09 травня 2025 року м. Житомир
справа № 240/11839/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме: з 20 липня 2023 року по 15 грудня 2023 року; з 20 грудня 2023 року по 03 січня 2024 року; з 15 лютого 2024 року по 13 березня 2024 року, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) та передування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме: з 20 липня 2023 року по 15 грудня 2023 року; з 20 грудня 2023 року по 03 січня 2024 року; з 15 лютого 2024 року по 13 березня 2024 року, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 , 20.07.2022 одержав вогнепальне осколкове поранення в області грудей, поранення, одержане позивачем, пов'язане із захистом Батьківщини.
У зв'язку з отриманим пораненням позивач в період з 20 липня 2023 року по 15 грудня 2023 року; з 20 грудня 2023 року по 03 січня 2024 року; з 15 лютого 2024 року по 13 березня 2024 року проходив стаціонарне лікування.
Вказує, що всупереч чинному законодавству відповідачем не була виплачена у повному обсязі додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядовою і начальницькою склад), поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період лікування з 20 липня 2023 року по 15 грудня 2023 року; з 20 грудня 2023 року по 03 січня 2024 року; з 15 лютого 2024 року по 13 березня 2024 року з розрахунку 100000 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати додаткової винагороди протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженими особами відповідача.
Військова частина НОМЕР_1 надіслала до суду відзив на позовну заяву (вх.№45258/24), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 і всі військовослужбовці, які проходять в ній військову службу перебувають на забезпеченні у Військовій чистині НОМЕР_2 , у тому числі, і на фінансовому.
Також вказує, що з позивача здійснюються відрахування на підставі постанови приватного виконавця та постанови державного виконавця про стягнення аліментів.
Ухвалою суду від 02.10.2024 залучено до участі у справі №240/11839/24, за позовом ОСОБА_1 , як співвідповідача - Військову частину НОМЕР_2 .
Військова частина НОМЕР_2 відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, до суду не надіслала.
Ухвалою суду від 20.01.2025 зобов"язано Військову частину НОМЕР_2 надати суду додаткові докази.
Військова частина НОМЕР_2 на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2025 надіслала до суду клопотання (за вх.№20889/25) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призваний по мобілізації та з 03.02.2023 проходить військову службу в Збройних Силах України у складі Військової частини НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачами.
Відповідно до довідки №340 від 29.11.2022 Військова частина НОМЕР_1 є окремим підрозділом Військової частини НОМЕР_2 і утримується за окремим штатом та перебуває на забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №2610 від 27.10.2023, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.10.2023 №610, зазначено, що 20 липня 2023 року ОСОБА_1 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 отримав: поєднане ВОП грудей, кінцівок (20.07.2023): проникаюче ВОСП грудей справа, торакоабдомінальне поранення справа. Гемопневмоторакс. Вогнепальний перелом правої плечової кістки.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2155К позивач в 20.07.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону з діагнозом: поєднане ВОП грудей, кінцівок (20.07.2023).
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №12587 позивач в період з 21.07.2023 по 25.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону з діагнозом: поєднане ВОП грудей, живота та кінцівок (20.07.2023) та інше.
У подальшому, в період з 25.07.2023 по 22.09.2023, з 26.09.2023 по 23.10.2023, з 24.10.2023 по 14.11.2023, з 15.11.2023 по 15.12.2023, з 20.12.2023 по 03.01.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров"я із лікуванням за основним діагнозом: поєднане ВОП грудей, кінцівок (20.07.2023), перелом плечової кістки, порушення функцій правої кістки та інше, зазначене підтверджується виписками з медичної карти стаціонарного хворого, виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого.
Крім того в період з 15.02.2024 по 13.03.2024 позивач був госпіталізований у Відділення реабілітації КНП "ОМРЦ" з діагнозом: травматичний правосторонній тотальний брахіоплексит, плегія правової кисті, виражений парез правої верхньої кінцівки, нестійка комбінована контрактура правого плечового, ліктьового та променево-зап"ясного суглобу, внаслідок вогнепального МОС-перелому (20.07.2023) правої плечової кісти. Виражене порушення функцій правої руки.
