08 травня 2025 року Справа № 160/5448/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , як судді у відставці, у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з зарахуванням до стажу роботи, що надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби з 30.05.1987 по 02.06.1989 - 2 роки 04 дні, половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті - Українській державній юридичній академії з 01.09.1989 по 28.06.1994 - 02 роки 05 місяців, робота на посаді слідчого з 01.08.1994 по 19.11.1997 -03 роки 03 місяці 19 днів, військову службу по мобілізації на час дії військового стану в Україні з 17 березня 2022 року по 29 серпня 2024 року - 02 роки 05 місяців 12 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби з 30.05.1987 по 02.06.1989 - 2 роки 04 дні, половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті - Українській державній юридичній академії з 01.09.1989 по 28.06.1994 - 02 роки 05 місяців, робота на посаді слідчого з 01.08.1994 по 19.11.1997 -03 роки 03 місяці 19 днів, військову службу по мобілізації на час дії військового стану в Україні з 17 березня 2022 року по 29 серпня 2024 року - 02 роки 05 місяців 12 днів - загалом 29 років 08 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді виходячи зі стажу роботи на посаді судді, та суми, зазначеній у довідці Дніпровського апеляційного суду № 04.2/89/20-с від 18 травня 2020 року, починаючи з 19.02.2020 року без обмеження граничного розміру, та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки такий перерахунок викликаний відновленням порушеного права від моменту неправомірного обрахування розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Вказує, що при обчисленні стажу роботи судді для отримання довічного грошового утримання, органом Пенсійного фонду не враховано половину строку навчання позивача за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, період роботи на посаді слідчого та період проходження строкової військової служби. Так, після виходу у відставку розпорядженням відповідача, яке викладене у протоколі від 18.10.2016 р. останньому було визначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці - 80% від суддівської винагороди, виходячи зі стажу роботи на посаді судді 20 років. Вважаючи дії та розпорядження відповідача неправомірними, щодо визначення стажу та розміру щомісячного довічного грошового утримання - 80 % від суддівської винагороди лише із стажу на посадах судді із частковим врахуванням стажу на інших посадах ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2016 року, яка набрала законної сили на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (№ 205/9021/16-а (2-а/205/237/16) визнано протиправними дії та розпорядження відповідача, викладене у протоколі від 18.10.2016 року про визначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання - 80% від суддівської винагороди, виходячи зі стажу роботи на посаді судді 20 років та зобов'язано відповідача, починаючи з 16.09.2016 року призначити та виплатити позивачеві щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює па відповідній посаді на час здійснення нарахування. Позивач зазначає, що на виконання зазначено рішення на рішення Конституційного суду України №2-р/2020 (справа №1-15/2018(4086/16) від 18 лютого 2020 р., для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці 25 квітня 2020 року останній звернувся до пенсійного органу з Електронною Заявою № 253, надавши Довідку Дніпровського апеляційного суду № 04.2/70-20-с від 13 квітня 2020 року.01 липня 2020 року відповідно до рішення управління застосування пенсійного законодавства відділу з питань перерахунків пенсій №2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 18.05.2020 року з посиланням на те, що за положеннями частини ст.142 Закону України базовий розмір посадового окладу судді встановлюється на 01 січня календарного року, що є підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та відповідно до цього рішення воно не містить положень щодо його виконання. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі за №160/10101/20 від 22 жовтня 2020 року визнано протиправним та скасовано рішення відповідача викладене у листі від 07.07.2020 року №0400-0307-08/49408 та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки, наданої Дніпровським апеляційним судом № 04.2/89/20-с від 18.05.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року, в тому числі заборгованість за період з 19.02.2020 року. Однак, рішенням 912040831000 від 30.12.2020р. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок довічного грошового утримання у розмірі 50% від суми зазначеної у довідці про суддівську винагороду наданої Дніпровським апеляційним судом 4.2./89/20-с від 18.05.2020 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 визнано причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії всіх матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі копії відповіді на заяви ОСОБА_1 від 03.12.2020 та від 31.05.2021, алгоритм розрахунку стажу (форма РС-право).
Відповідачем надано витребувані судом докази.
Крім цього, відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що на підставі судових рішень по справам № 205/90121/16-а, №160/10101/20 та 160/15255/24 позивачу зараховано спірні періоди та нараховане довічне грошове утримання. На підставі розрахунку стажу до стажу позивача зараховано строкова служба в збройних силах 2 роки 03 дні з 30.05.1987 по 02.06.1986; навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту з 01.09.1989 по 28.06.1994 4 роки 09 місяці 24 дні; 01.08.1994 по 19.11.1997 робота на посаді слідчого Петропавлівського РВ УМВС в Дніпропетровській області 3 роки 03 місяці 19 днів; 20.11.1997 по 31.08.2016 суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області 10 років 04 місяці 11 днів; 01.04.2008 р. по 15.09.2016 р. суддя апеляційного суду Дніпропетровської області 08 років 05 місяців 13 днів. Загальний стаж роботи в суді складає 18 років 8 місяців 12 дні. Отже, позивач має стаж 28 років 9 місяців 28 днів. В свою чергу, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірними та вчиненими виключно в межах чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 провадження у справі №160/5448/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо:
- визнання протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , як судді у відставці, у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з зарахуванням до стажу роботи, що надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби з 30.05.1987 по 02.06.1989 - 2 роки 04 дні, половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті - Українській державній юридичній академії з 01.09.1989 по 28.06.1994 - 02 роки 05 місяців, робота на посаді слідчого з 01.08.1994 по 19.11.1997 -03 роки 03 місяці 19 днів;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби з 30.05.1987 по 02.06.1989 - 2 роки 04 дні, половину строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті - Українській державній юридичній академії з 01.09.1989 по 28.06.1994 - 02 роки 05 місяців, робота на посаді слідчого з 01.08.1994 по 19.11.1997 - 03 роки 03 місяці 19 днів - закрито.
