження служби» Наказу №200 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років
Водночас, матеріали справи свідчать, що відповідно до архівних відомостей №1, наданих відповідачем до суду, за період з квітня 2024 року по травень 2024 року позивачу нараховано та виплачено, зокрема:
1) за квітень 2024 року: посадовий оклад - 2730,00 грн; оклад за військовим званням - 530,00 грн; надбавку за вислугу років - 815,00 грн; надбавку за особливості проходження служби - 2037,50 грн; щомісячну премію - 20475,00 грн;
2) за травень 2024 року: посадовий оклад - 528,39 грн; оклад за військовим званням - 102,58 грн; надбавку за вислугу років - 157,74 грн; надбавку за особливості проходження служби - 394,35 грн; щомісячну премію - 24437,90 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що ОСОБА_1 нарахована та виплачена щомісячна премія за квітень та травень 2024 року у розмірі 750%.
Жодних інших доводів щодо неправомірності та неповноти виплати премії за особливий внесок та надбавки за особливості проходження служби, позивачем не вказано та суду не доведено.
З огляду на викладене, з урахуванням наданих відповідачем доказів нарахування та виплати позивачу за оскаржуваний період премії за особливий внесок та надбавки за особливості проходження служби, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем доведено протилежне.
Щодо частини позовних вимог про зобов"язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову вихідну допомогу у розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 №136 від 06 травня 2024 року позивач звільнений з військової служби та виключений із списків Військової частини НОМЕР_1 . Вказаним наказом визначена, зокрема, календарна вислуга років позивача - 2 роки 00 місяців 11 днів. Також, відповідно до наказу про звільнення зі служби, передбачено, зокрема, здійснити виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення.
Відповідно до абз. 24 пп.3 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 затверджено Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, що додаються (далі - Порядок №460).
Так, відповідно до п. 1 Порядку №460 військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
В свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву пояснив, що на виконання п.1 Порядку №460, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 06.05.2024 №136 ОСОБА_1 у повному обсязі була виплачена одноразова грошова допомога за 24 повних місяці служби у розмірі 96 відсотків місячного грошового забезпечення.
Вказані фактичні обставини підтверджуються архівними відомостями №1, наданими відповідачем до суду, згідно зі змістом яких ОСОБА_1 у травні 2024 року нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 25524,00грн = (26587,50 грн розмір грошового забезпечення за попередній місяць х 96% (4% х 24 повних місяці служби).
З огляду на викладене, з урахуванням встановлених у справі обставин, відповідачем правомірно виплачено позивачу за 24 повних місяці служби одноразову грошову допомогу у разі звільнення зі служби.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо частини позовних вимог про не виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 затверджено про Інструкцію порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція №200), що визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Наказ № 200).
Так абзацом 2 п.2 розділу XIX Наказу №200 встановлено, що допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командирові (начальнику) - на підставі наказу командира (начальника) вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Грошова допомога для оздоровлення за 2024 рік не виплачувалась, оскільки ОСОБА_1 не звертався з рапортом про її виплату
Згідно з пунктом 1 Розділу ХІХ Інструкції №200 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (у тому числі слухачам, ад'юнктам і курсантам вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України із числа військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом), які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
За приписами пункту 2 Розділу ХІХ Інструкції №200 допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командирові (начальнику) - на підставі наказу командира (начальника) вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям, які вибувають у щорічну основну відпустку повної тривалості або другу її частину (у тому числі у дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік), якщо військовослужбовці раніше не скористалися правом на отримання цієї допомоги.
Таким чином, суд вказує, що згідно з Інструкцією №200 військовослужбовці, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Суд вказує, що допомога на оздоровлення надається військовослужбовцям, які вибувають у щорічну основну відпустку.
Крім того, матеріальна допомога на оздоровлення надається лише на підставі рапорту військовослужбовця, який вибуває у щорічну основну відпустку. Тобто, для надання військовослужбовцю Національної гвардії України допомоги на оздоровлення необхідна наявність одночасно двох умов: (1) подання військовослужбовцем рапорту про надання такої допомоги та (2) вибуття військовослужбовця у щорічну основну відпустку.
Суд встановив, що наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 06.05.2024 №136 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Відповідно до вказаного наказу, позивач грошову допомогу на оздоровлення у 2024 році не отримав.
Суд вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази, що у 2024 році позивач вибував у щорічну основну відпустку та одночасно звертався до відповідача із рапортом про нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік.
Відтак, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, порушення відповідачем права ОСОБА_1 на виплату йому одноразової грошової допомоги на оздоровлення у 2024 році.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.
При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
Перелік обставин, які позивач вважає підставою для визнання протиправними дій відповідача має загальний характер без зазначення конкретних фактів.
Отже, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні возову.
У силу приписівст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 09 травня 2025 р.
09.05.25