За результатами медичного огляду позивача, прийнята постанова про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), оформлена довідкою ВЛК №628 від 22.09.2023, у якій зазначено діагноз - тимчасове порушення функції з приводу перенесеного хірургічного лікування: (20.07.2023) Торакоцентез справа, дренування по Бюлау, лапароцентез, дренування черевної порожнини. МОС АЗФ правої плечової кістки, ПХО вогнепальних ран. (09.08.2023) - Ушивання післяопераційних ран правого плеча. (07.09.2023) - Відкрита репозиція, МОС правої плечової кістки пластиною, невроліз. Внаслідок: МВТ (20.07.2023): Сліпого вогнепального проникаючого поранення грудної клітки справа з вогнепальними переломами 7,8 ребер справа та пораненням правої легені. Правобічного гемопневмоторакса. Сліпого вогнепального проникаючого поранення живота з ушкодженням правої долі печінки. З наявністю множинних дрібних металевих сторонніх тіл паренхімі правої легені, печінки та грудній стінці справа. Сліпого вогнепального поранення правого плеча з вогнепальним переломом середньої третини правої плечової кістки зі зміщенням уламків. У вигляді незміцнілих післяопераційних рубців на ділянці грудної клітки справа та правого плеча. Згідно Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості дана травма відноситься до тяжкої, поранення, так, пов"язане з проходженням військової служби (довідка про обставини травми).
Позивач, не погоджується із вказаною бездіяльністю відповідача, спрямованою на позбавлення його права на належне грошове забезпечення, а саме не нарахування та не невиплату додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, вважаючи свої права на отримання належного грошового забезпечення порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд вказує на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п.1 ст.9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та№757/2022 від 07.11.2022,№58/2023 від 06.02.2023, від01.05.2023 №254/2023.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на військ
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
01.04.2022 до Постанови №168, Постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Спірним питання в межах розгляду даної справи є наявність у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв"язку з отриманим 20.07.2023 пораненням.
Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на час виникнення спірних правовідносин був встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.
Пунктом 8 вказаного рішення визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
У подальшому, з метою врегулювання та встановлення єдиних підходів щодо порядку виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що збільшена до 100 тисяч гривень додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) й підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Судом встановлено, що у довідці про обставини травми №2610 від 27.10.2023, виданій Військовою частиною НОМЕР_1 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.10.2023 №610, зазначено, що 20 липня 2023 року ОСОБА_1 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 отримав: поєднане ВОП грудей, кінцівок (20.07.2023): проникаюче ВОСП грудей справа, торакоабдомінальне поранення справа, гемопневмоторакс, вогнепальний перелом правої плечової кістки.
Матеріали справи свідчать, що позивач, у зв"язку з отриманим 20.07.2023 пораненням, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, в період з 20 липня 2023 року по 15 грудня 2023року; з 20 грудня 2023 року по 03 січня 2024 року; з 15 лютого 2024 року по 13 березня 2024 року.
При цьому, час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із таким пораненням підтверджується належними доказами (виписками із медичної карти стаціонарного хворого, епікризу), а тому суд дійшов висновку що позивач набув право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за час проходження такого лікування.
Таким чином, у вказаний проміжок часу позивачу мала бути нарахована та виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, збільшена до 100000грн.
Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до довідки про доходи, наданої Військовою частиною НОМЕР_2 позивачу нарахована та виплачена, зокрема додаткова винагорода (лікування по пораненню) у таких розмірах:
- 38709,67 грн за липень 2023 року;
- 100000,00 грн за серпень 2023 року;
- 100000,00 грн за вересень 2023 року;
- 100000,00 грн за жовтень 2023 року;
- 100000,00 грн за листопад 2023 року;
- 87096,77 грн за грудень 2023 року.
Крім того, суд враховує пояснення відповідача та докази, зазначені у довідці про доходи, що виплата вказаних коштів здійснювалась позивачу з урахуванням утримання коштів на дітей (аліменти) та фінансової заборгованості (постанова приватного виконавця), зазначена інформація підтверджується відповідними відрахуваннями у довідках, поданих відповідачем до суду.
Суд враховує, що виплата 100000 грн додаткової винагороди за період лікування здійснюється пропорційно кількості днів перебування на лікуванні, з огляду на співставлення досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснено виплату позивачу вказаних коштів за період лікування, а саме з 20 липня 2023 року по 15 грудня 2023 року, з 20 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року.
Щодо висновку про виплату додаткової винагороди включно по 31 грудня 2023 року, а не по фактичну дату перебування позивача безперервно на лікуванні до 03.01.2024, суд дійшов висновку, зважаючи на наступний розрахунок.
Підтверджена матеріалами справи сума додаткової винагороди за період лікування позивача у грудні 2023 року становить у розмірі 87096,77 грн, враховуючи вищевказаний період перебування позивача на лікування у грудні 2023 року, а саме: з 01.12.2023 по 15.12.2023 та з 20.12.2023 по 31.12.2023, пропорційна кількість днів становить 27 днів (15 днів + 16 днів), саме тому 87096,77 грн (100000,00 грн : 31 день х 27 днів) розмір додаткової винагороди нарахованої відповідачем за період перебування позивача на лікуванні по 31.12.2023.
З огляду на викладене, зважаючи на самостійну виплату Військовою частиною НОМЕР_2 належного позивачу грошового забезпечення за період з 20 липня 2023 року по 15 грудня 2023 року, з 20 грудня 2023 року по 31 грудня 2023 року, (період лікування), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у вказаній частині.
Однак, щодо частини позовних вимог про виплату позивачу додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2024 по 03.01.2024 (попередній період, за який не нараховано та не виплачено відповідачем додаткову винагороду) та з 15.02.2024 по 13.03.2024 час перебування на лікуванні у відділенні реабілітації, суд зазначає наступне.
Право позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за час проходження такого лікування з 01.01.2024 по 03.01.2024 підтверджений належними, допустимими доказами, що оцінені судом вище, враховуючи відсутність доказів виплати вказаних коштів, такий період підлягає судовому захисту, шляхом зобов"язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, за вказаний період.
Щодо періоду перебування позивача на реабілітаційному лікування з 15.02.2024 по 13.03.2024, суд вказує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 року № 2801-ХII (далі - Закон №2801-ХII):
- послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров'я, реабілітаційному закладі або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт;
- реабілітаційна допомога у сфері охорони здоров'я (далі - реабілітаційна допомога) - діяльність фахівців з реабілітації у сфері охорони здоров'я, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію функціонування осіб, які зазнають або можуть зазнати обмеження повсякденного функціонування у їхньому середовищі;
- реабілітаційна послуга - послуга, що надається пацієнту реабілітаційним закладом, реабілітаційною установою, закладом охорони здоров'я, соціального захисту або іншим суб'єктом господарювання, які мають право надавати реабілітаційну допомогу згідно із законодавством, та оплачується її замовником. Замовником реабілітаційної послуги можуть бути держава, орган місцевого самоврядування, юридична або фізична особа, у тому числі пацієнт;
- реабілітація - комплекс заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров'я у взаємодії з її середовищем;
- загальний заклад охорони здоров'я - багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров'я.
Держава визнає право кожного громадянина на отримання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги. Порядок надання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги встановлюється законодавством (стаття 8 Закону №2801-ХII).
Згідно з частиною 8 статті 33 Закону №2801-ХII за медичними показаннями одночасно з наданням медичної допомоги пацієнту надається реабілітаційна допомога у встановленому законодавством порядку.
Правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації особи з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров'я з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування у її середовищі передбачені Законом України від 03.12.2020 року №1053-IX "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я" (далі - Закон №1053-IX ).
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону №1053-IX реабілітація у сфері охорони здоров'я - це комплекс заходів, що здійснюють фахівці з реабілітації, які працюють в реабілітаційних закладах, відділеннях, підрозділах, а також у територіальних громадах, у складі мультидисциплінарної реабілітаційної команди або самостійно, надають реабілітаційну допомогу особі з обмеженнями повсякденного функціонування (або такій, у якої можуть виникнути обмеження повсякденного функціонування) з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування та якості життя у її середовищі.
За визначенням Комітету експертів з реабілітації Всесвітньої організації охорони здоров'я (1963), реабілітація - це процес, метою якого є запобігання інвалідності під час лікування захворювання і допомога хворому у досягненні максимальної фізичної, психічної, професійної, соціальної та економічної повноцінності, на яку він буде здатний в межах існуючого захворювання.
Отже, реабілітація є одним із процесів під час лікування хворого у досягненні ним, в тому числі, фізичної повноцінності.
Відтак, позивач, який отримав тяжку травму під час захисту Батьківщини та у зв'язку з цим перебував на лікуванні в умовах реабілітації, має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі з розрахунку 100000 грн на місяць за час перебування на реабілітації з 15.02.2024 по 13.03.2024.
Підсумовуючи наведене суд зазначає, що з урахуванням встановлених у справі обставин, Військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не нараховано, а Військовою частиною НОМЕР_2 не виплачено додаткову винагороду за період перебування позивача на лікуванні, а саме з 01.01.2024 по 03.01.2024 та з 15.02.2024 по 13.03.2024, а тому суд дійшов висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати, а Військову частину НОМЕР_2 - виплатити позивачеві додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, збільшену до 100000 гривень, за період перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме - за період з 01.01.2024 по 03.01.2024 та з 15.02.2024 по 13.03.2024.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати з відповідачів не стягуються.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . ідн. номер НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування, а Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди з розрахунку на місяць, пропорційно часу перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 01.01.2024 по 03.01.2024 та з 15.02.2024 по 13.03.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати, а Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, збільшену до 100000 гривень на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме: за період з 01.01.2024 по 03.01.2024 та з 15.02.2024 по 13.03.2024.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 09 травня 2025 р.
09.05.25