Відтак, на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває інша частина позовних вимог позивача щодо:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , як судді у відставці, у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, з зарахуванням до стажу роботи, що надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження військової служби по мобілізації на час дії військового стану в Україні з 17 березня 2022 року по 29 серпня 2024 року - 02 роки 05 місяців 12 днів;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження військової служби по мобілізації на час дії військового стану в Україні з 17 березня 2022 року по 29 серпня 2024 року - 02 роки 05 місяців 12 днів - загалом 29 років 08 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді виходячи зі стажу роботи на посаді судді, та суми, зазначеній у довідці Дніпровського апеляційного суду № 04.2/89/20-с від 18 травня 2020 року, починаючи з 19.02.2020 року без обмеження граничного розміру, та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки такий перерахунок викликаний відновленням порушеного права від моменту неправомірного обрахування розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач є суддею у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області та з 16.09.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402).
Відповідно до рішення Вищої Ради Юстиції від 20.07.2016 № 1454/0/15-16, ОСОБА_1 , крім стажу на посаді судді 18 років 7 місяців, має також 7 років 8 місяців стажу, який складається з періоду проходження строкової військової служби (з травня 1987 року по червень 1989 року), половини строку навчання за денною формою в Українській державній юридичній академії (з вересня 1989 року по червень 1994 року), роботи на посаді слідчого Петропавлівського РВВС Дніпропетровської області (з листопада 1997 року по березень 2008 року).
Отже, загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 26 років та 3 місяці, що дає йому право на звільнення з посади судді у відставку.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2016 р. у справі №205/9021/16-а, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій протиправними, розпорядження щодо визначення стажу роботи та розміру щомісячного грошового утримання - задоволено.
Визнано протиправними дії та розпорядження Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, викладене у протоколі № 5015 від 18.10.2016 року про визначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, починаючи з 16.09.2016 року призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 р. у справі №160/10101/20, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі «Про звернення громадян» від 01.07.2020 року №0400-0307-8/49408.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду від 18.05.2020 року №04.2/89/20-с з 19.02.2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 внаслідок перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці заборгованість за період з 19.02.2020 року з урахуванням Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.06.2021 №20558-15715/З-01/8-0400/21 «Про розгляд звернення», позивачу повідомлено, що з 16.09.2016 позивач перебуває на обліку як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402). За документами електронної пенсійної справи загальний стаж роботи складає 28 років 9 місяців 28 днів (зарахований по 31.08.2016), в тому числі стаж на посаді судді 18 років 8 місяців 12 днів (50%). Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 94590,00 грн. (189180,00 грн. х 50%).
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.16 р.
Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - закон №2453).
Відповідно до частини 1 статті 120 Закону №2453-VI суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до частини 1 статті 135 Закону №2453 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453, в редакції чинній до 28.03.2015, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862).
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону №2862 кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 частини 1 статті 43 Закону №2862 до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Судом встановлено, що позивач працював на посаді судді з листопада 1997 року по березень 2008 в Першотравневому міському суді Дніпропетровської області та з квітня 2008 по вересень 2016 рік.
Повноваження позивача як судді припинилися з дня набрання чинності постанови Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року
№ 1515-VIII «Про звільнення суддів», якою позивач був звільнений з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Отже, з 08 вересня 2016 року позивач припинив свої повноваження як суддя та набув право на призначення грошового утримання судді у відставці на умовах, визначених нормами законодавства, чинного станом саме на 08 вересня 2016 року.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.
Це підтверджується також положеннями Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII, яким були внесені зміни в Закон України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".
Суд вважає, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, станом на час розгляду заяви про звільнення позивача з посади судді обраховувався та встановлювався Вищою радою юстиції при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовувався, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Подібна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4448/17, від 11 вересня 2018 року у справі №428/4671/17, від 01 жовтня 2018 року у справі № 541/503/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 140/263/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 686/10100/15-а.
Отже, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання (його наявність чи відсутність, період роботи) обраховується та встановлюється (з'ясовується) відповідним органом (в даному випадку - Вищою радою правосуддя) при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення).
