09 травня 2025 рокуСправа № 160/9601/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/9601/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії,
02.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), у якій просить:
- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 23.03.2023 №667/ІПК/99-00-24-03-03-09;
- зобов'язати Державну податкову службу України надати нову індивідуальну податкову консультацію з питань, поставлених у зверненні ОСОБА_1 від 24.02.2023 (вх. ДПС №694/ІПК/ЗВГ від 24.02.2023) з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
Позовна заява обґрунтована тим, що індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 23.03.2023 №667/ІПК/99-00-24-03-03-09 є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 залучено до участі у справі №160/9601/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, адреса електронної пошти dp.official@tax.gov.ua).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 клопотання Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №160/9601/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
01.05.2025 від представника Державної податкової служби України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України). Предметом спору у справі №160/9601/25 є протиправність виданої ДПС України індивідуальної податкової консультації від 23.03.2023 №667/ІПК/99-00-24-03-03-09. Проведення у 2025 році ГУ ДПС у Дніпропетровській області контрольно-перевірочних дій щодо поданих позивачем податкових декларацій за 2022-2023 роки про майновий стан не змінює період незгоди позивача з висновками спірної ІПК, які останній вважає протиправними, та періоду обізнаності з такою ІПК згідно позовних матеріалів. А відтак, зазначені у позові причини звернення до суду не є об'єктивним та непереборним чинником подання позову до суду через 2 роки після видачі ІПК та його офіційного опублікування в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
05.05.2025 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування яких зазначено, що протягом тривалого часу після подання позивачем податкової звітності за 2022-2023 роки з боку контролюючого органу не надходило жодних запитів щодо правильності нарахування податків та зборів, та не вживалися контрольно-перевірочні заходи з питань дотримання податкового законодавства з питань оподаткування дивідендів отриманих від нерезидента компанії GLOVERDALE LIMITED (республіка Кіпр). У зв'язку з чим, позивач не знав та навіть не міг дізнатися про свої порушенні права та інтереси та звернутися до суду у строки визначенні положеннями ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Лише після отримання запиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.03.2025 №20707/6/04-36-23-02-11 (дата отримання 31.03.2025) щодо правильності нарахування податків та зборів, зокрема, щодо включення до складу доходу сум виплачених нерезидентом дивідендів на користь позивача як контролюючої особи по відношенню до такого нерезидента, позивач дізнався про порушення свого права, у зв'язку з наданням неякісної індивідуальної податкової консультації та наслідком чого є настання негативних наслідків, які полягають в потенційному притягненні позивача відповідальності та додаткових нарахувань до сплати сум податків та зборів.
08.05.2025 від представника Державної податкової служби України надійшла відповідь на заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначено, що індивідуальна податкова консультація від 23.03.2023 №667/ІПК/99-00-24-03-03-09 була видана, направлена як поштою, так і електронним зв'язком та оприлюднена в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій у 2023 році. Цей факт позивачем не заперечується. Таким чином, платник податку мав можливість ознайомитись з її змістом завчасно. Незнання закону не звільняє від відповідальності. Платник податку мав би вжити заходів для оцінки правомірності отриманої індивідуальної податкової консультації раніше. Проведення ГУ ДПС у Дніпропетровській області контрольно-перевірочних заходів є наслідком подання податкової звітності за 2022-2023 роки, яка на думку податкового органу є неправильною, а не причиною усвідомлення протиправності консультації. Позивач не обґрунтовує чому проведення контрольно-перевірочних заходів стало моментом, коли він дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав, тоді як незгода позивача з висновками ІПК виявлена ним ще у 2024 році при реалізації податкового обов'язку з декларування отриманих дивідендів за 2023 рік, і це факт позивачем не спростовується. Відповідно й подання ним позову направлено виключно на уникнення платником податків наслідків застосування спірної податкової консультації, що й не заперечується ОСОБА_1 у поданому до суду запереченні.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, судом встановлено наступне.
Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної податкової служби України зі зверненням від 24.02.2023 стосовно практичного застосування норм податкового законодавства щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу, отриманого у вигляді дивідендів, та щодо включення таких дивідендів до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.
Позивач є бенефіціаром компанії GLOVERDALE LIMITED (республіка Кіпр). В свою чергу компанія-нерезидент GLOVERDALE LIMITED володіє часткою в статутному капіталі української компанії ТОВ «Скляний Альянс». ТОВ «Скляний Альянс» за 2022 рік та попередні роки отримало прибуток, який планується після сплати всіх обов'язкових податків та платежів розподілити у вигляді дивідендів пропорційно часткам учасників у статутному капіталі, у тому числі компанії-нерезидента GLOVERDALE LIMITED (республіка Кіпр).
В подальшому компанія-нерезидент GLOVERDALE LIMITED (республіка Кіпр) планує розподілити отримані прибутки з України та виплатити дивіденди на банківські рахунки своїм акціонерам пропорційно кількості акцій кожного акціонера.
У зв'язку з викладеними обставинами та з метою дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування та сплати податків та зборів, у позивача виникло питання щодо того, чи можна в даному випадку стверджувати, що єдиними фактично сплаченими позивачем податками в даному конкретному випадку (отримання дивідендів від нерезидента GLOVERDALE LIMITED (республіка Кіпр) будуть податок у джерела ТОВ «Скляний Альянс» в розмірі 5 відсотків при виплаті дивідендів з України на Кіпр і військовий збір 1,5 відсотка.
У відповідь на звернення позивача контролюючим органом надано індивідуальну податкову консультацію від 23.03.2023 №667/ІПК/99-00-24-03-03-09. За змістом наданої індивідуальної податкової консультації контролюючим органом з посиланням на норми податкового законодавства зазначено наступні висновки.
Відповідно до пп. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України сума прибутку контрольованої іноземної компанії, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до пп. 39-2.3.2.7 пп. 39-2.3.2 п. 39-2.3 ст. 39-2 Кодексу вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою. При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії згідно з п.п. 392.3.2.7 п.п. 397.3.2 п. 397.3 ст. 392 Кодексу, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час ї фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до пп. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу.
Разом з тим відповідно до пп. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України, у разі якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцю опосередкованого володіння), то сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактичне сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.
Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.
При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим пп. 170.13.2.4 пп. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу, не може перевищувати суму податкового зобов'язання фізичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
Крім того, відповідно до пп. 1 п. 170.13-1 ст. 170 Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дивіденди, отримані платником податку в порядку, визначеному пп. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Кодексу, раніше оподатковані на рівні української компанії.
Таким чином, фізична особа - резидент, яка є контролюючою особою юридичної особи - нерезидента, має право на зарахування суми податків.
Щодо сплати військового збору, в індивідуальній податковій консультації зазначено. що така сума військового збору сплачується фізичною особою - резидентом у повному обсязі відповідно до норм діючого законодавства.
Отже, висновки надані контролюючим органом в податковій консультації зводяться до наступного:
- необхідності сплати фізичною особою резидентом військового збору із сум отриманих доходів у вигляді дивідендів;
- відсутності обов'язку сплати податку на доходи з фізичних осіб контролюючою особою за умови оподаткування та сплати податку з таких доходів по ланцюгу їх виплати.
Під час складання та подання податкової звітності позивач користувався наданим контролюючим органом роз'ясненням, відповідно до якого оподаткування дивідендів, виплачених позивачу як контролюючій особі нерезидента, здійснювалося з урахуванням наведених вище положень законодавства.
В подальшому від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов запит від 11.03.2025 №20707/6/04-36-23-02-11 щодо правильності нарахування податків та зборів, зокрема, щодо включення до складу доходу сум виплачених нерезидентом дивідендів на користь позивача як контролюючої особи по відношенню до такого нерезидента, що свідчить про зовсім інше трактування положень податкового законодавства та, як наслідок, може потягнути за собою додаткове нарахування до сплати сум податків та зборів.
Після отримання запиту контролюючого органу про надання інформації, позивач вважає, що наданою індивідуальною податковою консультацією від 23.03.2023 №667/ІПК/99-00-24-03-03-09 порушуються його права та інтереси, оскільки, у зв'язку з наданням неякісної, на думку позивача, податкової консультації податковий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та відповідного блага у вигляді отримання консультації, яка б дозволяла платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності.
Як стверджує позивач, протягом тривалого часу після подання позивачем податкової звітності за 2022-2023 роки з боку контролюючого органу не надходило жодних запитів щодо правильності нарахування податків та зборів, та не вживалися контрольно-перевірочні заходи з питань дотримання податкового законодавства з питань оподаткування дивідендів отриманих від нерезидента компанії GLOVERDALE LIMITED (республіка Кіпр).
У зв'язку з чим, позивач не знав та навіть не міг дізнатися про свої порушенні права та інтереси та звернутися до суду у строки визначенні положеннями ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Лише після отримання запиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.03.2025 №20707/6/04-36-23-02-11 (дата отримання 31.03.2025) щодо правильності нарахування податків та зборів, зокрема, щодо включення до складу доходу сум виплачених нерезидентом дивідендів на користь позивача як контролюючої особи по відношенню до такого нерезидента, позивач дізнався про порушення свого права, у зв'язку з наданням неякісної індивідуальної податкової консультації та наслідком чого є настання негативних наслідків, які полягають в потенційному притягненні позивача відповідальності та додаткових нарахувань до сплати сум податків та зборів.
Відповідно до пп. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій
Пунктом 52.2 ст. 52 ПК України визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Згідно з п. 53.2 ст. 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Отже індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування.
Метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
Платник податків має право звертатись до суду про оскарження акту ненормативного характеру - податкової консультації. Підставою для визнання податкової консультації недійсною є її суперечність правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 826/27228/15.
Податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов'язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
При цьому платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, й визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Обов'язковими ж складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/2032/16 (адміністративне провадження №К/9901/1883/17), від 22.10.2019 у справі №520/10111/18 (адміністративне провадження №К/9901/18593/19), від 28.01.2020 у справі №804/8131/16 (адміністративне провадження №К/9901/41463/18).
Виходячи зі змісту та суті податкової консультації, а також мети її призначення, суд зазначає, що платник податків може скористатись правом на оскарження індивідуальної податкової консультації протягом періоду строку її практичного застосування у випадку, якщо на думку платника податків, викладені в ній роз'яснення контролюючого органу впливають на застосування до цього негативних наслідків, які полягають в потенційному притягненні позивача відповідальності та додаткових нарахувань до сплати сум податків та зборів.
Як встановлено судом, лише після отримання запиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.03.2025 №20707/6/04-36-23-02-11 (дата отримання 31.03.2025) щодо правильності нарахування податків та зборів, зокрема, щодо включення до складу доходу сум виплачених нерезидентом дивідендів на користь позивача як контролюючої особи по відношенню до такого нерезидента, позивач дізнався про порушення свого права, у зв'язку з наданням індивідуальної податкової консультації та наслідком чого є настання негативних наслідків, які полягають в потенційному притягненні позивача відповідальності та додаткових нарахувань до сплати сум податків та зборів.
Таким чином спірні правовідносини виникли під час практичного застосування індивідуальної податкової консультації від 23.03.2023 №667/ІПК/99-00-24-03-03-09, які мали місце у березні 2025 року після отримання позивачем запиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.03.2025 №20707/6/04-36-23-02-11.
Судом не встановлено пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а тому клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/9601/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.
Суддя Р.З. Голобутовський