08 травня 2025 року Справа № 160/6750/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди відповідно до положень пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 06.08.2024 по 15.11.2024 в розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену положенням пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 06.08.2024 по 15.11.2024 в розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах в період їх здійснення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Витребувано від ОСОБА_1 інформацію, з наданням доказів, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн.
Роз'яснити відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 інформацію, з наданням підтверджуючих доказів, щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн; або письмові пояснення в разі невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, за спірний період та відповідні докази щодо наявності підстав для ненарахування та невиплати ОСОБА_1 такої винагороди.
Відповідач відзив на позов та витребувану судом документи не надав.
Про розгляд даної справи відповідача повідомлено через під-систему Електроний Суд.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, у період з 02.09.2022 по 15.11.2024 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді командира взводу матеріально-технічного забезпечення.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого від 22.10.2015, позивач є учасником бойових дій.
Як зазначає позивач, у серпні - листопаді 2024 року військова частина НОМЕР_1 виконувала бойові завдання на території Сумської області, в тому числі взвод матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 та позивач як командир вищезазначеного підрозділу, залучався до виконання відповідних бойових (спеціальних) завдань.
За періоди 06.08.2024 - 31.08.2024, 01.09.2024 - 30.09.2024, 01.10.2024; - 01.10.2024 - 31.10.2024, 01.11.2024 - 15.11.2024 позивачем до командира ВЧ подавались рапорти про нарахування та виплату визначеному у рапортах особовому складу взводу матеріально-технічного забезпечення та безпосередньо позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами), з розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Проте командиром ВЧ НОМЕР_1 рапорти позивача залишені без розгляду.
26.01.2025 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо повторного розгляду рапортів від 01.09.2024, від 01.10.2024, від 01.11.2024, від 15.11.2024 та просив командування військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення щодо нарахування та виплати додаткової винагороди йому та військовослужбовцям підрозділу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 з розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях згідно відомостей, зазначених у рапортах, за звітні місяці серпень, вересень, жовтень, листопад 2024 року.
Згідно листа військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2024 №11/506, позивача повідомлено, що для повного та всебiчного розгляду питання та прийняття відповідного рішення щодо виплати йому додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн на мiсяць пропорцiйно дням участi у бойових дiях або здійсненні заходiв, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, зокрема в періоди з 06.08.2024 - 31.08.2024, 01.09.2024 - 30.09.2024, 01.10.2024 - 31.10.2024, 01.11.2024 р. - 15.11.2024 р., у відповідності до пункту 4 розділу ХХХІV наказу Міністерства оборони України № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» було проаналiзовано бойовi журнали військової частини НОМЕР_1 за визначенi перiоди, в журналах ведення бойових дiй військової частини НОМЕР_1 вiдсутнi вiдповiднi записи про Вашу (позивача) безпосередню участь у бойових дiях або здійсненні заходiв, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII Про оборону України (далі - Закон №1932-ХІІ) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій;
бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За частиною другою статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року №58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023, від 06 листопада 2023 №734/2023 та рядом інших Указів Президента України. Станом на дату розгляду даної адміністративної справи дію воєнного стану продовжено Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024.
Статтею 4 Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022 вирішено Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та №69/2022 Про загальну мобілізацію, Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168), пунктом 1 (в редакції, яка застосовувалася в спірний період) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам врегульовано Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку №260, в редакцій, чинній станом на 18 квітня 2024 року передбачено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат Військової частини (установи, організації) (далі - Військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу Військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Абзацами першим-п'ятим пункту 8 розділу 1 Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі Військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього (пункт 14 розділу 1 Порядку №260).
З урахуванням пункту 2 розділу ХХХІV Порядку №260 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачалось, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ХХХІV Порядку №260 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктами 9, 10 розділу ХХХІV Порядку №260 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу Військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
З вищенаведених правових норм слідує, що в спірний період умовами виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. є: 1) період дії воєнного стану; 2) виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).
При цьому виплата додаткової винагороди здійснюється за наказом командира Військової частини, підставою для видачі якого є: бойові накази (бойові розпорядження), журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки або бойові донесення, постові відомості, рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже, визначення конкретного розміру додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 у межах до 30000,00 грн або у межах до 100000,00 грн є виключно повноваженнями суб'єкта владних повноважень.
Згідно відомостей особової картки позивача за 2024 рік, у серпні - листопаді 2024 позивачу нараховано та виплачено грошову винагороду, виходячи із 30 000 грн пропорційно на місяць.
Відповідно до інформації, викладеної у витягах із бойових розпоряджень за періоди: з 06.08.2024 - 31.08.2024, 01.09.2024 - 30.09.2024, 01.10.2024; - 01.10.2024 - 31.10.2024, 01.11.2024 - 15.11.2024, цими бойовими розпорядженнями з посиланням на накази командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2024 №87/413дск, наказу командира тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 30.03.2024 року №БН21т/тгрс, бойових розпоряджень командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 05.12.2023 року №313/10989т/с, від 18.12.2023 року №313/11740т/с, бойових розпоряджень командира ТГр "Суми" від 06.05.2024 року №БР-415/тгрс/дск, від 19.05.2024 року №БР-597/тгрс/дск, від09.06.2024 року №БР-784/тгрс/дск (щодо виконання бойових завдань, визначених в Плані оборонного бою), від 25.06.2024 року №БР-899/тгрс/дск, від 14.07.2024 року №БР- 1035/тгрс/дск, бойового розпорядження командира НОМЕР_5 ОБР ТРО №1398т від 11.06.2024 року та бойового наказу командира 237 обТрО №33-БН7т від 11.06.2024 року, з метою ведення оборонних дій в районі виконання бойових (спеціальних) завдань батальйону, На виконання вимог бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обрТрО №1949т від 10.08.2024 року та бойового розпорядження командира НОМЕР_6 об ТрО №87/434 від 10.08.2024 року, бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обр ТрО №146/999дск від 13.08.2024 на підставі бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №БР-4т/ДПУ від 12.08.2024р, бойового розпорядження командира НОМЕР_6 об ТрО №87/446 від 13.08.2024 року, бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обр ТрО №1968т від 12.08.2024 на підставі бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №БР-2т/ ДПУ від 11.08.2024, бойового розпорядження командира НОМЕР_6 об ТрО №87/448, від 13.08.2024 року, на виконання вимог бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обр ТрО №2004т від 16.08.2024 та бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обр ТрО №2013т від 17.08.2024 на підставі бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №БР-24т/ ДПУ від 17.08.2024, бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обр ТрО №2029т від 20.08.2024, бойового розпорядження командира НОМЕР_5 обр ТрО №146/1126дск від 26.08.2024, бойового розпорядження командира НОМЕР_6 об ТрО №87/463 від 17.08.2024, перед командиром взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ставились також наступні завдання: організувати безперервну охорону, оборону розгорнутих пунктів управління та їх елементів; визначити порядок охорони підрозділів технічного та тилового забезпечення; здійснювати контроль за виконання завдань щодо охорони, оборони розгорнутих пунктів управління та їх елементів; всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; здійснювати забезпечення з урахуванням особливостей організації харчування, водопостачання, підвезення матеріальних засобів; здійснювати організації харчування, водопостачання, підвезення матеріальних засобів, у умовах та з урахуванням ведення бойових дій; визначити розміри запасів матеріальних засобів у бойових машинах та при військовослужбовцях, з урахуванням ведення бойових дій; підтримання рівня незнижувального запасу матеріальних засобів у бойових машинах та при військовослужбовцях; приступити до інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій військовою частиною; забезпечити безперебійну працездатність військової техніки та контроль за своєчасним та повним обслуговуванням військової техніки; забезпечити майном, що відноситься до номенклатури речової служби, з урахуванням умов веденням бойових дій.
Отже, позивач як командир матеріально-технічного забезпечення, в силу своїх функціональних обов'язків у спірному періоді здійснював забезпечення діючих угрупувань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Доказів виконання позивачем бойових (спеціальні) завдань у таких діях та заходах: участі позивача у бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями, позивачем до матеріалів справи не надано.
При цьому, суд не ставить під сумнів, що територія, в зоні якої перебувала у спірному періоді військова частина НОМЕР_1 та підрозділ позивача, відносилась до зони ведення воєнних (бойових) дій, однак, це не є вирішальним під час визначення права військовослужбовця на отримання грошової винагороди виходячи із 100000,00 грн пропорційно на місяць.
Суд у цій справі встановив, що згідно функціональних обов'язків підрозділу позивача, взвод позивача виконує завдання по матеріально-технічному забезпеченню підрозділів, які виконують бойові завдання саме на лінії зіткнення з противником, тому згідно абзацу 23 п. 2 Розділу XXXIV Порядку №260 військовослужбовці підрозділів забезпечення мають право на грошову винагороду із розрахунку 30 000 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
При цьому, подані позивачем рапорти про підтвердження безпосередньої участі позивача та особового складу взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 виконання бойових (спеціальних) завдань, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії від 01.09.2024, від 01.10.2024, від 01.11.2024, від 15.11.2024 вбачається, що позивач у період з 06.08.2024 по 31.08.2024, з 01.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 15.11.2024 візовані НКП - заступником НШ бойового управління ВЧ НОМЕР_7 капітаном ОСОБА_2 , із відміткою «виконання бойових (спеціальних) завдань - підтверджую».
Проте, це не свідчить про виконання позивачем бойових завдань саме на лінії зіткнення, які дають право на виплату грошової винагороди виходячи із розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно дням перебування в зоні бойових дій.
Отже, судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до положень пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 06.08.2024 по 15.11.2024 в розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 297, 295 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 08.05.2025.
Суддя Н.Є. Калугіна