Відповідно до рішення Вищої Ради Юстиції від 20.07.2016 № 1454/0/15-16, ОСОБА_1 , крім стажу на посаді судді 18 років 7 місяців, має також 7 років 8 місяців стажу, який складається з періоду проходження строкової військової служби (з травня 1987 року по червень 1989 року), половини строку навчання за денною формою в Українській державній юридичній академії (з вересня 1989 року по червень 1994 року), роботи на посаді слідчого Петропавлівського РВВС Дніпропетровської області (з листопада 1997 року по березень 2008 року).
Таким чином, період проходження позивачем військової служби по мобілізації на час дії військового стану в Україні з 17 березня 2022 року по 29 серпня 2024 року не підлягає зарахуванню до відповідного стажу роботи що надає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки набуття такого стажу позивачем відбулося після звільнення позивача з посади судді та після встановлення Вищою радою юстиції стажу позивача у відповідному рішенні при розгляді заяви про відставку.
Відтак, у задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, виходячи зі стажу роботи на посаді судді, та суми, зазначеній у довідці Дніпровського апеляційного суду № 04.2/89/20-с від 18 травня 2020 року, починаючи з 19.02.2020 року, суд зазначає таке.
Відповідно до листа відповідача від 25.06.2021 №20558-15715/З-01/8-0400/21, за документами електронної пенсійної справи загальний стаж роботи складає 28 років 9 місяців 28 днів (зарахований по 31.08.2016), в тому числі стаж на посаді судді 18 років 8 місяців 12 днів (50%). Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 94590,00 грн. (189180,00 грн. х 50%).
Вказане підтверджується наданими розрахунками, наявними в матеріалах справи.
Як вже встановлено судом, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2016 р. у справі №205/9021/16-а, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання дій протиправними, розпорядження щодо визначення стажу роботи та розміру щомісячного грошового утримання - задоволено.
Визнано протиправними дії та розпорядження Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, викладене у протоколі № 5015 від 18.10.2016 року про визначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, починаючи з 16.09.2016 року призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 р. у справі №160/10101/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі «Про звернення громадян» від 01.07.2020 року №0400-0307-8/49408.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду від 18.05.2020 року №04.2/89/20-с з 19.02.2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 внаслідок перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці заборгованість за період з 19.02.2020 року з урахуванням Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 р. у справі №160/10101/20 відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду від 18.05.2020 року №04.2/89/20-с з 19.02.2020 року, проте, при цьому, зменшено відсотковий розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з якої позивачу виплачується щомісячне довічне грошове утримання до 50%.
Відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з частиною 5 статті 142 Закону № 1402-VIII пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частина 3 статті 142 Закону №1402-VIII передбачає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
На час призначення позивачеві щомісячного довічного грошового утримання Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Зокрема, пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні зазначено, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013).
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Згідно з ч.1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Аналогічна правового висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 (щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці).
Отже, з 19.02.2020 при вирішенні питання розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача та, відповідно, здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання необхідно керуватися положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, які визначають, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Аналогічні позиції викладено у постановах Верховного Суду від від 24.09.2021 у справі № 620/5437/20, від 11.10.2021 у справі №160/10640/20, від 15.02.2022 у справі № 340/161/21, від 02.08.2022 у справі №620/6361/20, від 26.01.2023 у справі №500/6626/21, від 09.05.2023 у справі № 580/112/21, від 12.04.2023 у справі № 240/1011/21, від 15.02.2022 у справі № 340/161/21, від 02.08.2022 у справі №620/6361/20.
Таким чином, відповідач, при здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача та при застосуванні положень статті 142 Закону №1402-VIII діяв правомірно.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем неправильно розраховано відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 50%, оскільки, враховуючи положення частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII та суддівський стаж позивача (26 років), з 19.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 62 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді:
-50% суддівської винагороди за стаж роботи на посаді судді 20 років;
-12% суддівської винагороди, тобто, по 2% за кожен повний рік роботи понад 20 років на посаді судді (у позивача стажу понад 20 років - 6 років).
Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, з метою ефективності захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, шляхом:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обрахування розміру відсотку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 50% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці у розмірі 62% від суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді, виходячи зі стажу роботи на посаді судді - 26 повних років, та суми, зазначеній у довідці Дніпровського апеляційного суду № 04.2/89/20-с від 18 травня 2020 року, починаючи з 19.02.2020 року та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Позивач звернувся до суду засобами підсистеми “Електронний суд» із однією вимогою немайнового характеру.
До позовної заяви долучено квитанцію про сплату №1064-3333-4843-7807 від 18.02.2025, за якою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, належна до сплати сума судового збору за подачу даного позову є 968,96 грн (3028*0,4) * 0,8).
Суд роз'яснює позивачу, що надмірно сплачена сума судового збору може бути повернута на підставі відповідної заяви.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обрахування розміру відсотку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 50% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як судді у відставці у розмірі 62% від суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді, виходячи зі стажу роботи на посаді судді - 26 повних років, та суми, зазначеній у довідці Дніпровського апеляційного суду № 04.2/89/20-с від 18 травня 2020 року, починаючи з 19.02.2020 року та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 08 травня 2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна