08 травня 2025 року Справа № 160/6990/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ехнатон-буд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у відношенні невиконання вимог Податкового кодексу України щодо списання безнадійної заборгованості;
- зобов'язати ГУ ДПС в Дніпропетровській області визнати безнадійною заборгованість в сумі 99731,71 грн. та списати її у відповідності до вимог ст.101 ПКУ.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив у списанні «безнадійного» податкового боргу, який виник на підставі самостійно задекларованих податкових зобов'язань, та стягнутий на підставі судових рішень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 відкрито провадження у даній справі, повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії інтегрованих карток платника податків - Приватного підприємства "Ехнатон-буд" зі сплати податку на додану вартість та єдиного податку; належним чином оформлену інформацію з бази даних ДПС щодо наявності у платника податків - Приватного підприємства "Ехнатон-буд" податкової заборгованості станом на теперішній час, а також докази, на підставі яких дана заборгованість виникла та інших доказів, що стосуються предмета даного спору.
Згідно наданого відповідачем відзиву на позов, відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, зазначив, що відсутні підстави для списання «безнадійної» заборгованості, оскільки у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили, строк його виконання встановлюється до повного погашення заборгованості.
Відповідачем надав витребувані судом докази.
Позивач не скористався правом на надання відповіді на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Станом на 01.11.2024 за позивачем обліковується прострочена заборгованість у сумі 89392,64 грн з податку на додану вартість, та у сумі 10339,07 грн з єдиного податку.
Вказані суми заборгованості виникли у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих відповідних платежів за IV кв. 2015 та І півріччя 2016.
Постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/4243/16 та у справі № 804/6545/16 прийнято рішення про стягнення відповідних сум.
Вказані судові рішення набули чинності 24.01.2017 та 21.03.2017 відповідно.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про причини не виконання статті 101 ПК України в частині списання безнадійного податкового боргу із врахуванням строків, встановлених п. 102.4 ст. 102 ПК України.
Згідно відповіді відповідача від 06.11.2024, контролюючий орган відмовив позивачу у списанні «безнадійної» заборгованості, у зв'язку з тим, що заборгованість позивача не має ознак «безнадійної» у розумінні ст. 101 ПК України.
Відмова відповідача щодо списання «безнадійної» заборгованості є підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже невиконання платником податку обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють функції, зокрема, щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
За змістом підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Правила списання безнадійного податкового боргу врегульовані статтею 101 ПК України, у відповідності до пункту 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
У пункті 101.2 вказаної статті наведено перелік ознак, що дозволяють відрізнити податковий борг від безнадійного податкового боргу.
Так, під терміном «безнадійний» розуміється, окрім іншого, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3).
Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 101.5 статті 101 ПК України).
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, положення якого були чинними на момент виникнення спірних відносин.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктом 3.2 Порядку №577 установлено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
За приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Зміст наведених норм свідчить про те, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Вказана правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 04 вересня 2018 року у справі №813/4430/16, від 16 вересня 2022 року у справі №160/10941/19, від 15 червня 2023 року у справі №380/393/21.
У зв'язку із наведеним слід зазначити, що строки давності та їх застосування передбачені статтею 102 ПК України.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов'язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов'язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов'язок не є виконаним.
У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного» у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України.
Як встановлено судом у цій справі, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 року у справі №804/6545/16 стягнуто з рахунків у банках обслуговуючих Приватне підприємство «Ехнатон-Буд» заборгованість по податку на додану вартість в сумі 87519,00 грн та по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 2371,07 грн, а також постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 року у справі №804/6545/16 стягнуто з рахунків у банках обслуговуючих Приватне підприємство «Ехнатон-Буд» заборгованість по податку на додану вартість в сумі 519,49 грн та по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 7968, 00 грн.
Вказані судові рішення набрали законної сили.
Таким чином, суд встановив відсутність правових підстав для списання безнадійного податкового боргу, що є предметом розгляду у цій справі, оскільки термін виконання судових рішення у справах №804/6545/16 та №804/6545/16 не обмежений певним строком і встановлюється до повного погашення платежу.
Отже, контролюючим органом законно та обгрунтовано відмовлено позивачу у списанні податкової заборгованості, як «безнадійної».
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 139, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 08.05.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна