Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 травня 2025 року Справа№200/2348/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
01 квітня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив:
- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлено у вигляді протоколу комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 березня 2025 року № 7 і прийнятого за результатом розгляду його заяви від 01 березня 2025 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути його заяву від 01 березня 2025 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 за наслідками повторного розгляду його заяви від 01 березня 2025 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - задовольнити її.
Позов обґрунтовував тим, що він як військовозобов'язаний, який які має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з чим 01 березня 2025 року особисто засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, до якої додав підтверджуючі документи.
Проте, отримав від відповідача повідомлення від 15 березня 2025 року № 09/3249, в якому зазначалося, що комісією протоколом від 14 березня 2025 року № 7 прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; причина відмови: «заява військовозобов'язаного подана засобами поштового зв'язку (не особисто подано), що унеможливлює здійснення перевірки підстав для надання військовозобов'язаному відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальним центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не має статусу юридичної особи, є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 та безпосередньо йому підпорядковується. При здійсненні своєї діяльності керується Конституцією України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.
Вважав, що надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можливе тільки за особистою участю військовозобов'язаного, в даному випадку позивача.
За результатами розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (заява надійшла 07 березня 2025 року) комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки, яке оформлено протоколом від 14 березня 2025 року № 7. Причиною відмови зазначено наступне: «заява військовозобов'язаного подана засобами поштового зв'язку (не особисто подано), що унеможливлює здійснення перевірки підстав для надання військовозобов'язаному відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»».
Про прийняте рішення та про те, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах, позивача повідомлено відповідним повідомленням.
Вважав, що діяв відповідно до вимог законодавства.
Крім того, заява надійшла засобами поштового зв'язку, тобто подана не особисто; подані підтверджуючі документи - це копія з копії документів не засвідчені належним чином; не надано підтверджуючих документів щодо потреби батька ОСОБА_2 у постійному догляді; в поданій довідці до акту огляду МСЕК щодо нього зазначено: «Може працювати у спеціально створених умовах»; не додано підтверджуючих документів відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати; відповідно до доданих документів мати позивача не є військовозобов'язаною та відповідно до закону зобов'язана утримувати батька позивача.
Статтею 40 Конституції України визначено, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Це також кореспондується з вимогами, викладеними у Законі України «Про звернення громадян», де вираз «особисто» викладено виключно у ст. 22 Закону, яка визначає порядок проведення прийняття звернень та опрацювання звернень на особистому прийомі.
Абзацами 10 та 11 пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, передбачено подання (надсилання) заяви лише при продовженні строку відстрочки.
Щодо посилання позивача на «особисте поштове відправлення», то таке посилання вважав помилковим, оскільки Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, визначені обставини, за якими здійснюється встановлення особи шляхом надання (перевірки) документів, що посвідчують особу. Вимога пред'явлення документів, що посвідчують особу, міститься у абз. 7 п. 33, п.п. 71, 89, абз. 2 п. 90, абз. 1 п. 91, п. 97, абз. 4 п. 107 вказаних Правил та не стосується будь-якого посвідчення особи відправника. Тобто, Правилами надання послуг поштового зв'язку не передбачено будь-якого надання (перевірки) документів, що посвідчують особу відправника.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним.
Він має батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є особою з інвалідністю 2 групи безстроково.
01 березня 2025 року позивач особисто засобами поштового зв'язку (рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення) подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 (на ім'я голови комісії зазначеного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) заяву від 01 березня 2025 року (за формою, що визначена додатком 4 до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В заяві, посилаючи на те, що має право на таку відстрочку, просив розглянути цю заяву та оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви додав засвідчені ним особисто підтверджуючі документи:
- копію військового квитка, що йому виданий;
- копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків, що йому видані;
- копію довідки про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи, що йому видана;
- копію свідоцтва про своє народження, в якому батьком позивача зазначений ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 ;
- копію свідоцтва про укладення шлюбу батьками позивача;
- копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААВ № 362436, що видана його батьку 29 липня 2021 року, в якій зазначено, що з 01 липня 2021року йому встановлено 2 групу інвалідності безстроково у зв'язку із загальним захворюванням;
- копії паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків, довідки про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи, що видані його батьку - ОСОБА_2 ;
- нотаріально оформлену заяву батька позивача - ОСОБА_2 від 18 лютого 2025 року, в якій зазначено, що у зв'язку з наявністю у нього 2 групи інвалідності його утримує його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Більше не має рідних дітей чи інших осіб, які відповідно до законів України зобов'язані його утримувати або осіб, які б могли здійснювати утримання та/або догляд, окрім єдиного рідного сина. І надалі бажає, щоб його син здійснював за ним постійний догляд та утримував його;
- копії паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків, довідки про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи, що видані його матері.
- копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААВ № 773869, що видана його матері 10 липня 2024 року, в якій зазначено, що їй встановлено 3 групу інвалідності безстроково у зв'язку із загальним захворюванням.
Заява з документами отримані відповідачем 07 березня 2025 року.
За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії (зокрема щодо позивача) оформлено протоколом від 14 березня 2025 року № 7.
Причиною відмови зазначено наступне: «у зв'язку з відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку, що унеможливлює здійснення перевірки підстав для надання військовозобов'язаному відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Про прийняте рішення позивача повідомлено повідомленням від 15 березня 2025 року № 09/3249, в якому причиною прийняття рішення про відмову зазначено наступне: «заява військовозобов'язаного подана засобами поштового зв'язку (не особисто подано), що унеможливлює здійснення перевірки підстав для надання військовозобов'язаному відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».».
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і натепер.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 6 ст. 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Видами військової служби, є, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації врегульовано ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, і він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (п. 1 зазначеного Порядку).
Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (який є додатком 2 до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487), в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 цього Положення визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Відповідно до абз. 9 п. 11 цього Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Отже, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, хоча і не є юридичними особами, проте вони законодавством наділені публічно-владними управлінськими функціями, у зв'язку з чим є суб'єктами владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу).
18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Цей Порядок визначає, зокрема процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (п. 1 Порядку).
Відповідно до п.п. 56, 57 зазначеного Порядку відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 цього Порядку визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Додатком 5 до цього Порядку є Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з цим Переліком для застосування п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особи які визначені як «які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю», - мають подати наступні документи, що підтверджують право на відстрочку:
для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Згідно з п. 59 зазначеного Порядку за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 60 зазначеного Порядку комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Подана позивачем заява про відстрочку (з урахуванням доданих до неї документів) відповідала вимогам законодавства.
Додані до неї документи підтверджували право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації із зазначених в заяві підстав - на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, прийнявши рішення про відмову в наданні відстрочки, комісія відповідача порушила права та законні інтереси позивача.
Посилання відповідача на те, що з метою належного розгляду та прийняття рішення за заявою позивач мав особисто подати таку заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, - є безпідставними, оскільки заява та документи були подані позивачем особисто. А обраний позивачем спосіб їх подання (засобами поштового зв'язку) не суперечить вимогам законодавства. Крім того, особиста явка заявника до територіального центру комплектування для подання заяви про відстрочку законодавством не передбачена.
Посилання представника відповідача у відзиві на те, що до заяви позивача були додані копії документів не засвідчені належним чином, є неприйнятними, оскільки спростовані доказами, що містяться у справі.
Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (набрав чинності з 01 вересня 2021 року), яким визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Вказаний порядок засвідчення копій документів позивачем дотриманий.
Посилання представника відповідача на неподання позивачем документів, що підтверджують потребу батька позивача у постійному догляді і відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати, - є неприйнятними, оскільки подання таких документів для застосування п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачено.
Посилання представника відповідача у відзиві на обставини, які не відображені в оскарженому рішенні, є неприйнятними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Посилання представника відповідача на Закон України «Про звернення громадян», Правила надання послуг поштового зв'язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, Кодекс України про адміністративні правопорушення - є неприйнятними, оскільки спірні правовідносини вони не регулюють.
Посилання представника відповідача на правову оцінку, яка міститься в інших судових рішеннях (крім постанов Верховного Суду), є неприйнятними, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує лише висновки щодо застосування норм права (в тому числі процесуальних), що викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу).
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом, який гарантував би повне їх відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
При обранні способу захисту та відновлення порушеного права судом враховано те, що позивач як військовозобов'язаний має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. І таке право відповідачем не заперечується. З огляду на що в судовому порядку слід зобов'язати комісію відповідача прийняти рішення про надання позивачу такої відстрочки.
Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 968,96 грн. (згідно зі ставкою судового збору для даної категорії справ), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 14 березня 2025 року № 7, в частині ОСОБА_1 .
Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2025 року та прийняти рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 (дев'яносто шість) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 09 травня 2025 року.
Суддя Т.В. Логойда