Україна
Донецький окружний адміністративний суд
за наслідками розгляду клопотання про витребування доказів
09 травня 2025 року Справа №200/1290/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про витребування доказів за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу в період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (включно) грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року (включно), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року (включно), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року (включно), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року (включно), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено позивача від сплати судового збору. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у відповідача наступні докази: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу та на всі види забезпечення; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення; відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 року по 07.11.2023 року (включно) в розрізі місяців; довідку про розмір застосованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01 січня якого саме календарного року) при здійсненні розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (включно); довідку щодо застосованих тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів при обчисленні посадових окладів за відповідними займаними ОСОБА_1 посадами за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (включно); довідку щодо застосованих тарифних коефіцієнтів при обчисленні окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (включно); розрахунок належного ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року (включно) із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; докази того, що 07.11.2023 року (на день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини) позивач був ознайомлений з розрахунком нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення.
05 травня 2025 року на адресу суду засобами електронного суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів, яке вмотивоване позивачем наступним: - «20.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого додані в якості письмових доказів довідки від 17.03.2025 №227ФС та №226. Проте, відповідачем проігноровано вимоги ухвали суду від 28.02.2025 щодо надання, зокрема, розрахунку належного позивачу грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 (включно), обчисленого із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.», на підставі вищезазначеного позивач просив витребувати у відповідача наступні докази: «ПОВТОРНО розрахунок грошового забезпечення позивачу (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 (включно), обчисленого із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 по 07.11.2023 (включно) в розрізі місяців; детальний розрахунок середньоденного грошового забезпечення позивача, обчислений у відповідності до статті 27 Закону України «Про оплату праці», а також пунктів 2, 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, за два календарних місяці, що передували звільненню позивача із займаної посади.».
Розглянувши надане клопотання позивача про витребування вищезазначених доказів, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 2 та 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч.1, 2 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до ч.1 та 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що позивач у разі неможливості самостійно надати докази, що стосуються фактів, на які він як учасник справи посилається, та які він самостійно не може отримати має право подати клопотання про їх витребування одночасно з поданням позовної заяви.
Суд в свою чергу розглядає таке клопотання з урахуванням вищезазначених підстав, нові докази суд витребує у виняткових випадках, якщо учасник справи не міг їх подати до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд зауважує позивача, що позовна заява ним була подана 22.02.2025 року та одночасно з поданням даної заяви було подано клопотання про витребування доказів, яке в свою чергу Донецьким окружним адміністративним судом було задоволено та витребувано у відповідача відповідні докази.
В даному випадку, подаючи клопотання про витребування доказів від 05.05.2025 року слід констатувати факт пропущеного позивачем строку подання даного клопотання та відсутністю зазначеного з його сторони обґрунтованої неможливості подання у встановлений строк даного клопотання з причин, що не залежали від нього.
Так, станом на 20.03.2025 року відповідачем по справі були надані на адресу суду відзив та витребувані докази, про що належним чином був обізнаний й позивач по справі.
Варто також зауважити, що первинно судом не було витребувано у відповідача наступних доказів про які наразі зазначає позивач, а саме: відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 по 07.11.2023 (включно) в розрізі місяців; детальний розрахунок середньоденного грошового забезпечення позивача, обчислений у відповідності до статті 27 Закону України «Про оплату праці», а також пунктів 2, 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, за два календарних місяці, що передували звільненню позивача із займаної посади.
Доречним буде зауважити, що відповідно до приписів ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В даному випадку суд вважає докази надані відповідачем достатніми для розгляду та вирішення справи по суті.
Відповідно до приписів ч.4 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до приписів ч.1 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Враховуючи, що заява про витребування доказів подана позивачем з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Матеріали заяви про витребування доказів не містять обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 79, 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.О. Голошивець